Методична типологія лексики китайської мови в аспекті навчання аудіювання
DOI:
https://doi.org/10.17721/2663-0303.2025.1.05Ключові слова:
навчання аудіювання, лексика китайської мови, лексема, методична типологія, лексична компетентність в аудіюванні, студенти-китаїстиАнотація
Статтю присвячено методичній типології лексики китайської мови, класифікованої за рівнем складності сприйняття та розуміння. Вказано на значні відмінності між китайською та українською мовами, що обумовлюють складність сприйняття китайських лексем. Важливо враховувати, зокрема, артикуляційні, графічні, структурно-композиційні та семантичні особливості китайської мови, а саме: тональність, складний словоподіл, омонімію, фонематичні відмінності. Для створення ефективної методичної типології лексики китайської мови запропоновано аналізувати різні аспекти, такі як кількість термінальних тонів, омонімію та полісемію лексем, схожість звукового складу з українською мовою, а також семантичні особливості. Під час дослідження, проведеного автором серед студентів-китаїстів І–ІІ курсу, встановлено: кількість термінальних тонів не впливає на складність сприйняття лексеми на слух; лексеми, звукові характеристики яких схожі на українські, сприймаються краще; варіації вокальних звуків китайської мови часто призводять до внутрішньомовної інтерференції, коли студенти чують дифтонги чи трифтонги замість одиничних звуків, і навпаки; сприйняття та розрізнення складоморфем у контексті є значно важчим, ніж поза контекстом, що свідчить про необхідність вивчення лексики у напрямі від складоморфем до композитів; чим вужчий семантичний діапазон слова і чим більше воно має диференційних ознак, тим його легше сприймати; композити без омонімії сприймаються краще за синтаксично вільні лексеми, а лексеми без омонімів – краще, ніж з омонімією. Головним фактором, що методично організує сприйняття на слух, визначено розуміння значення слова.
Посилання
De Saussure, F. (1998). Kurs zahalnoyi linhvistyky [Course in General Linguistics]. Osnovy. (In Ukrainian).
Grenfell, M. G., & Harris, V. (2015). Memorization strategies and the adolescent learner of Mandarin Chinese as a foreign language. Linguistics & Education, 31, 1-13. https://doi.org/10.1016/j.linged.2015.04.002
Kulaha, D. Y. (2023, April 3-7). Dydaktychni pryntsypy vyvchennya kytays'koyi leksyky [Didactic principles of teaching Chinese vocabulary] [Conference paper]. Materials of the Scientific Conference of Teachers, Doctoral Students, and Postgraduate Students (pp. 219-220). Ivano-Frankivsk, Ukraine https://bit.ly/3Z4wCgu. (In Ukrainian).
Li, J. T., & Tong, F. (2020). The effect of cognitive vocabulary learning approaches on Chinese learners' compound word attainment, retention, and learning motivation. Language Teaching Research, 24(6), 834-854. https://doi.org/10.1177/1362168819829025
Lin, C., Zhou, K. & Yang, S. (2018). A survey of mobile Apps for learning Chinese vocabulary. Journal of Technology and Chinese Language Teaching, 9(2), 98-115. https://scispace.com/pdf/a-survey-of-mobile-apps-for-learning-chinesevocabulary-rcp4oaab8g.pdf
Omelchuk, Y. (2024, March 29). Pryntsypy doboru leksychnoho materialu na zanyattyakh z kytayskoyi movy [Principles of selecting lexical material in teaching Chinese] [Conference proceedings of the V international scientific and methodological conference]. Oriental Studies. Relevance and Prospects (pp. 106-107). Kharkiv, Ukraine. https://dspace.hnpu.edu.ua/items/38cf1808-f574-4980-8f21-80c0768c3790 (In Ukrainian).
Polyuk, I. S., Bondar, L. V. (2008). Metodychna typolohiya leksyky [Methodological typology of vocabulary]. Visnyk NTUU "KPI". Filosofiya. Psykholohiya. Pedahohika: Zbirnyk Naukovykh Prats, 3(24), 200–204. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/8899 (In Ukrainian).
Semenchuk, Y. O. (2007). Formuvannya anhlomovnoyi leksychnoyi kompetentsiyi u studentiv ekonomichnykh spetsial'nostey zasobamy interaktyvnoho navchannya [Forming English lexical competence with students of economic specialties by means of interactive teaching] [PhD thesis]. Kyiv National Linguistic University. http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/2151 (In Ukrainian)
Shen, G. (2022). Modern reorganization and language contact of the Chinese vocabulary system. Cultura, 19(1), 137-162. http://doi.org/10.3726/CUL012022.0010
Simončič, K. (2015). Evaluating approaches to teaching and learning Chinese vocabulary from the learning theories perspective: An experimental case study. Acta Linguistica Asiatica, 5(1), 9-38. https://doi.org/10.4312/ala.5.1.9-38
Sytnyk, I. V. (2019). Zmist leksychnoyi kompetentnosti kytayskoyi movy na pochatkovomu etapi navchannya [The content of the Chinese language lexical competence on the first level of studying]. Zakarpatski Filolohichni Studiyi, 11(2), 32–36. /doi.org/10.32782/tps2663-4880/2019.11-2.5 (In Ukrainian).
