Система внутрішніх комунікацій у репутаційному менеджменті закладу культури в Україні: вимір корпоративної культури

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32461/2409-9805.3.2025.350580

Ключові слова:

внутрішні комунікації, заклад культури, репутаційний менеджмент, корпоративна культура

Анотація

Мета статті полягає в репрезентації ролі внутрішніх комунікацій на формування репутаційного менеджменту для закладів культури в Україні через призму корпоративної культури. Методологія дослідження передбачає застосування загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: аналізу, синтезу, кейсового методу, інформаційного моніторингу на основі метрик корпоративної культури, узагальнення, систематизації матеріалів. Наукова новизна дослідження є однією з перших синтезованих праць у питанні окреслення ролі внутрішніх комунікацій для репутаційного менеджменту закладу культури крізь призму визначення рівня корпоративної культури. На основі здійсненого кейсового аналізу апробовано використання метрик визначення рівня корпоративної культури на прикладі Комунального закладу «Державний історико-культурний заповідник м. Острога» Рівненської обласної ради для визначення репутаційного потенціалу цього закладу культури. Висновки. На основі проаналізованих метрик констатуємо, що корпоративна культура Комунального закладу «Державний історико-культурний заповідник м. Острога» Рівненської обласної ради перебуває на етапі активної трансформації. Відбувається перехід від ієрархічної культури (характерної для держустанов з чіткими інструкціями, стабільністю) до типу змішаної кланової (згуртованість колективу, відданість традиціям) та адхократичної культур (орієнтація на інновації, гранти, творчість). Серед сильних сторін корпоративної культури виокремимо високу ціннісну орієнтацію на збереження спадщини та патріотизм, що дозволяє утримувати ядро колективу попри низькі фінансові заохочення, а також готовність до змін та відкритість (дигіталізація, інклюзія). Головним викликом є утримання балансу між високим навантаженням та ризиком емоційного вигорання персоналу. Також критичним є збереження кадрового потенціалу в умовах обмеженого фінансування та загальнонаціональних викликів. Таким чином, для зміцнення корпоративної культури варто формалізувати нематеріальні стимули та посилити внутрішні комунікації. Адже кожен стейкхолдер (від науковця до доглядача) має розуміти свою роль у досягненні стратегічних цілей закладу культури.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-23

Номер

Розділ

Статті