ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАЦІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ, БІБЛІОТЕЧНОЇ ТА АРХІВНОЇ СПРАВИ

Автор(и)

  • Viktoriia Soshynska кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри бібліотекознавства та інформології Київського університету імені Бориса Грінченка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2409-9805.4.2017.150425

Ключові слова:

наукова комунікація, професійна комунікація, професійні компетенції, навчальні плани, дисципліни

Анотація

Мета роботи – розглянувши генезис наукових досліджень соціально-комунікаційних процесів, уточнити поняття професійної комунікації та обґрунтувати необхідність формування комунікаційних компетенцій у магістрів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» через викладання відповідних навчальних дисциплін. Методологія дослідження полягає в застосуванні системного підходу, зіставленні різних теорій комунікації, використанні методів абстрагування та узагальнення. Наукова новизна роботи: подано авторське визначення терміну «професійна комунікація», розкрито вплив викладання дисципліни «Наукові комунікації» на формування комунікаційних компетенцій майбутніх фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Висновки. Невід’ємним компонентом формування комунікаційних компетенцій у магістрів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» є викладання дисципліни «Наукові комунікації».

Посилання

Михайлов А. И. Научные коммуникации и информатика / А. И. Михайлов, А. И. Черный, Р. С. Гиляревский ; АН СССР, ВИНИТИ. – М. : Наука, 1976. – 435 с.

Сошинська В. Є. Професійна комунікація як фактор розвитку книжкової галузі : автореф. дис. … канд. наук із соціал. комунікацій : 27.00.03 / Сошинська Вікторія Євгенівна. – Київ, 2013. – 20 с.

Goodall H. L. Business and Professional Communication in the Global Workplace / H. L. Goodall, S. Goodall, J. Schiefelbein. – Third ed. – Boston : Wadsworth, 2010. – 308 p.

Laswell H. The Structure and Function of Communication in Society / H. Laswell // The Communication of Ideas / Harold D. Lasswell ; L. Bryson [ed.]. – New York : Harper, [1948]. – P. 37–51.

Luhmann N. Die Gesellschaft der Gesellschaft / N. Luhmann. – Frankfurt, 1997. – 1164 s. – Bd. 1 : 594 s., Bd. 2 : 570 s. – ISBN 3-518-58247-X.

Luhmann N. Was ist Kommunikation? / N. Luhmann // Luhmann N. Aufsätze und Reden. – Stuttgart, 2001. – 334 s.

Mikhaylov, A. I., Chernyy, A. I., Gilyarevskiy, R. S. (1976) Nauchnye kommunikatsii i informatika. Moscow : Nauka [in Russian].

Soshynska, V. Y. (2013). Professional Communication as a Factor for the Book Field Development. Kyiv [in Ukrainian].

Goodall, H. L. Goodall, S., Schiefelbein, J. (2010). Business and Professional Communication in the Global Workplace. Boston : Wadsworth [in English].

Laswell, H. (1948). The Structure and Function of Communication in Society. The Communication of Ideas. New York : Harper [in English].

Luhmann, N. (1997). Die Gesellschaft der Gesellschaft. Frankfurt [in German].

Luhmann, N. (2001). Was ist Kommunikation? Aufsätze und Reden. Stuttgart [in German].

##submission.downloads##

Номер

№ 4 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Viktoriia Soshynska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.