Sytnyk, I. V. (2021). Linhvostatystychnyy analiz leksyky kytayskomovnoho pedahohichnoho dyskursu [Lingvostatistical analysis of Chinese pedagogical discourse]. Science and Education a New Dimension. Philology, 260, 64-67. https://doi.org/10.31174/SENDPh2021-260IX76-13. (In Ukrainian).
Uiphanit, T., Unekontee, J., Wattanaprapa, N., Jankaweekool, P., & Rakbumrung, W. (2020). Using augmented reality (AR) for enhancing Chinese vocabulary learning. International Journal of Emerging Technologies in Learning, 15(17), 268-276. https://doi.org/10.3991/ijet.v15i17.15161
Volkova, E. (2024, March 29). Tekhnolohiyi navchannya leksytsi na pochatkovykh rivnyakh vyvchennya kytayskoyi yak inozemnoyi [Teaching vocabulary at the initial levels of learning Chinese as a foreign language] [Materials of the V international scientific and methodological conference]. Oriental Studies. Relevance and Prospects (pp. 91–92). Kharkiv, Ukraine. https://dspace.hnpu.edu.ua/items/9fda7fb3-cb0b-4069-a2ef-a7b8f7ba9641 (In Ukrainian).
Wang, Y. (2018). Vocabulary-learning strategies of students learning Chinese as a foreign language in an intensive-training setting [Doctoral Dissertations]. University of San Francisco. https://repository.usfca.edu/diss/478
Weinreich, U. (1953). Languages in contact: Findings and problems. Linguistic Circle of New York.
Winke, P. M., & Abbuhl, R. (2007). Taking a closer look at vocabulary learning strategies: A case study of a Chinese foreign language class. Foreign Language Annals, 40, 697-712. https://doi.org/10.1111/j.1944-9720.2007.tb02888.x
Wong, L. H., King, R. B., Chai, C. S., & Liu, M. (2016). Seamlessly learning Chinese: Contextual meaning making and vocabulary growth in a seamless Chinese as a second language learning environment. Instructional Science, 44, 399-422. https://doi.org/10.1007/s11251-016-9383-z
Wu, J. (2015). A crowdsourcing approach to Chinese vocabulary learning. IALLT Journal of Language Learning Technologies, 44(2), 43-63. https://doi.org/10.17161/iallt.v44i2.8543
Zhang, J. (2014). Tones, tonal phonology, and tone sandhi. In C.-T. J. Huang, Y.-H. A. Li, & A. Simpson (Eds.), The handbook of Chinese linguistics (pp. 443-464). John Wiley & Sons, Inc. https://doi.org/10.1002/9781118584552.ch17
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Політика охорони авторських прав відповідно до умов ліцензії: Creative Commons Attribution-NonCommercial (Атрибуція-Некомерційне використання) 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0).
Автори, що публікують свої статті в журналі "Ars Linguodidacticae" (журналі відкритого доступу) зберігають за собою такі права:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї статті та надають журналу "Ars Linguodidacticae" право першої публікації рукопису своєї статті на умовах ліцензії Creative Commons (CC BY-NC 4.0) Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на автора оригінальної роботи та першу оригінальну публікацію в журналі "Ars Linguodidacticae". Інформація про збереження права на авторство надається на титульній сторінці статті.
- Автори зберігають за собою право укладати окремі угоди на неексклюзивне розповсюдження своєї статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі "Ars Linguodidacticae" (наприклад, розміщувати статтю в електронних бібліотеках, архівах та каталогах або публікувати у складі інститутських збірників та монографій), за умови обов'язкового повного посилання на першу оригінальну публікацію в журналі "Ars Linguodidacticae".
- Політика журналу "Ars Linguodidacticae" дає змогу та заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському репозитарії або на персональному сайті) рукопису роботи як до її подання до редакції, так і під час її редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно позначається на оперативності й динаміці цитування статті.
Редакція журналу зберігає за собою видавничі права на:
- зверстані оригінали статей та весь номер журналу;
- оформлення журналу, а також оригінальні ілюстративні та додаткові матеріали;
- репринтні перевидання журналу в друкованому та електронному вигляді.
Політика охорони авторських прав провадиться відповідно до умов ліцензії: Creative Commons Attribution-NonCommercial (Атрибуція-Некомерційне використання) 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0).
Для отримання додаткової інформації, будь ласка, прочитайте повний текст Публічної ліцензії CC BY-NC 4.0
Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
