Трансформація електронного документообігу під впливом технологій штучного інтелекту: національний аспект
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.2.2026.362104Ключові слова:
документи, діловодство, електронний документообіг, корпоративна документація, управління документацією, автоматизація документообігу, штучний інтелект, інформаційна безпека документації, національний документний стандарт, національний мовний стандарт, ділова українська моваАнотація
Мета статті – виявити особливості електронного документообігу під впливом технологій штучного інтелекту, окреслити національний аспект їх упровадження в діловодство. Методологія дослідження ґрунтується на використанні методів аналізу і синтезу для визначення загальних тенденцій напрямів застосування АІ в документообігу; системно-структурний метод – для дослідження взаємозв’язків між технологічними й організаційними аспектами; а також порівняльний метод – при розгляді вітчизняного та міжнародного досвіду застосування штучного інтелекту в електронному документообігу. Наукова новизна статті полягає в дослідженні трансформації електронного документообігу під впливом технологій штучного інтелекту в Україні та світі. Систематизовано основні напрями застосування штучного інтелекту в електронному документообігу та узагальнено пов’язані із цим правові, організаційні й безпекові ризики; обґрунтовано необхідність гармонізувати національне законодавство з європейськими підходами до регулювання штучного інтелекту, окреслено національні особливості формування діловодства під впливом технологій штучного інтелекту. Висновки. Технології штучного інтелекту суттєво трансформують сучасні системи електронного документообігу, забезпечуючи автоматизацію обробки документів, підвищення ефективності управлінських процесів та оптимізацію інформаційних потоків. Використання АІ-технологій в діловодстві України формується під впливом одночасно технологічних, правових, мовних і безпекових чинників. На відміну від закордонних моделей цифровізації, орієнтованих переважно на масштабне управління знаннями та корпоративну політику, український підхід спрямований на забезпечення оперативності, юридичної значущості та захищеність документних процесів в умовах воєнного стану й постійних кіберзагроз. Важливого значення набуває гармонізація національного законодавства з європейськими нормами, що закладають принципи безпечного, етичного та людиноцентричного використання технологій штучного інтелекту. Українська практика впровадження алгоритмічних систем у діловодство демонструє формування власної моделі цифрового документообігу відповідно до вимог державної мовної політики, ДСТУ 4163:2020, законодавства про електронний документообіг і захист персональних даних. Український досвід свідчить, що навіть у кризових умовах цифрові технології можуть стати важливим інструментом підвищення ефективності державного управління та корпоративного сектору.
Посилання
Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 901 “On Approval of the Procedure for the Exchange of Medical and Other Documents of Military Personnel During a Special Period Between Healthcare Institutions of State and Communal Ownership, State Institutions of the National Academy of Medical Sciences, Military Units and Territorial Recruitment and Social Support Centers” dated August 23, 2023. Retrieved from: Verkhovna Rada of Ukraine [in Ukrainian].
Law of Ukraine “On Electronic Documents and Electronic Document Management”. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 2003, No. 36, Art. 275 (as amended on December 31, 2023). Retrieved from: Verkhovna Rada of Ukraine [in Ukrainian].
Andrenko, O. A., & Solodovnik, O. O. (2025). Methodological approach to organizing an effective electronic document management system. Business Inform, 1, 113–119. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-1-113-119 . [in Ukrainian].
Barabash, O. (2025). Artificial intelligence in enforcement proceedings: ensuring efficiency, transparency and accessibility of the judicial enforcement process. Dictum Factum, 1(17), 170–176. DOI: https://doi.org/10.32703/2663-6352/2025-1-17-170-176 [in Ukrainian].
Huzhva, V. M. (2025). Digital transformation of academic institutions: electronic document management and implementation tools. Scientific Works of the Interregional Academy of Personnel Management. Economic Sciences, 3(79), 9–18. DOI: https://doi.org/10.32689/2523-4536/79-1 [in Ukrainian].
Liapin, K. E. (2023). Challenges and opportunities of modernity: comprehensive information protection system. Analytical and Comparative Jurisprudence, 4, 262–265. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.04.43 [in Ukrainian].
Mizina, O. I., Voshchenko, V. Yu., & Vdovina, O. O. (2021). Legislative regulation of electronic document management in Ukraine. Scientific Perspectives, 4(10), 138–147. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2021-4(10)-138-147 [in Ukrainian].
Perevozova, I., & Popovych, S. (2025). Integration of artificial intelligence into document management systems of Ukrainian universities. In Sustainable Development of Economy, Enterprises and Society: Proceedings of the II International Scientific and Practical Conference (Ivano-Frankivsk, April 10–11, 2025) (pp. 804–807). Lviv. Retrieved from: ResearchGate PDF [in Ukrainian].
Snishchenko, R. H. (2024). Artificial intelligence as a tool for improving the efficiency of insurance company management. Scientific Bulletin of Odesa National Economic University, 5–6(318–319), 76–84. DOI: https://doi.org/10.32680/2409-9260-2024-5-6-318-319-76-84 [in Ukrainian].
Orlov, O. V., & Nesterenko, V. O. (2025). Use of artificial intelligence in document management: prospects and challenges. State Building, 1(37), 548–568. DOI: https://doi.org/10.26565/1992-2337-2025-1-39 [in Ukrainian].
Trofimuk-Kyrylova, T. M. (2024). Electronic document management: innovations and promising areas of development. In N. Riabukha (Ed.), Culture and Information Society of the XXI Century: Proceedings of the International Scientific-Theoretical Conference of Young Scientists (Part 2, pp. 195–197). Kharkiv: KhDAK [in Ukrainian].
What is optical character recognition (OCR). Retrieved from: Konica Minolta Ukraine [in Ukrainian].
Kolandaisamy, R., Rajagopal, H., Kolandaisamy, I., & Shirley Sinnappan, G. (2024). The smart document processing with artificial intelligence. In The 2024 International Conference on Artificial Life and Robotics (ICAROB2024) (pp. 534–540). Oita, Japan: J:COM HorutoHall. Retrieved from: ICAROB 2024 PDF [in English].
Pandey, M., Arora, M., Arora, S., Goyal, C., Gera, V. K., & Yadav, H. (2023). AI-based integrated approach for the development of intelligent document management system (IDMS). Procedia Computer Science, 230, 725–736. DOI: https://doi.org/10.1016/j.procs.2023.12.127 [in English].
Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024. Retrieved from: EUR-Lex Official Text [in English].
Ulisi, U. M. R. (2022). AI-driven document management: the role of intelligent document recognition (IDR) and automation. International Journal of Artificial Intelligence & Machine Learning (IJAIML), 1(1), 152–163. DOI: https://doi.org/10.34218/IJAIML_01_01_015 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Оксана Бугайова

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.