Інтегрована система одиниць усної мовленнєвої взаємодії у підготовці вчителів англійської мови
DOI:
https://doi.org/10.17721/2663-0303.2026.1.03Ключові слова:
усна взаємодія, репліковий крок, суміжна пара, мовленнєвий акт, комунікативний хід, стратегії усної взаємодії, професійно орієнтоване мовленняАнотація
Вступ. Усна взаємодія посідає центральне місце у викладанні іноземних мов, однак інтеракційний вимір професійної підготовки вчителів англійської мови як іноземної (АМІ) залишається значно недорозвиненим. Чотири ключові одиниці усної взаємодії – репліковий крок, суміжна пара, мовленнєвий акт та комунікативний хід – традиційно досліджувалися відокремлено в різних галузях лінгвістики і досі не розглядалися як єдина педагогічно орієнтована система.
Мета статті полягає в інтеграції чотирьох зазначених одиниць у цілісну систему опису комунікативної професійної компетентності вчителів АМІ з акцентом на професійно орієнтоване мовлення.
Методологія дослідження ґрунтується на теоретичному і концептуальному аналізі як визнаному методологічному підході в прикладній лінгвістиці (Varpio et al., 2017). Для кожної з чотирьох одиниць було проведено трирівневий аналіз: огляд фундаментальних джерел в аналізі розмови, теорії мовленнєвих актів і освітньої лінгвістики; вивчення кожної одиниці в контексті викладання АМІ та інституційного дискурсу; порівняльний аналіз взаємозв'язків між усіма одиницями для побудови інтегрованої моделі.
Результати й обговорення. Аналіз засвідчив, що чотири одиниці функціонують як ієрархічно організовані і взаємопов'язані рівні будь-якої конкретної ситуації інституційного усного спілкування: репліковий крок є структурним носієм взаємодії; суміжна пара визначає її послідовну когерентність; мовленнєвий акт визначає соціальну дію, яку виконує висловлення; а комунікативний хід операціоналізує інтеракційні стратегії для досягнення професійних та педагогічних цілей. Встановлено, що вільне та усвідомлене оперування цією інтегрованою системою є особливим видом професійної компетентності, на яку програми підготовки вчителів АМІ досі недостатньо звертають увагу. Окрім того, виявлено міжкультурні відмінності норм усної взаємодії у контексті англомовного професійно орієнтованого мовлення. У статті сформульовано вісім педагогічних імплікацій для системи фахової підготовки вчителів АМІ, що охоплюють: розвиток усвідомлення суміжних пар і навчання мовленнєвим актам; формування репертуару комунікативних ходів і розроблення діалогічних навчальних завдань; розвиток інтеракційної суб'єктності учнів, ознайомлення з міжкультурними нормами усного спілкування, а також розроблення критеріїв оцінювання усної взаємодії, чутливих до інтеракційних аспектів мовлення.
Посилання
Alexander, R. J. (2008). Towards dialogic teaching: Rethinking classroom talk (4th ed.). Dialogos.
Austin, J. L. (1962). How to do things with words. Clarendon Press; Harvard University Press.
Atwood, S., Turnbull, W., & Carpendale, J. I. M. (2010). The construction of knowledge in classroom talk. Journal of the Learning Sciences, 19(3), 358–402. https://doi.org/10.1080/10508406.2010.491856.
Balaobao, A., Calapaan, A. J., Cubero, S. A., & Syting, C. J. (2024). Analyzing teacher-student interaction in English-medium classrooms: Flanders' and initiation-response-feedback model in focus. Journal Corner of Education, Linguistics, and Literature, 4 (1), 132–154. https://doi.org/10.54012/jcell.v4i1.318.
Cheng, W. (2016). Exploring the adjacency pair. In W. Cheng & K. C. C. Kong (Eds.), Professional communication: Collaboration between academics and practitioners (pp. 25–42). Hong Kong University Press.
Dede, C. (2010). Comparing frameworks for 21st-century skills. In J. Bellanca & R. Brandt (Eds.), 21st century skills: Rethinking how students learn (pp. 51–76). Solution Tree Press.
Ellis, R., & Shintani, N. (2014). Exploring language pedagogy through second language acquisition research. Routledge.
Estaji, M., & Mirzaei Shojakhanlou, M. (2022). Realization of initiation, response, and feedback in teacher-student interactions in EFL classrooms: Learning realities and opportunities. Journal of English Language Teaching and Learning, 14(30), 91–114. https://doi.org/10.22034/ELT.2022.53522.2510.
Gardner, R. (2019). Classroom interaction research: The state of the art. Research on Language and Social Interaction, 52(3), 212–226. https://doi.org/10.1080/08351813.2019.1631037
Hall, J. K. (2022). L2 classroom interaction and its links to L2 learners' developing L2 linguistic repertoires: A research agenda. Language Teaching, 55(1), 1–16. https://doi.org/10.1017/S0261444820000397.
