БІБЛІОТЕЧНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ В ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХХІ СТОЛІТТЯ: ІСТОРИЧНІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.1.2020.205419Анотація
Метою дослідження визначено здійснення аналізу історичних та соціокультурних чинників розвитку бібліотечного соціального інституту з сучасних позицій глобальних інформаційних впливів та активізації національної і міжнародної інформаційно-комунікаційної взаємодії. Бібліотечний соціальний інститут розглядається як комплексне поняття, яке одночасно охоплює багато сфер людської діяльності – документальну, інформаційно-комунікаційну, соціокультурну, освітню та просвітницьку. Методологія дослідження полягає у застосуванні історичного, інституціонального та системного підходів до вивчення історичних, соціальних, інформаційно-комунікаційних впливів,
які визначають у найближчій перспективі трансформації бібліотечного соціального інституту. Наукова новизна роботи полягає у системному аналізі чинників загальнодержавного і галузевого розвитку визначеного періоду. До основних історичних чинників розвитку БСІ віднесено вплив ідей національного відродження, розбудови громадянського суспільства, вільного доступу до інформації та знань, інформатизації тощо. До кола соціокультурних чинників, які істотно впливають на
розвиток БСІ у першій чверті ХХІ ст. віднесено всеосяжний вплив цифрової культури та концепції суспільства знань. Висновки. Одержані висновки розкривають перспективи реалізації Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року “Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України” та залучення бібліотечно-інформаційних установ до участі в проєктах цифрової
трансформації України, які реалізуються урядом. На теоретико-методологічному рівні зроблено
висновок про необхідність побудови оновленої концептуальної моделі розвитку бібліотечного
соціального інституту в умовах цифровізації.
Ключові слова: бібліотека, бібліотечний соціальний інститут, історичні чинники, соціокультурні
чинники, суспільство знань, цифрова культура.
Посилання
Basov, S. A. (2011). About institutional approach in library science. Nauchnije i tekhnicheskije biblioteki, 3, 50-69 [in Russian].
Voskoboinikova-Huzieva, O. V. (2014). Strategies of the development of the librarian-informational field of Ukraine: genesis, conceptions, modernization. Kyiv: Akademperiodyka [in Ukrainian].
Hranchak, T. Y. (2012). Library and political communication. Kyiv [in Ukrainian].
Kopanieva, V. (2018). Digital Science Library. Visny`k Nacional`noyi Akademiyi Nauk Ukrayiny, 4, 76-85 [in Ukrainian].
Kopanieva, V. O. (2019). Conceptual model of the library in the environment of digital science. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia, 4, 6-13 [in Ukrainian].
Kostenko, L. Y. (2006). Knowledge Society Library: A Conceptual Model. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia, 1, 23-28 [in Ukrainian].
Marina, O. Yu. (2017). Library in digital space. Kharkiv: CDAC [in Ukrainian].
Ordinance of the Cabinet of Ministers of Ukraine On approving the Strategy of Information Society Development in Ukraine. (2013, May 15). Uriadovyi kurier, 105. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/386-2013-%D1%80 [in Ukrainian].
Ordinance of the Cabinet of Ministers of Ukraine On approval of the Library Development Strategy for the period up to 2025 “Qualitative changes of libraries for ensuring sustainable development of Ukraine”. (2016, March 23). Uriadovyi kurier, 68. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/219-2016-%D1%80 [in Ukrainian].
Digital Agenda of Ukraine 2020 – Conceptual Background (Version 1.0). (2016). Hitech office. Retrieved from: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf [in Ukrainian].
Diia. Digital Education. (2020). Retrieved from: https://ula.org.ua/255-programi-proekti/4488-diia-tsyfrova-osvita [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Olena Voskoboinikova-Huzieva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.