Питання збереження електронних документів у контексті міжнародних стандартів інформаційної безпеки
DOI:
https://doi.org/10.63009/lsrsi/4.2024.43Ключові слова:
електронний документообіг, стандарти ISO, кібербезпека, цифрове збереження, управління метаданими, технологічна інфраструктураАнотація
Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком електронного документообігу та зростаючою потребою у забезпеченні надійного збереження цифрових даних в умовах сучасних кіберзагроз та технологічних викликів. Мета дослідження полягала у комплексному аналізі проблем збереження електронних документів, розробці рекомендацій щодо впровадження ефективних систем управління електронною документацією відповідно до міжнародних стандартів. У дослідженні використано аналітичний метод для вивчення міжнародних стандартів інформаційної безпеки, системний підхід для розгляду процесів збереження документів як цілісної системи, порівняльний метод для аналізу різних підходів до збереження електронних документів, метод кейс-стаді при розгляді практичних прикладів впровадження систем електронного документообігу. Отримані результати продемонстрували критичну важливість врахування технологічного старіння форматів даних, складності процесів електронного документообігу та ризиків втрати даних. Розглянуто ключові аспекти управління та збереження електронних записів відповідно до міжнародних стандартів інформаційної безпеки. Наголошено на важливості впровадження комплексних стратегій для забезпечення довгострокового збереження цифрових документів. Було визначено шість основних стратегічних підходів: дотримання міжнародних стандартів; розробка комплексних політик збирання, зберігання та доступу до документів; створення операційної моделі для цифрового збереження; впровадження ефективної політики адміністрування та передачі даних; проведення регулярного аудиту та оновлення систем; забезпечення належної освіти та навчання персоналу. Було приділено увагу потенціалу новітніх технологій, таких як блокчейн та штучний інтелект, які можуть застосовуватися для підвищення ефективності збереження електронних документів. Блокчейн забезпечує цілісність, автентичність і прозорість через децентралізовану систему обліку, а технології штучного інтелекту оптимізують класифікацію, індексування та пошук документів, вирішують проблеми конфіденційності. Зазначено необхідність інтеграції цих технологій відповідно до встановлених міжнародних стандартів для забезпечення автентичності, незмінності та постійної доступності електронних документів. Практична цінність дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо впровадження комплексу найкращих практик збереження електронних документів, включаючи регулярну оцінку матеріалів, управління метаданими та підтримку технологічної інфраструктури. Результати дослідження можуть бути використані організаціями для вдосконалення власних систем електронного документообігу та підвищення рівня інформаційної безпеки
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Людмила Філіпова, Анна Шелестова

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.