Публічні бібліотеки як «інститути довіри» в контексті російсько-української інформаційної війни

Анотація

Мета роботи – здійснити комплексний аналіз трансформації публічних бібліотек України в інститути довіри в умовах російсько-української інформаційної війни та епохи постправди. Методологія дослідження ґрунтується на комплексі теоретичних та емпіричних методів, що зумовлено міждисциплінарним характером проблеми. Системний аналіз використаний для розгляду бібліотеки як соціального інституту в умовах глобальних інформаційних викликів. Порівняльно-історичний метод застосовано для вивчення еволюції функцій бібліотеки від архіву знань до центру довіри. Метод концептуалізації дозволив сформулювати трирівневу модель довіри (епістемічна, соціальна, інституційна). Аналіз кейсів став основним методом для вивчення українського досвіду, дозволивши систематизувати практики бібліотек в умовах війни на основі опублікованих звітів, презентацій та інформації в ЗМІ. Наукова новизна статті полягає в інтегративному осмисленні українського воєнного досвіду діяльності публічних бібліотек у межах глобального дискурсу про інформаційну стійкість та довіру. Висновки. Російсько-українська гібридна війна стала каталізатором якісної трансформації публічних бібліотек України, які перетворилися з установ культури на багаторівневі інститути довіри та критичну соціальну інфраструктуру. Ця трансформація реалізується через формування епістемічної (до фактів), соціальної (у громаді) та інституційної (до установи) довіри. Український досвід демонструє здатність бібліотек до прискореної адаптації та проактивної діяльності в екстремальних умовах, поєднуючи функції центру фізичного захисту, гуманітарного хабу, архіву пам’яті, платформи медіаграмотності та простору соціальної інтеграції. Ця гібридність є відповіддю на комплексний характер сучасних загроз. У процесі адаптації українські бібліотеки виробили низку унікальних контекстно-згенерованих механізмів побудови довіри, таких як локалізоване документування в реальному часі, «вертикаль довіри» через соціальні медіа, персоналізований фактчекінг та створення просторів «навмисного спокою».