Осмислення знань викладача українського університету про CEFR/CV: створення профілю викладача університету в локальному контексті
DOI:
https://doi.org/10.17721/2663-0303.2022.1.01Ключові слова:
the CEFR/CV, teachers’ literacy, experience in the use, Ukrainian universities, teacher`s profileАнотація
Постановка проблеми: Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти (ЗЄР) впроваджено в систему освіти багатьох країн як довідковий документ з метою становлення спільного розуміння європейської мовної політики та узгодження міжнародного стандарту процесів навчання, викладання та оцінювання. Незважаючи на широке визнання ЗЄР (2001) та Доповнення до ЗЄР (ДЗЄР) (2020) як ефективних інструментів формування нових принципів мовної європейської освіти, застосування документів у навчальному процесі відбувається з певними труднощами. Результати аналізу досліджень свідчать, що до основних перепон реалізації ЗЄР належать розбіжності між місцевими (локальними) стратегіями навчання й оцінювання й універсальними принципами ЗЄР/ДЗЄР. Крім цього, помітний недостатній рівень професійної обізнаності викладачів з документами та технологіями впровадження ЗЄР/ДЗЄР у навчальний процес.
Мета статті полягає у вивченні питання рівня професійної компетентності, знань та досвіду викладачів українських вишів у застосуванні ЗЄР (2001) та ДЗЄР (2020) у навчанні іноземних мов.
Методологія дослідження: До дослідження було залучено 52 викладачі англійської мови з різних університетів України. Результати було отримано шляхом опосередкованого дослідження за допомогою опрацбвання даних анонімного структурованого онлайн опитування. Дослідження було проведене відповідно до міжнародних етичних принципів. Для інтерпретації отриманих результатів використовувався метод описової статистики.
Результати: У статті представлені попередні результати дослідження щодо рівня професійної компетентності, знань та досвіду викладачів українських вишів у використанні ЗЄР (2001) та ДЗЄР (2020) у навчанні іноземних мов. Проаналізовано коло професійних інтересів з упровадження ЗЄР/ДЗЄР, які викладачі прагнуть поглибити. Отримані результати свідчать про високий рівень обізнаності викладачів з документами та усвідомлення їх значення у просуванні загальноєвропейських цінностей у навчанні, викладанні та оцінюванні. Документи визнаються ефективними інструментами у реформуванні освітньої системи, особливу роль у якій відіграє навчальна автономія студентів. Проте, результати вказують на потребу в поглибленні професійної компетентності викладачів з упровадження основних принципів ЗЄР/ДЗЄР у навчальний процес, що дає змогу авторам зробити висновок про необхідність створення комплексного курсу з упровадження Загальноєвропейських рекомендацій у навчання іноземних мов з метою поглиблення професійної компетентності викладачів та сприяння якості мовної освіти в Україні.
Посилання
Alas, E., & Liiv, S. (2014). Assessment literacy of national examination interviewers and raters – Experience with the CEFR. Eesti rakenduslingvistika ühingu aastaraamat 10, 7–22. https://doi.org/10.5128/ERYa10.01
Alih, N. A. C., Yusoff, M. A. M., & Abdul, A. H. (2020). Teachers’ knowledge and belief on the CEFR implementation in Malaysian ESL classroom. Educational Research (IJMCER), 2, 126-134.
Babakus, E., Mangold, G. (1992). Adapting the SERVQUAL scale to hospital services: An Empirical Investigation. Health Service, 26, 767-780.
Broek, S. & Ende, I. V. D. (2013). The implementation of the Common European Framework for Languages in European education systems. Directorate General for Internal Policies. European Parliament. http://www.europarl.europa.eu/studies
Çağataya, S., & Gürocak, F. Ü., (2016). Is the CEFR really there? Procedia - Social and Behavioral Sciences 232, 705-712. http://doi.org/10.1016/j.sbspro.2016.10.096
Council of Europe (2001). Common European Framework of Reference for Languages: Learning, teaching, assessment (CEFR). Strasbourg: Council of Europe .
Council of Europe (2020). Common European Framework of Reference for Languages: Learning, teaching, assessment – Companion volume. Strasbourg: Council of Europe Publishing, www.coe.int/lang-cefr.
Coombe, C., Vafadar, H., & Mohebbi, H. 2020. Language assessment literacy: what do we need to learn, unlearn, and relearn? Language Testing in Asia.
