БАГАТОМОВНІСТЬ У СУСПІЛЬСТВІ ТА ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2663-0303.2023.1.01Ключові слова:
Загальноєвропейські рекомендаціі з мовної освіти та оцінювання, багатомовність, плюрилінгвізм, український контекст, підходи до навчання багатомовності, тематичний аналіз літературиАнотація
Постановка проблеми. Багатомовність стала реальністю у багатьох частинах світу в результаті глобалізаційних та демографічних зсувів у бік багатомовних спільнот. Враховуючи необхідність реагувати на соціальні зміни в освітньому просторі, цілі мовної політики Ради Європи орієнтовані на багатомовні та багатокультурні групи студентів (Council of Europe, 2020). Мова розглядається як інструмент безперервної освіти та є однією середовищем досягнення соціальної справедливості (Commission of the European Communities [CEC], 1995, c. 13). Відповідно, одним із головних завдань мовної політики Європейського Союзу є оволодіння двома європейськими мовами на додаток до рідної з метою просування багатомовної ідентичності та сприяння взаєморозумінню між представниками різних мов та культур (CEC, 1995). Таким чином, усі держави-члени європейської спільноти зосереджуються на дослідженні мовного розмаїття та вивченні кількох мов.
Мета статті. У цій статті автори пропонують тематичний аналіз літератури з проблеми багатомовності у навчанні з метою визначення концепуальних основ дослідження в рамках проєкту «Багатомовна освіта – погляд з позиції Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти та оцінювання», який отримав фінансування від Фундації Фольксваген (Хейдельберг, 2022).
Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети автори використали метод тематичного аналізу вибраних джерел, який зазвичай застосовується для критичного вивчення змісту наукових досліджень та здійснення тематичного огляду літератури (Braun & Clarke, 2006). Такий підхід передбачає критичне читання статей, порівняння та зіставлення результатів та оцінювання висновків і, нарешті, інтегрування узагальнень в практичні рекомендації (Slavin, 1986). Загальноєвропейські рекомендаціі з мовної освіти та оцінювання (Council of Europe, 2001) і Доповнення до Рекомендацій (Council of Europe, 2020) стали наріжними каменями під час тематичного аналізу літератури з теми дослідження.
Результати дослідження та їх обговорення. У цій статті автори визначили ключові терміни дослідження, на які буде використано впродовж усієї пошукової роботи у рамках проєкту. Крім того, проаналізовано засади багатомовності в українському контексті, враховуючи соціокультурні реалії та мовну освітню політику. Визначено цілі багатомовної освіти, зокрема в українському навчальному просторі та підходи, які можна застосувати для включення багатомовної перспективи у викладання мов, визначено теоретичні засади дослідження мультилінгвізму та плюрилінгвіззму. Аналіз літератури з багатомовності має практичне втілення в організації професійного вдосконалення вчителів, які можуть ознайомитися з підходами, які сприяютимуть формуванню багатомовності студентів.
Посилання
About Ethnic Minorities in Ukraine. No. 2494-XII. (1992, June 25). https://cis-legislation.com/document.fwx?rgn=16949
About the Principles of State Language Policy. No. 5029-VI. (2012, July 3). https://cis-legislation.com/document.fwx?rgn=53865http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5029-17.
About Supporting the Functioning of the Ukrainian Language as the State Language. No. 2704-VIII. (2019, April 25). On Supporting the Funct... | on April 25, 2019 № 2704-VIII (rada. gov.ua)
Baker, C. (2006). Foundations of bilingual education and bilingualism (4th ed.). Multilingual Matters.
Beacco, J-C., & Byram, M. (2007). Data and methods for the development of language education policies. Part 2 of the guide for the development of language education policies in Europe. Strasbourg: Council of Europe, Language Policy Division.
Beaccon, J.-C., Byram, M., Cavalli, M., Coste, D., Cuenat, M. E., Goullier, F. & Panthier, J. (2016). Guide for the development and implementation of curricula for plurilingual and intercultural education. Council of Europe.
Bolitho, R., Carter, R., Hughes, R., Ivanič, R., Masuhara, H., & Tomlinson, B. (2003). Ten questions about language awareness. ELT Journal, 57(3), 251-259. https://doi.org/10.1093/elt/57.3.251
Bratož, S., Cagol, M., Consalvo, G., Dozza, L., Hutz, M., Kallas, K., Kocbek, A., Mastellotto L., Pirih, A., Säälik, U., Zanin, R., & Zefran, M. (n.d.). Language immersion and CLIL. Multilingual Education. https://sisu.ut.ee/multilingual/book/1-multilingual-education
Braun, V. & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology 3(2), 77–101. http://dx.doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
Candelier, M., Camilleri-Grima, A., Castellotti, V., de Pietro, J.-F., Lorincz, I., Meissner, F.-J., Schroder-Sura, A., & Noguerol, A. (2010). FREPA/CARAP: Framework of reference for pluralistic approaches to languages and cultures. Council of Europe
Celentin, P. (2020). An intercomprehension-based approach and teaching method accessible to students with SLN (specific language needs): A first exploration of the points of convergence. Italiano LinguaDue, 12(2), 443-457. https://doi.org/10.13130/2037-3597/15090
Cenoz, J., & Gorter, D. (Eds.). (2015). Multilingual education. Between language learning and translanguaging. Cambridge University PressChalhoub-Deville, M. B. (2019). Multilingual testing constructs: Theoretical foundations. Language Assessment Quarterly, 16(4/5), 472–480.
