РОМЕО КАСТЕЛЛУЧЧІ – АПОЛОГЕТ ПОСТДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2021.250310Анотація
Мета дослідження. Проаналізувати ранні перформанси, зрежисовані Р. Кастеллуччі, дослідити головні риси його режисерського методу і на основі здійсненого аналізу виявити характерні риси постдраматичного театру в його творчості. Методологія дослідження полягає в застосуванні текстологічного методу для опрацювання поняттєвого апарату постдраматичного театру. Застосування герменевтичного методу та методу стильового аналізу, дало змогу дослідити перформанси, які репрезентують основні художні тенденції в режисурі Р. Кастеллуччі кінця ХХ ст. Наукова новизна полягає в осмисленні творчих пошуків Р. Кастеллуччі, в естетиці постдраматичного театру. Вперше аналізуються його перформанси та класифікується їх приналежність до постдраматичного театру опираючись на сформований науковцями поняттєво-категоріальний апарат. Висновки. Раннім режисерським роботам Р. Кастеллуччі притаманна перформативність, образність, візуальність, дистанціювання від текстоцентризму, домінуючого в драматичному театрі та переосмислення значення слова, як рудименту драматичної вистави. Ці риси режисерського методу дають право визначити його як виразника ідей постдраматичного театру.
Ключові слова: Ромео Кастеллуччі, постдраматичний театр, перформанс, візуальність.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
