Використання технологій штучного інтелекту в діяльності бібліотек України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32461/2409-9805.2.2026.362097

Ключові слова:

бібліотеки, бібліотечні послуги, інноваційні технології, технології штучного інтелекту, цифрові платформи, цифровий маркетинг

Анотація

Мета статті – дослідити потенціал і перспективи впровадження технологій штучного інтелекту в діяльність бібліотек України для покращення якості обслуговування користувачів у цифровому середовищі. Методологія дослідження ґрунтується на використанні таких наукових методів, як аналіз і синтез – для осмислення інтеграції технологій штучного інтелекту в діяльність бібліотек України, зокрема виявлення його потенціалу та використання мовних моделей (ChatGPT, Gemini) у практичній діяльності; порівняння – для зіставлення традиційних технологій із новітніми інструментами штучного інтелекту, виявлення їх переваг та обмежень; узагальнення – для формування висновків щодо перспективності впровадження штучного інтелекту для підвищення ефективності роботи бібліотек та якості обслуговування користувачів. Наукова новизна статті полягає в обґрунтуванні потенціалу впровадження технологій штучного інтелекту, зокрема ChatGPT та Gemini, у діяльність бібліотек України. Визначено, що ефективність трансформації сервісів бібліотек залежить не лише від технологічного впровадження (автоматизації каталогізації та персоналізації досвіду), а й від технічних можливостей, нормативно-правової бази та фахової підготовки кадрів, що дозволяє мінімізувати етичні та ресурсні ризики. Впровадження інтелектуальних рекомендаційних систем та маркетингової підтримки на основі технологій штучного інтелекту сприяє вдосконаленню взаємодії з користувачами, підвищенню рівня персоналізації послуг. Висновки. Використання технологій штучного інтелекту в діяльності бібліотек України відкриває широкі можливості для оптимізації традиційних процесів (каталогізація, класифікація, створення метаданих, довідкове обслуговування) та впровадження нових сервісів, орієнтованих на персоналізацію користувацького досвіду й маркетингову підтримку. Інтеграція мовних моделей ChatGPT, Gemini здатна автоматизувати рутинні завдання, покращити пошук інформації, забезпечити рекомендаційні системи, проте існують і суттєві виклики, а саме кадрові, ресурсні, нормативно-правові й етичні. А тому, за умови поєднання технологічних можливостей із нормативною та кадровою базою, може бути підвищена ефективність роботи бібліотек та якість обслуговування користувачів.

Посилання

Libraries of the Future: Artificial Intelligence in the Service of Creativity and Innovation. Retrieved from: https://dn.gov.ua/news/biblioteki-majbutnogo-shtuchnij-intelekt-na-sluzhbi-tvorchosti-ta-innovacij [in Ukrainian].

Visualization of library content using AI. Retrieved from: https://tobm.org.ua/vizualizacziya-bibliotechnogo-kontentu-shi/ [in Ukrainian].

Kozhemʼiako, V. (2025). Current Trends in Marketing of Library Services. Ukrainian Journal of Library and Information Science, (15),175–184. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7654.15.2025.335091 [in Ukrainian].

Mamedova, S. I. (2023). The Application of Artificial Intelligence in Libraries in the Context of Society’s Digital Transformation. Cultural Studies Almanac, (4), 231–238. DOI: https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.32 [in Ukrainian].

Maranchak, N. (2023). The Use of Artificial Intelligence in Digital Marketing in the Library Sector of Ukraine: International Experience and Prospects. Digital Platform: Information Technologies in the Sociocultural Sphere, 6(1), 172–184. DOI: https://doi.org/10.31866/2617-796X.6.1.2023.283986 [in Ukrainian].

Maranchak, M. (2024). Prospects for the Application of Artificial Intelligence Technologies by Public Libraries in Ukraine. Ukrainian Journal of Library and Information Science, (13), 61–71. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7654.13.2024.307118 [in Ukrainian].

Maranchak, M. (2025). The Application of AI in Serving Users of Higher Education Institution Libraries. Ukrainian Journal of Library and Information Science, (16), 72–86. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7654.16.2025.348064 [in Ukrainian].

Nalyvaiko, O. O. (2025). Library Digitalization Policy: Trends and Directions for Implementation. Bulletin of the Kharkiv State Academy of Culture, (67), 95–111. DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5333.067.07 [in Ukrainian].

Samokhina, Zh. (2024). The Use of Digital Marketing Tools in Library Activities. Bibliotechnyi visnyk, (1), 12–22. DOI: https://doi.org/10.15407/bv2024.01.012 [in Ukrainian].

Chernyshenko, N. (2023, October 24–25). Using the capabilities of neural networks and artificial intelligence to create media content. Libraries and Society: Movement in Time and Space: Proceedings of the 5th Scientific and Practical Conference with International Participation (Pp. 95–103). Kharkiv, Ukraine. Retrieved from: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/32622 [in Ukrainian].

Shemaieva, G. V., Kostyrko, T. M. (2024, October 3–4). Implementation of Artificial Intelligence in Library Activities. University Library at a New Stage of Social Communications Development: Proceedings of the IX International Conference. Dnipro, Ukraine. Retrieved from: http://conflib.diit.edu.ua/Conf_univ_Library_2024/paper/view/31451/18386 [in Ukrainian].

Artificial Intelligence in Library Practice. Retrieved from: http://www.nbuv.gov.ua/node/6813 [in Ukrainian].

Artificial Intelligence in Library Media: Trend or Necessity? Retrieved from: https://share.google/Gw1XX9cIKuAy9VAYP [in Ukrainian].

Artificial Intelligence – The Modern Librarian’s Assistant. Retrieved from: https://library.kr.ua/news/sispbibl/ [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-25

Номер

Розділ

Статті