ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІї ТРАДИЦІЙНОї КУЛЬТУРИ ГУЦУЛЬЩИНИ ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.1.2019.165331Ключові слова:
традиційна культура, наукові етнографічні дослідження, Гуцульщина, Карпатський регіон.Анотація
Метою статті є аналіз основних джерел з історії традиційної культури Гуцульщини в структурі розвитку наукового знання XІX – поч. ХХ ст. методологія дослідження полягає у застосуванні системно-структурного, аналітичного методів для виявлення наукових джерел до історії в традиційної культури Гуцульщини, зокрема обрядовості наприкінці; історико- хронологічний метод – для дослідження динаміки видозміни наукових потрактувань традиційної культури. Наукова новизна полягає у в системному погляді на джерельну базу традиційної культури означеного ареалу кінця ХІХ- поч. ХХ ст. у взаємозв’язу з розвитком наукового знання і поступовим відокремленням традиційної культури як буттєвого простору та набуття ним якості предмета наукових досліджень. Висновки. У результаті дослідження встановлено основні етапи накопичення фактологічних та теоретичних даних. Перший етап – 40–70-ті роки ХІХ ст., коли відбувався процес становлення народознавчих знань, активізація до пізнання культури горян українських і зарубіжних вчених. Другий етап – 80- ті роки ХІХ ст. – перша третина ХХ сторіччя, коли була розгорнута збирацька і дослідницька діяльність членів Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Огляд наукової літератури можна з дає підстави стверджувати, що переважна більшість наукових праць торкалася лише описів новорічно- різдвяних свят кінця ХІХ – початку ХХ ст. Проблему ж розвитку традиційної культури в складних умовах комуністичної ідеології та войовничого атеїзму по суті не розроблено в галузі теорії та історії культури. Виникла необхідність розглянути і пояснити тенденції розвитку в етнокультурі українців Гуцульщини – одного з найбільших регіонів, придатних для відродження традицій, звичаїв, обрядів, які б слугували естетичному, моральному, мистецькому вихованню, зберігали б самобутність культури. Різноманітні джерела уможливлюють простежити розвиток різдвяно-новорічних свят українців Гуцульщини, виявити процеси трансформації звичаїв протягом другої половини ХХ – початку ХХІ сторіччя. Історіографія даної проблеми та наявність групи джерел дають підстави розширити, збагатити наші знання з розвитку духовної культури українців конкретного регіону на принципах об'єктивності й наукового аналізу та інтерпретації.
Посилання
Болтарович З.Є. Україна в дослідженнях польських етнографів ХІХ ст. Київ, 1976. С.46–47.
Арсенич П.І. Історико-етнографічне вивчення Гуцульщини в 30–80-х роках ХІХ ст. // Історіографічні дослідження в Українській РСР. Київ, 1972. Вип.5. С.106–114.
Вагилевич И. Гуцулы, обитатели восточной отрасли Карпатских гор. Пантеон, Санкт-Петербург, 1855. Т.2. С.17–56.
Головацкий Я.Ф. // Народные песни Галицкой и Угорской Руси. Москва, 1878. Ч.І. С.685–712.
Записки императорской Академии наук. Т.37. Санкт-Петербург, 1887. Приложение №4, Отчет о присуждении наград гр.Уварова. С.98.
Купченко Г. Некоторые историко-географические сведения о Буковине. Киев, 1875. – 83 с.; Сборник песен Буковинского народа // Сост. А. Лоначевский; дост. Г. Купченко. Киев, 1875. 175 с.
Витвицкий С. Статистически-историческое обозрение гуцулов в Коломийском окрузи со характеристикою их // Зоря Галицкая. Львів, 1852. №54–55
Кобринський А. Коляди гуцулів // Мета. Львів, 1863. №2. С.159–172.
Пчилка О. Украинские колядки // Киевская старина. 1889. Т.20. Кн.4. С.123–135
Сумцов Н. Культурные переживания. Киев, 1890. 480 с.
Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. Київ, 1992. 86 с.
Курочкін О. Дохристиянська основа святкового календаря українців Карпатського регіону за матеріалами Р.Ф. Кайндля // Р.Ф. Кайндль і українська історична наука. Ч.1. Чернівці – Вижниця, 2004. С.126–131.
