Інформаційна діяльність в епоху цифрових медіа як чинник формування соціальних сенсів
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.1.2026.356342Ключові слова:
інформаційна діяльність, цифрові медіа, соціальні комунікації, сенсотворення, соціальні сенсиАнотація
Мета статті – проаналізувати інформаційну діяльність у просторі цифрових медіа як ключовий механізм формування соціальних смислів, а також осмислити вплив соціальних медіа, алгоритмічної селекції контенту та медіатизованих практик взаємодії на трансформацію соціальних дискурсів і комунікативної реальності. Методологічну основу дослідження становлять інформологічний та соціокомунікативний підходи, які дають змогу проаналізувати інформаційну діяльність як складний соціокультурний процес. Системний і структурно-функціональний аналіз застосовано для виявлення ролі цифрових медіа у формуванні соціальних сенсів; дискурсивний аналіз – для осмислення механізмів сенсотворення у цифрових комунікаціях. Наукова новизна. Інформаційну діяльність розглянуто як соціокультурну практику сенсотворення, яка формується через взаємодію користувачів, цифрових медіа та алгоритмічних механізмів платформ. Обґрунтовано, що соціальні сенси в цифровому середовищі виникають не лише в процесі міжособистісної комунікації, а й у результаті алгоритмічної структурованості інформаційних потоків. Висновки. Цифрова епоха трансформувала інформаційну діяльність у соціокультурну практику сенсотворення, в межах якої інформація перестає бути нейтральним ресурсом і набуває значення лише через процеси інтерпретації, відбору та соціальної взаємодії. Цифрові медіа виступають ключовими агентами формування соціальних сенсів, оскільки поєднують комунікативні практики користувачів із алгоритмічно структурованими інформаційними потоками, які визначають видимість, пріоритетність і контекстуалізацію контенту. У результаті інформаційна діяльність відбувається в умовах заданої структури, коли сенси не лише продукуються, а й ієрархізуються, що безпосередньо впливає на формування публічних уявлень, пріоритетів, колективних ідентичностей, соціальних дискурсів, особистісної ідентичності й под. Тому цифрові медіа варто розглядати не як нейтральні канали комунікації, а як активні інституційні середовища, інтегровані в процеси конструювання соціальної реальності сучасного суспільства та відповідної інформаційної діяльності.
Посилання
Aharkov, O. (2023). Individuality in the digital age: how social networks affect self-identification and social behaviour. Dnipro Scientific Journal of Public Administration, Psychology, Law, 1, 73–78. DOI: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.1.12 [in Ukrainian].
Byrkovych, T., & Vilchynska, I. (2023). Information and communication activities of libraries of Ukraine in wartime. Library science. Document science. Informology, 4, 42–48. DOI: https://doi.org/10.32461/2409-9805.4.2023.293970 [in Ukrainian].
Danko-Sliptsova, A., Kovalenko, N., & Zhornokui, U. (2024). The influence of social networks on the formation of public opinion during crisis situations: a sociological aspect. Scientific notes of the V. I. Vernadskyi TNU. Series: Philology. Journalism, 35 (74), 3, 218–226. DOI https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.3.2/35 [in Ukrainian].
Denysiuk, Z., & Yakovlev, O. (2021). Formation of information culture of society in conditions of digitalisation. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 2, 18–22 [in Ukrainian].
Dobrovolska, V., & Cherednyk, L. (2023) Innovative activity of libraries in the conditions of a digital society. Library science. Document science. Informology, 1, 5–11. DOI: https://doi.org/10.32461/2409-9805.1.2023.276758 [in Ukrainian].
Kyrychenko, M. O. (2017). Information consciousness of the individual as a social phenomenon. Problems of social work: philosophy, psychology, sociology, 2(10), 56–62 [in Ukrainian].
Boulianne, S., & Hoffmann, C. P. (2024). Digital Inclusion Through Algorithmic Knowledge: Curated Flows of Civic and Political Information on Instagram. Practices of Digital In- and Exclusion in Everyday Life, 14, 1–19. DOI: https://doi.org/10.17645/mac.8102 [in English].
Castells, M. (2010). The Rise of the Network Society. 2nd ed. Wiley-Blackwell [in English].
Couldry, N. (2012). Media, Society, World: Social Theory and Digital Media Practice. Polity Press [in English].
Das, S. (2023). The Digital Duality: Social Media’s Impact on Society. Communication, and Language. Journal of Communication and Management, 2(04), 245–253. https://doi.org/10.58966/JCM2023245 [in English].
Dudar, V., & Liashchenko, Y. (2024). Effects of social communications on identity development in the online environment: Theoretical and historical perspectives. Society. Document. Communication. DOI:10.69587/sdc/3.2024.45 [in English].
Jenkins, H. (2006). Convergence Culture: Where Old and New Media Collide. NYU Press [in English].
Pérez-Torres, V. (2024). Social media: a digital social mirror for identity development during adolescence. Current Psychology, 43, 22170–22180. https://doi.org/10.1007/s12144-024-05980-z [in English].
Spier, S. (2025). The Politics of Platform Technologies: A Critical Conceptualization of the Platform and Sharing Economy. Philosophy & Technology, P.1–23. DOI: 10.1007/s13347-025-00840-5 [in English].
van Dijck, J., Poell, T., de Waal, M. (2018). The Platform Society: Public Values in a Connective World. Oxford University Press [in English].
Walter, C. E., & Friesike, S. (2025). Behind the screens: how algorithmic imaginaries shape science content on social media. Journal of Science Communication, 24 (2). A02. https://doi.org/10.22323/2.24020202 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ірина Вільчинська , Людмила Доскіч
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