Levinson, S. C. (1983). Pragmatics. Cambridge University Press. MacMillan, J. H., & Schumacher, S. (2010). Research in education: Evidence-based inquiry (7th ed.). Pearson.
McCarthy, M., & McCarten, J. (2019). Interaction management in academic speaking. Linx, 79. https://doi.org/10.4000/linx.3611.
Mercer, N. (2000). Words and minds: How we use language to think together. Routledge.
Michaels, S., & O'Connor, C. (2015). Conceptualizing talk moves as tools: Professional development approaches for academically productive discussions. In L. B. Resnick, C. Asterhan, & S. N. Clarke (Eds.), Socializing intelligence through talk and dialogue (pp. 333–347). American Educational Research Association. https://doi.org/10.3102/978-0-935302-43-1_27.
Myklebust, H., & Guadie, M. A. (2024). Following up: Questions and talk moves in preservice teachers' mathematics classroom conversations. European Journal of Educational Research, 13(3), 1001–1018. https://doi.org/10.12973/eu-jer.13.3.1001.
O'Connor, C., & Michaels, S. (2017). Supporting teachers in taking up productive talk moves: The long road to professional learning at scale. International Journal of Educational Research, 97, 1–16. https://doi.org/10.1016/j.ijer.2017.11.003.
Sacks, H., Schegloff, E. A., & Jefferson, G. (1974). A simplest systematics for the organization of turn-taking for conversation. Language, 50(4), 696–735. https://doi.org/10.2307/412243.
Searle, J. R. (1969). Speech acts: An essay in the philosophy of language. Cambridge University Press. Sidnell, J. (2010). Conversation analysis: An introduction. Wiley-Blackwell.
Sinclair, J. M., & Coulthard, M. (1975). Towards an analysis of discourse: The English used by teachers and pupils. Oxford University Press.
Stivers, T., Enfield, N. J., Brown, P., Englert, C., Hayashi, M., Heinemann, T., Hoymann, G., Rossano, F., de Ruiter, J. P., Yoon, K.-E., & Levinson, S. C. (2009). Universals and cultural variation in turn-taking in conversation. Proceedings of the National Academy of Sciences, 106(26), 10587–10592. https://doi.org/10.1073/pnas.0903616106.
Tannen, D. (1984). Conversational style: Analyzing talk among friends. Ablex.
Varpio, L., Paradis, E., Uijtdehaage, S., & Young, M. (2017). The distinctions between theory, theoretical framework, and conceptual framework. Academic Medicine, 95(7), 989–994. https://doi.org/10.1097/ACM.0000000000002303.
Walsh, S. (2014). Exploring classroom discourse: Language in action. Routledge.
Young, R. F. (2013). Learning to talk the talk and walk the walk: Interactional competence in academic spoken English. Ibérica, 25, 15–38. http://www.redalyc.org/ articulo.oa?id=287026237002
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Політика охорони авторських прав відповідно до умов ліцензії: Creative Commons Attribution-NonCommercial (Атрибуція-Некомерційне використання) 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0).
Автори, що публікують свої статті в журналі "Ars Linguodidacticae" (журналі відкритого доступу) зберігають за собою такі права:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї статті та надають журналу "Ars Linguodidacticae" право першої публікації рукопису своєї статті на умовах ліцензії Creative Commons (CC BY-NC 4.0) Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на автора оригінальної роботи та першу оригінальну публікацію в журналі "Ars Linguodidacticae". Інформація про збереження права на авторство надається на титульній сторінці статті.
- Автори зберігають за собою право укладати окремі угоди на неексклюзивне розповсюдження своєї статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі "Ars Linguodidacticae" (наприклад, розміщувати статтю в електронних бібліотеках, архівах та каталогах або публікувати у складі інститутських збірників та монографій), за умови обов'язкового повного посилання на першу оригінальну публікацію в журналі "Ars Linguodidacticae".
- Політика журналу "Ars Linguodidacticae" дає змогу та заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському репозитарії або на персональному сайті) рукопису роботи як до її подання до редакції, так і під час її редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно позначається на оперативності й динаміці цитування статті.
Редакція журналу зберігає за собою видавничі права на:
- зверстані оригінали статей та весь номер журналу;
- оформлення журналу, а також оригінальні ілюстративні та додаткові матеріали;
- репринтні перевидання журналу в друкованому та електронному вигляді.
Політика охорони авторських прав провадиться відповідно до умов ліцензії: Creative Commons Attribution-NonCommercial (Атрибуція-Некомерційне використання) 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0).
Для отримання додаткової інформації, будь ласка, прочитайте повний текст Публічної ліцензії CC BY-NC 4.0
Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.