Chernychko, S. (2009). Napryamky movnoyi osvity Ukrayiny i uhorskomovna osvita na Zakarpatti [Language education in Ukraine and Hungarian-language education in Transcarpathia]. Acta Beregsasiensis, 2, 97-106.
Commission of the European Communities [CEC]. (1995). White Paper on education and training, teaching and learning: Towards the learning society. CEC. In Ukr.
Council of Europe. (2001). Common European framework of reference for languages: Learning, teaching, assessment (CEFR). Council of Europe.
Council of Europe. (2020). Common European framework of reference for languages (CEFR): Learning, teaching, assessment – Companion volume. Council of Europe. www.coe.int/lang-cefr.
Council of Europe Language Policy Division [CoELPD]. (2008-2011). Language education policy profile. Ukraine. Council of Europe. https://rm.coe.int/language-education-policy-profile-ukraine/16807b3c3a.
Coyle, D. (2007). Content and language integrated learning: Towards a connected research agenda for CLIL pedagogies. International Journal of Bilingual Education and Bilingualism, 10(5), 543-562. https://doi.org/10.2167/beb459.0
Cutrim-Schmid, E. (2021). ‘I think it’s boring if you now only speak English’: Enhancing learner investment in EFL learning through the use of plurilingual tasks. Innovation in Language Learning and Teaching, 16(1), 67-81. https://doi.org/10.1080/17501229.2020.1868476
De Angelis, G. & Selinker, L. (2001). Interlanguage transfer and competing linguistic systems. In J. Cenoz, B. Hufeisen, & U. Jessner (Eds.), Cross-linguistic influence in third language acquisition: Psycholinguistic perspectives (pp. 42-58). Multilingual Matters. https://doi.org/10.21832/9781853595509-004
De Zarobe, Y. R. (2013). CLIL implementation: From policy-makers to individual initiatives. International Journal of Bilingual Education and Bilingualism, 16(3), 231-243. https://doi.org/10.1080/13670050.2013.777383
Duarte, J. & Günther-van der Meij, M. (2018). A holistic model for multilingualism in education. EuroAmerican Journal of Applied Linguistics and Languages, 5(2), 24-43. https://doi.org/10.21283/2376905X.9.153
Duarte, J. & Kirsch, C. (Eds.). (2020). Multilingual approaches for teaching and learning. From acknowledging to capitalising on multilingualism in European mainstream education. Routledge. https://doi.org/:10.4324/9780429059674
Escamilla, K., Hopewell, S., & Slavick, J. (2021). Teaching (bi)multilingual learners: Connecting languages. The Reading Teacher, 75(3), 363-371. https://doi.org/10.1002/trtr.2044
European Charter for Regional languages or minority languages. (1992). https://bit.ly/3XwZf43
Extra, G. & Yağmur, K. (Eds.). (2012). Language rich Europe: Trends in policies and practices for multilingualism in Europe. Cambridge University Press on behalf of the British Council.
Hufeisen, B. (1998). L3-Stand der Forschung-Was bleibt zu tun? In B. Hufeisen, & B. Lindemann (Eds.), Tertiärsprachen. Theorien, Modelle, Methoden (pp. 169-183). Stauffenberg.
Hurajová, L. (2015). Tertiary CLIL. In S. Pokrivčáková (Ed.), CLIL in foreign language education: E-textbook for foreign language teachers (pp. 85-98). Constantine the Philosopher University. https://doi.org/10.17846/CLIL.2015.85
Jessner, U. (2008). Teaching third languages: Findings, trends and challenges. Language Teaching, 41(1), 15–56. Cambridge University Press. http://doi.org/10.1017/S0261444807004739
Meißner, F.-J. (2011). Teaching and learning intercomprehension: A way to plurilingualism and learner autonomy. In I. de Florio-Hansen (Ed.), Towards multilingualism and the inclusion of cultural diversity (pp. 37-58). Kassel University Press.
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2019). Kontseptualni zasady derzhavnoyi polityky shchodo rozvytku anhliysʹkoyi movy u sferi vyshchoyi osvity [Policy on English for Universities]. (in Ukr.). https://bit.ly/3NIfQ0j
Moore, P., & Lorenzo, F. (2015). Task-based learning and content and language integrated learning materials design: process and product. The Language Learning Journal, 43(3), 334-357. http://dx.doi.org/10.1080/09571736.2015.1053282
Myklevold, G-A. (2022). Multilingualism in mainstream language education in Norway: Perceptions and operationalizations. [Doctoral dissertations at the University of South-Eastern Norway no. 146, Norway].