Creswell, J. W. (2003). Research design: Qualitative, quantitative, and mixed methods approaches (2nd ed.). Thousand Oaks, CA: Sage.
Dexter, B. (2019). Ukraine higher education teaching excellence programme: Initial analysis. https://www.britishcouncil.org.ua/sites/default/files/ukraine_higher_education_teaching_excellence_needs_analysis_report.pdf
Díez-Bedmar, M. B. & Byram, M. (2018). The current influence of the CEFR in secondary education: teachers’ perceptions. Language, culture and curriculum 32(1), 1-15. http://doi.org/10.1080/07908318.2018.1493492
Dörnyei, Z. (2007). Research methods in applied linguistics: Quantitative, qualitative, and mixed methodologies. Oxford: Oxford University Press.
Elliott, J. (1994). Research on teachers' knowledge and action research. Educational Action Research 2(1), 133-137. http://doi.org/10.1080/09650799400200003
Fleckenstein J., Köller, O., & Leucht, M. (2018). Teachers’ judgement accuracy concerning CEFR levels of prospective university students. Language Assessment Quarterly, 1-31. http://doi.org/10.1080/15434303.2017.1421956
Fulcher, G. (2004). Deluded by artifices? The common European framework and harmonization. Language assessment quarterly, 1(4), 253-266. https://doi.org/10.1207/s15434311laq0104_4
Fulcher, G. (2010). The reification of the Ccommon European Framework of Reference and effect driven testing. In A.Psyaltou-Joycey and M. Mattaioudakis (Eds), Advances in Research in Language Acquisition and Teaching. GALA: Thessaloniki,, 15-26. https://www.enl.auth.gr/gala/14th/Papers/Invited%20Speakers/Fulcher.pdf
Hai, L. T. T., & Nhung, P. T. H. (2019). Implementing the CEFR at a Vietnamese university – General English language teachers’ perceptions. CEFR Journal - Research and practice, 1(4), pp.41-58. https://csdlkhoahoc.hueuni.edu.vn/data/2019/6/CEFR-1-1-Proof5.pdf
Hakim, B. (2015). English language teachers’ ideology of ELT assessment literacy. International Journal of Education Literacy Studies 3(4), 42-48. https://doi.org/10.7575/aiac.ijels.v.3n.4p.42
Kvasova, O., & Kavytska, T. (2014). The assessment competence of university foreign language teachers: A Ukrainian perspective. Language Learning in Higher Education, 4(1), 159-177. http://doi.org/10.1515/cercles-2014-0010
Kvasova, O., Kavytska, T., & Osidak,, V. (2019). Investigation of writing assessment literacy Ukrainian university teachers. Ars Linguodidacticae, 4(2), 10-16. https://doi.org/10.17721/2663-0303.2019.4.02
Language Education Policy Profile. Ukraine.(2008-2011). Council of Europe Language Policy Division, Strasbourg. https://rm.coe.int/language-education-policy-profile-ukraine/16807b3c3a.
Leucht, M., Tiffin-Richards, S., Vock, M., Pant, H. A., & Köller, O. (2012). Diagnostische Kompetenz von Englischlehrkräften bei der Bewertung von Schülerleistungen mit Hilfe des Gemeinsamen Europäischen Referenzrahmens für Sprachen. Zeitschrift für Entwicklungspsychologie und Pädagogische Psychologie, 44(4), 163–177. https://doi.org/10.1026/0049-8637/a000071
Levy, M. (2020). The action-oriented approach in the CEFR and the CV: a case study from Spain. The CEFR: towards a road map for future research and development. Report on a seminar sponsored by EALTA and UKALTA and organized by the British Council St Martin-in-the-Fields, London, Friday 7 and Saturday 8 February 2020. https://www.ealta.eu.org/documents/EALTA_UKALTA_CEFR_report_final.pdf
Little, D. (2012). The Common European Framework of Reference for Languages and the European Language Portfolio: Some history, a view of language learner autonomy, and some implications for language learning in higher education. CercleS, 2(1), 1 – 16. http://doi.org/10.1515/cercles-2012-0001
Nagai, N., Birch, G.C., Bower, J.V., Schmidt, M.G. (2020). The CEFR and practical resources. In: CEFR-informed learning, teaching and assessment. Springer Texts in Education. Springer, Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-15-5894-8_1
New Ukrainian school. (2016). Conceptual principles of secondary school reform. Ministry of Education and Science of Ukraine. https://mon.gov.ua/eng/tag/nova-ukrainska-shkolaNikolaeva, S. Y. (Ed.), (2001). Curriculum for English Language development in universities and institutes (Draft 2). Kyiv, Ukraine: The British Council.
