Інтеграційні практики архівів, бібліотек і музеїв: проєктний вимір у глобальному та українському контекстах

Анотація

Метою дослідження є комплексний аналіз специфіки проєктної взаємодії бібліотек, архівів і музеїв (GLAM-інституцій) у глобальному й українському контекстах. У статті окреслено типологію, формати та умови інтеграційних практик, а також чинники, що сприяють або перешкоджають співпраці в умовах цифрової трансформації та війни. Особливу увагу приділено ролі таких взаємодій у збереженні, репрезентації та осмисленні культурної спадщини. Методологія статті ґрунтується на загальнонаукових методах (аналіз, синтез, порівняльний аналіз), а також методах кейс-стаді, документальному й контент-аналізі. Це дозволило деконструювати процеси GLAM-інтеграції, простежити динаміку співпраці в різних країнах, порівняти міжнародні й українські ініціативи та виявити вплив нормативного, політичного й культурного контекстів. Поєднання методів забезпечило комплексність дослідження та обґрунтованість узагальнень. Наукова новизна полягає в системному узагальненні цифрових і недигітальних форм взаємодії GLAM-сектору та вперше здійсненому критичному аналізі викликів інституційної конвергенції в умовах війни. GLAM-модель концептуалізовано як інструмент культурної стійкості, що підтримує пам’ять, ідентичність і культурну дипломатію. Запропонований підхід дозволяє по-новому осмислити потенціал міжінституційної кооперації. Висновки. В умовах війни українські GLAM-інституції демонструють адаптивність, виступаючи не лише зберігачами спадщини, а й агентами спротиву та просторами роботи з травмою. Попри фрагментарну цифрову інфраструктуру, нестачу політик і ресурсів, сектор продукує успішні ініціативи. Акцентовано на стратегічній ролі GLAM-співпраці в модернізації культурної сфери, політиці пам’яті та міжнародній присутності України. Подальший розвиток потребує координації політик, кадрового зміцнення та створення національних цифрових платформ.