Nikolaenko, S.M. (2004). Education and science: Legislative and methodological foundations. Kyiv Politekhnika.
Nikolska, N. & Pershukova, O. (2020). Development of multilingual education in Ukraine. SHS Web of Conferences,75. https://doi.org/10.1051/shsconf/20207501004.
Panasiuk, Y.V. (2017). Multilingvalism v ukrainskomu suspilstvi [Multilingualism in the Ukrainian society]. Research Journal of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. Series «Philology» (Linguistics), 2(8), 37-40. In Ukr.
Piccardo, E., Germain-Rutherford, A., & Lawrence, G. (2022). An introduction to plurilingualism and this handbook. In E. Piccardo, A. Germain-Rutherford & G.Lawrence [Eds.] The Routledge handbook of plurilingual language education (pp. 1-14). Routledge. http://doi.org/10.4324/9781351002783-1
Schissel, L. J., Leung, C. & Chalhoub-Deville, M. (2019). The construct of multilingualism in language testing. Language Assessment Quarterly, 16(4/5), 373-378. https://doi.org/10.1080/15434303.2019.1680679
Schmidt-Unterberger, B. (2018). The English-medium paradigm: A conceptualisation of English-medium teaching in higher education. International Journal of Bilingual Education and Bilingualism, 21(5), 527-539. https://doi.org/10.1080/13670050.2018.1491949
Slavin, R. E. (1986). Best-Evidence Synthesis: An Alternative to Meta-Analytic and Traditional Reviews. Educational Researcher, 15(9), 5–11. https://doi.org/10.3102/0013189X015009005
Skutnabb-Kangas, T. (1989). Multilingualism and the education of minority children. Estudios Fronterizos, 8(18-19), 36-67.
Tedick, D.J., Christian, D., & Fortune T.W. (Eds.). (2011). Immersion education: Practices, policies, possibilities. Multilingual Matters. https://doi.org/10.1080/15235882.2012.704481
The Constitution of Ukraine. (1996). https://web.archive.org/web/20110521190059/ http://www.rada.gov.ua/const/conengl.htm
Trinki, M. & Krevelj, S.L. (2020). Multilingualism in English language classrooms: Can we think outside the box? In R. Geld & S.L. Krevelj (Eds.) Conference UZRT: Empirical Studies in Applied Linguistics, 2018, 56-74. https://doi.org/10.17234/UZRT.2018.7
Yakovleva, O.V. (2015). Bahatomovnist ukrayinskoho suspilstva yak rehulyatyvnyy faktor osvity i vykhovannya v systemi vyshchykh navchalnykh zakladiv u konteksti svitovoho dosvidu. [Multilingualism of Ukrainian society as a regulatory factor of education and upbringing in higher educational institutions in the context of world experience] [Doctoral Dissertation. National Academy of Pedagogical Sciences, Kyiv, Ukraine]. In Ukr.
Zabolotna, O., Shchudlo, S., Medina, T., Panchenko, E., & Kozlov, D. (2019). Teaching Ukrainian as a non-native language to national minorities in Ukraine: Challenges for evidence-based educational policies. Advanced Education, Special Issue 11, 60-67. https://doi.org/10.20535/2410-8286.164167.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Політика охорони авторських прав відповідно до умов ліцензії: Creative Commons Attribution-NonCommercial (Атрибуція-Некомерційне використання) 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0).
Автори, що публікують свої статті в журналі "Ars Linguodidacticae" (журналі відкритого доступу) зберігають за собою такі права:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї статті та надають журналу "Ars Linguodidacticae" право першої публікації рукопису своєї статті на умовах ліцензії Creative Commons (CC BY-NC 4.0) Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на автора оригінальної роботи та першу оригінальну публікацію в журналі "Ars Linguodidacticae". Інформація про збереження права на авторство надається на титульній сторінці статті.
- Автори зберігають за собою право укладати окремі угоди на неексклюзивне розповсюдження своєї статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі "Ars Linguodidacticae" (наприклад, розміщувати статтю в електронних бібліотеках, архівах та каталогах або публікувати у складі інститутських збірників та монографій), за умови обов'язкового повного посилання на першу оригінальну публікацію в журналі "Ars Linguodidacticae".
- Політика журналу "Ars Linguodidacticae" дає змогу та заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському репозитарії або на персональному сайті) рукопису роботи як до її подання до редакції, так і під час її редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно позначається на оперативності й динаміці цитування статті.
Редакція журналу зберігає за собою видавничі права на:
- зверстані оригінали статей та весь номер журналу;
- оформлення журналу, а також оригінальні ілюстративні та додаткові матеріали;
- репринтні перевидання журналу в друкованому та електронному вигляді.
Політика охорони авторських прав провадиться відповідно до умов ліцензії: Creative Commons Attribution-NonCommercial (Атрибуція-Некомерційне використання) 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0).
Для отримання додаткової інформації, будь ласка, прочитайте повний текст Публічної ліцензії CC BY-NC 4.0
Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