Nikolaeva, S. Y. (2019). The common European framework of reference for languages: Past, present and future. Advanced Education, 12, 12-20. https://doi.org/10.20535/2410-8286.154993
Ngo, X. (2017). Diffusion of the CEFR among Vietnamese teachers: A mixed methods investigation. The Asian EFL Journal Quarterly, 19(1), 7-32. http://www.asian-efl-journal.com
North, B. (2020). Trolls, unicorns and the CEFR: Precision and professionalism in criticism of the CEFR. CEFR-Journal – Research and practice, 2, 8-25. https://cefrjapan.net/publications/journal
Piccardo, E., & North, B. (2019). The Action-oriented Approach: A Dynamic Vision to Language Education. Bristol: Multilingual Matters.
Sülü, A. & Kır, E. (2014). Language teachers’ views on CEFR. International Online Journal of Education and Teaching (IOJET), 1(5), 358-364. http://iojet.org/index.php/IOJET/article/view/69/97
Tsagari, D. & Vogt, K. (2017). Assessment Literacy of Foreign Language Teachers around Europe: Research, Challenges and Future Prospects. Papers in Language Testing and Assessment, 6(1), 41-63. Turner, C. & Purpura, J. (2016). Learning-oriented assessment in the classroom. In D. Tsagari & J. Banerjee (Eds.), Handbook of second language assessment (pp. 255-273). Boston/Berlin: De Gruyter.
University of Cambridge ESOL examinations (2011). Using the CEFR: Principles of good practice.Cambridge: ). University of Cambridge, ESOL examinations, 31p. https://www.cambridgeenglish.org/images/126011-using-cefr-principles-of-good-practice.pdf
Vogt, K. & Tsagari, D. (2014). Assessment literacy of foreign language teachers: Findings of a European study. Language Assessment Quarterly 11 (4), 374-402. https://doi.org/10.1080/15434303.2014.960046
Vogt, K. & Quetz, J. (Eds.) (2021). Der neue Begleitband zum Gemeinsamen europäischen Referenzrahmen. [The new Companion Volume to the Common European Framework of Reference for Languages.] Frankfurt / Main: Peter Lang.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Політика охорони авторських прав відповідно до умов ліцензії: Creative Commons Attribution-NonCommercial (Атрибуція-Некомерційне використання) 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0).
Автори, що публікують свої статті в журналі "Ars Linguodidacticae" (журналі відкритого доступу) зберігають за собою такі права:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї статті та надають журналу "Ars Linguodidacticae" право першої публікації рукопису своєї статті на умовах ліцензії Creative Commons (CC BY-NC 4.0) Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на автора оригінальної роботи та першу оригінальну публікацію в журналі "Ars Linguodidacticae". Інформація про збереження права на авторство надається на титульній сторінці статті.
- Автори зберігають за собою право укладати окремі угоди на неексклюзивне розповсюдження своєї статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі "Ars Linguodidacticae" (наприклад, розміщувати статтю в електронних бібліотеках, архівах та каталогах або публікувати у складі інститутських збірників та монографій), за умови обов'язкового повного посилання на першу оригінальну публікацію в журналі "Ars Linguodidacticae".
- Політика журналу "Ars Linguodidacticae" дає змогу та заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському репозитарії або на персональному сайті) рукопису роботи як до її подання до редакції, так і під час її редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно позначається на оперативності й динаміці цитування статті.
Редакція журналу зберігає за собою видавничі права на:
- зверстані оригінали статей та весь номер журналу;
- оформлення журналу, а також оригінальні ілюстративні та додаткові матеріали;
- репринтні перевидання журналу в друкованому та електронному вигляді.
Політика охорони авторських прав провадиться відповідно до умов ліцензії: Creative Commons Attribution-NonCommercial (Атрибуція-Некомерційне використання) 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0).
Для отримання додаткової інформації, будь ласка, прочитайте повний текст Публічної ліцензії CC BY-NC 4.0
Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
