КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОСТІ МЕНЕДЖЕРА КУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.3.2018.150946Ключові слова:
менеджмент культурно-мистецької сфери, менеджер культури, професійність, комунікативна компетентність, комунікативна культураАнотація
Метою статті є характеристика комунікативної компетентності як складової професійності менеджера культури. Методологія дослідження базується на аналізі професійної компетентності в аспекті специфіки фаху менеджера культури; узагальненні та виявленні особливостей комунікативної компетентності щодо діяльності менеджера культури. Наукова новизна роботи полягає у теоретичному узагальненні комунікативну компетентність як складової професійності менеджера культури. Виокремлено на ключову ролі вміння комунікувати та керувати комунікативними процесами під час налагодження професійного та компетентного менеджменту в галузі культури. Доведено, що комунікативна компетентність менеджера культури задля ефективного застосування передбачає не лише належні морально-психологічні та когнітивні елементи, але й вироблення відповідної стратегії, на базі основного призначення менеджменту культурно-мистецької сфери, задля реалізації якої повинна бути збалансована його комунікативна культура гармонійно поєднуватися емоційна культура та культура мислення, культура мовлення та культура невербальної поведінки. Висновки. Отже, однією з вагомим і ключових складових професійного образу менеджера культури є комунікативна компетентність та культура. Поряд з необхідними морально-психологічними якостями, ерудицією, економічною та юридичною грамотністю управлінець у галузі культурно-мистецького та соціокультурного спрямування повинен глибокого розуміти природу комунікації та вміти керувати комунікативними процесами, тобто займати суб’єктно-діяльнісну позицію, що орієнтовані на створення необхідних фінансово-економічних, правових і технологічних умов для реалізації культурних благ. Культура спілкування менеджера є коеволюційною стосовно формування його професійної культури. Вона передбачає не лише оволодіння майбутнім фахівцем у цьому напрямку базових знань з теорії й практики комунікацій, не лише розуміння законів ефективного спілкування та принципів професійної етики, але й, враховуючи специфіку соціокультурного проектування, менеджменту та маркетингу, значення культури та творчості в сучасному суспільстві, вироблення відповідної стратегії, задля реалізації якої повинна бути збалансована його комунікативна культура (гармонійне поєднання емоційної культури та культури мислення, культури мовлення та культури невербальної поведінки).
Посилання
Байтасов Р.Р. Менеджмент в сфере культуры: от теории к практике. Культурная спадчына, менеджмент, маркетынг. Іх роля ў развіцці музея: матэрыялы навукова-практычнай канферэнцыі (Мінск, 1 снежня 2009 г.). Нацыянальная бібліятэка Беларусі. Мінск, 2010. С. 15-24.
Кабушкин Н. И. Основы менеджмента: учеб. пособие. Москва: Новое звание, 2009. 336 с.
Косцов Т. В. Менеджмент в сфере культуры и искусства: учеб. пособие. Москва: ИНФРА-М, 2007. 192 с.
Кук П. Культура менеджмента и менеджмент культуры. Экология культуры: Инф. Бюллетень. 2002. No 2 (27). С. 88-96.
Менеджмент в сфере культуры: учеб. пособие; под общ. ред. И.М. Болотникова, Г.Л. Тульчинского. Спб.: СПбГУКИ, 2007. 448 с.
Осадча Л. А. Формування професійної компетентності майбутнього менеджера. Економіка, фінанси і управління в XXI столітті : аналіз тенденцій та перспективи розвитку : зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. (21 березня, 2017 р., м. Київ). Киев: Фінансова рада України, 2017. Т. 2. С. 59-62.
Тейзе Є. Менеджер культури: між мистецтвом і бізнесом. URL: http://www.dw.-com/uk/менеджер-
культури-між-мистецтвом-і-бізнесом/a-4750694 (дата звернення: травень 2018).
Федотова Н.Г. Сфера культуры как стратегический ресурс региона. Вестник НовГУ. Серия:
«Гуманитарные науки». 2011. No 63. С. 58-65.
Федотова Н.Г. Менеджмент в сфере культуры : учеб. пособие; НовГУ им. Ярослава Мудрого. Великий Новгород, 2015. 282 с.
Чижиков В. М. Введение в социокультурный менеджмент: учеб. Пособие. Москва: МГУКИ, 2003. 38 с.
Шовкун М. П. Складові комунікативної культури студентів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2003. No 8. С. 45-50.
Baitasov R. R. (2010). Management in the field of culture: from theory to practice. Cultural heritage, management, marketing. Their role in the development of the museum: Proceedings Scientific-practical conference (рр. 15-24). Minsk: National Library of Belarus [in Belarus].
Kabushkin N. I. (2009) Basics of management: studies. allowance. Moscow: Novoye zvaniye [in Russian].
Kostsov T. V. (2007). Century Management in the field of culture and art: studies. allowance. Moscow: INFRA-M [in Russian].
Kuk P. (2002). Culture Management and Culture Management Ekologiya kul'tury, 2 (27), 88-96 [in Russian].
Culture Management (2007). I.M. Bolotnikova, G.L. Tulchinsky (Ed.). SPb .: SPbGUKI [in Russian].
Osadcha L. A. (2017). Formation of professional competence of the future manager. Abstracts of Papers International Scientific and Practical Conference «Economics, Finance and Governance in the XXI Century: An Analysis of Trends and Development Prospects».(pp. 59-62). Kіеv: Finansova rada Ukrayiny [in Ukrainian].
Teyze YE. Managing Director of Culture: Between Art and Business. URL: http://www.dw.-com/uk/менеджер-культури-між-мистецтвом-і-бізнесом/a-4750694.
Fedotova N. G. (2011). Sphere of culture as a strategic resource of the region. Vestnik NovGU. Seriya: «Gumanitarnyye nauki», 63, 58-65 [in Russian].
Fedotov N.G. (2015). Management in the field of culture. NovGU im. Yaroslava Mudrogo. Velikiy Novgorod [in Russian].
Chizhikov V.M. (2003). Introduction to socio-cultural management. Moskva: MGUKI [in Russian].
Shovkun M.P. (2003). Components of communicative culture of students. Pedahohika, psykholohiya ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannya i sportu, 8, 45-50 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Olena Diba
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.