Kolberg O. Dzieła wszystkie. Ruś Karpacka. WrocŁaw–Poznań, 1970.
Франко І. Найновіші напрямки в народознавстві // Зібрання тв. у п'ятидесяти томах. Київ, 1986. Т.45. С.258–259.
Сапеляк О. Етнографічні студії в науковому товаристві ім. Шевченка (1898–1939 рр.). Львів, 2000. С.26.
Гнатюк В. Переднє слово. Колядки і щедрівки. Зібрав Володимир Гнатюк // Етнографічний збірник. Львів, 1914. Т.35. С.3–14.
Шекерик-Доників Ф. Як відбуваються коляди у гуцулів // Етнографічний збірник. 1914. Т.35. С.ХV–ХХХІV.
Свенціцький І. Різдво Христове в поході віків. Львів, 1933. С.132.
Мельничук А.Ф. Фольклорно-етнографічні інтереси Гната Хоткевича // НТЕ. 1973. №2. С.41.
Борисенко В. Нариси з історії української етнології 1920–1930-х років. Київ, 2002. 92 с.
Boltarovich, Z.E. (1976). Ukraine in the research of Polish ethnographers of the nineteenth century. K., 46-47 [in Ukrainian].
Arsenich, P.I. (1972). Historical and ethnographic study of Hutsulshchyna in 30-80-ies of the nineteenth century. Historiographical research in the Ukrainian SSR. К., 5, 106-114 [in Ukrainian].
Vagilevich I. (1855).Gutsuly, inhabitants of the eastern branch of the Carpathian Mountains. Pantheon, St. Petersburg, 2, 17-56 [in Russian].
Golovatsky, Ya. F. (1878). Popular songs of Galician and Hungarian Rus. Moscow, Ch.I, 685-712 [in Russian].
Notes of the Imperial Academy of Sciences. (1887). T.37. St. Petersburg, Annex №4, Report on awarding the awards to Uvarov [in Russian].
Kupchenko, G. (1875). Some historical-geographical information about Bukovina. K. [in Russian].
Vytvitsky S. (1852). Statistical-historical review of Hutsuls in Kolomyia district with their characteristic. Zorya Galitskaya. Lviv, 54-55 [in Russian].
Kobrynsky, A. (1863). Caroli Hutsul. Meta. Lviv, 2, 159-172 [in Ukrainain].
Pchilka, O. (1889). Ukrainian carols. Kievan olden. V.20. Kn.4, 123-135 [in Russian].
Sumtsov, N. (1890). Cultural Experiences. K. [in Russian].
Nechuy-Levytsky I. (1992). of the Ukrainian people. Sketch of Ukrainian mythology. K. [in Ukrainaian].
Kurochkin, O. (2004). The pre-Christian basis of the holiday calendar of Ukrainians of the Carpathian region based on the materials of R.F.Kaindl. R.F.Kyndl and Ukrainian historical science. Part 1 Chernivtsi - Vyzhnytsia, 126-131 [in Ukrainian].
Kolberg, O. (1970). Dzieła wszystkie. Ruß Karpacka. Wroclaw-Poznań [in Polish].
Franko, I. (1986). Newest trends in ethnography. Collection of tv. in fifty volumes. K., vol. 45, 255- 259 [in Ukrainaian].
Sapelyak, O. (2000). Ethnographic studios in the scientific society of them. Shevchenko (1898-1939 gg.). Lviv [in Ukrainaian].
Gnatyuk, V. (1914).The Foreword. Christmas carols and charms. Gathered Volodymyr Hnatyuk. The Ethnographic Collection. Lviv, 35, 3-14 [in Ukrainaian].
Shekerik-Domenik, F. (1914). How Carolls Are Hunts About // The Ethnographic Collection, 35, HV- ХХХІV [in Ukrainaian].
Svencytsky, I. (1933). Christmas in the ages. Lviv, [in Ukrainaian].
Melnichuk, A.F. (1973). Folk-ethnographic interests of Hnat Khotkevych. NTE. 2 [in Ukrainaian].
Borisenko, V. (2002). Essays on the history of Ukrainian ethnology 1920-1930's. K. [in Ukrainaian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Alla Gotsalyuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.