Використання технологій штучного інтелекту в діяльності бібліотек України
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.2.2026.362097Ключові слова:
бібліотеки, бібліотечні послуги, інноваційні технології, технології штучного інтелекту, цифрові платформи, цифровий маркетингАнотація
Мета статті – дослідити потенціал і перспективи впровадження технологій штучного інтелекту в діяльність бібліотек України для покращення якості обслуговування користувачів у цифровому середовищі. Методологія дослідження ґрунтується на використанні таких наукових методів, як аналіз і синтез – для осмислення інтеграції технологій штучного інтелекту в діяльність бібліотек України, зокрема виявлення його потенціалу та використання мовних моделей (ChatGPT, Gemini) у практичній діяльності; порівняння – для зіставлення традиційних технологій із новітніми інструментами штучного інтелекту, виявлення їх переваг та обмежень; узагальнення – для формування висновків щодо перспективності впровадження штучного інтелекту для підвищення ефективності роботи бібліотек та якості обслуговування користувачів. Наукова новизна статті полягає в обґрунтуванні потенціалу впровадження технологій штучного інтелекту, зокрема ChatGPT та Gemini, у діяльність бібліотек України. Визначено, що ефективність трансформації сервісів бібліотек залежить не лише від технологічного впровадження (автоматизації каталогізації та персоналізації досвіду), а й від технічних можливостей, нормативно-правової бази та фахової підготовки кадрів, що дозволяє мінімізувати етичні та ресурсні ризики. Впровадження інтелектуальних рекомендаційних систем та маркетингової підтримки на основі технологій штучного інтелекту сприяє вдосконаленню взаємодії з користувачами, підвищенню рівня персоналізації послуг. Висновки. Використання технологій штучного інтелекту в діяльності бібліотек України відкриває широкі можливості для оптимізації традиційних процесів (каталогізація, класифікація, створення метаданих, довідкове обслуговування) та впровадження нових сервісів, орієнтованих на персоналізацію користувацького досвіду й маркетингову підтримку. Інтеграція мовних моделей ChatGPT, Gemini здатна автоматизувати рутинні завдання, покращити пошук інформації, забезпечити рекомендаційні системи, проте існують і суттєві виклики, а саме кадрові, ресурсні, нормативно-правові й етичні. А тому, за умови поєднання технологічних можливостей із нормативною та кадровою базою, може бути підвищена ефективність роботи бібліотек та якість обслуговування користувачів.
Посилання
Libraries of the Future: Artificial Intelligence in the Service of Creativity and Innovation. Retrieved from: https://dn.gov.ua/news/biblioteki-majbutnogo-shtuchnij-intelekt-na-sluzhbi-tvorchosti-ta-innovacij [in Ukrainian].
Visualization of library content using AI. Retrieved from: https://tobm.org.ua/vizualizacziya-bibliotechnogo-kontentu-shi/ [in Ukrainian].
Kozhemʼiako, V. (2025). Current Trends in Marketing of Library Services. Ukrainian Journal of Library and Information Science, (15),175–184. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7654.15.2025.335091 [in Ukrainian].
Mamedova, S. I. (2023). The Application of Artificial Intelligence in Libraries in the Context of Society’s Digital Transformation. Cultural Studies Almanac, (4), 231–238. DOI: https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.32 [in Ukrainian].
Maranchak, N. (2023). The Use of Artificial Intelligence in Digital Marketing in the Library Sector of Ukraine: International Experience and Prospects. Digital Platform: Information Technologies in the Sociocultural Sphere, 6(1), 172–184. DOI: https://doi.org/10.31866/2617-796X.6.1.2023.283986 [in Ukrainian].
Maranchak, M. (2024). Prospects for the Application of Artificial Intelligence Technologies by Public Libraries in Ukraine. Ukrainian Journal of Library and Information Science, (13), 61–71. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7654.13.2024.307118 [in Ukrainian].
Maranchak, M. (2025). The Application of AI in Serving Users of Higher Education Institution Libraries. Ukrainian Journal of Library and Information Science, (16), 72–86. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7654.16.2025.348064 [in Ukrainian].
Nalyvaiko, O. O. (2025). Library Digitalization Policy: Trends and Directions for Implementation. Bulletin of the Kharkiv State Academy of Culture, (67), 95–111. DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5333.067.07 [in Ukrainian].
Samokhina, Zh. (2024). The Use of Digital Marketing Tools in Library Activities. Bibliotechnyi visnyk, (1), 12–22. DOI: https://doi.org/10.15407/bv2024.01.012 [in Ukrainian].
Chernyshenko, N. (2023, October 24–25). Using the capabilities of neural networks and artificial intelligence to create media content. Libraries and Society: Movement in Time and Space: Proceedings of the 5th Scientific and Practical Conference with International Participation (Pp. 95–103). Kharkiv, Ukraine. Retrieved from: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/32622 [in Ukrainian].
Shemaieva, G. V., Kostyrko, T. M. (2024, October 3–4). Implementation of Artificial Intelligence in Library Activities. University Library at a New Stage of Social Communications Development: Proceedings of the IX International Conference. Dnipro, Ukraine. Retrieved from: http://conflib.diit.edu.ua/Conf_univ_Library_2024/paper/view/31451/18386 [in Ukrainian].
Artificial Intelligence in Library Practice. Retrieved from: http://www.nbuv.gov.ua/node/6813 [in Ukrainian].
Artificial Intelligence in Library Media: Trend or Necessity? Retrieved from: https://share.google/Gw1XX9cIKuAy9VAYP [in Ukrainian].
Artificial Intelligence – The Modern Librarian’s Assistant. Retrieved from: https://library.kr.ua/news/sispbibl/ [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Головач

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.