Теоретико-методологічні та нормативні засади формування системи репозитаріїв

Анотація

Мета роботи полягає в комплексному дослідженні теоретико-методологічних та нормативно-правових засад формування системи інституційних репозитаріїв (ІР) в Україні в контексті глобальних тенденцій впровадження відкритих практик і розбудови відкритої інформаційної інфраструктури на міжнародному, національному та інституційному рівнях. Робота спрямована на аналіз ролі електронних архівів як стабільної платформи для реалізації політики відкритого доступу, що забезпечує інтеграцію вітчизняних наукових досліджень у світовий інформаційний простір та сприяє оперативному пошуку релевантної інформації. Методологія роботи базується на застосуванні загальнонаукових методів аналізу, синтезу, групування та логічного узагальнення для осмислення концептуального апарату цифрового збереження документів та сумісності схем метаданих. Використано порівняльний аналіз міжнародних ініціатив, зокрема Будапештської ініціативи відкритого доступу та Берлінської декларації, а також вітчизняного нормативного поля, представленого Концепцією програми «Бібліотека – XXI» та Положенням про Національний репозитарій академічних текстів. Досліджено досвід реалізації інституційних політик самоархівування та управління даними на прикладі закордонних університетів (Університет Лілля) та бібліотечних проєктів (NILDE). Наукова новизна дослідження полягає в здійсненні діахронного аналізу становлення системи інституційних репозитаріїв як ключового складника відкритої науки та інструменту формування національної інституційної пам’яті. Вперше обґрунтовано необхідність підвищення інформативності головних сторінок репозитаріїв шляхом включення довідкових відомостей про їх заснування та діяльність, що трактується як органічний інструмент збереження історії освітніх і наукових закладів у цифровому середовищі. Висновки. Формування мережі репозитаріїв в Україні є стратегічним напрямом модернізації інформаційної політики у сфері вищої освіти, спрямованим на усунення бар'єрів у науковій комунікації. Доведено, що життєздатність ІР суттєво залежить від комплексної інституційної політики, яка має охоплювати всі етапи функціонування – від створення та захисту контенту до забезпечення його тривалої доступності та відповідності міжнародним стандартам. Підкреслено, що інтеграція вітчизняних репозитаріїв у міжнародні реєстри (OpenDOAR, ROAR) та підвищення їхньої прозорості є необхідною умовою для зміцнення академічної репутації установ та популяризації здобутків українських науковців.