Відкритий доступ до наукових ресурсів інституційних репозитаріїв вищих навчальних закладів України за інформаційно-бібліотечним напрямом
DOI:
https://doi.org/10.63009/lsrsi/1.2024.24Ключові слова:
інституційний репозитарій, вищий навчальний заклад, відкритий доступ, наукові ресурси, підготовка інформаційних та бібліотечних фахівців, канали комунікації, інформаційна культураАнотація
Мета статті – проаналізувати рівень забезпечення відкритого доступу до наукових ресурсів в наукових ресурсів в інституційних репозитаріях закладів вищої освіти України інформаційно-бібліотечного спрямування. Методологія дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових та спеціальних методах пізнання, зокрема аналізі, синтезі моніторинг та порівняння. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про можливості активізації роботи інституційних репозитаріїв вищих навчальних закладів інформаційно-бібліотечного спрямування напряму як складової визначення їхніх рейтингів на світовому рівні через максимальну реалізацію відкритого доступу до їх наукових ресурсів для розвитку науково-технічного прогресу. Висновки. У статті проаналізовано. У статті проаналізовано інституційні репозитарії 10 закладів вищої освіти інформаційно-бібліотечного інформаційно-бібліотечного спрямування за допомогою Webometrics, QS World University Rankings та SimilarWeb. Аналіз рівня використання інституційних репозитаріїв засвідчив його недостатній рівень. Дослідження на основі використання веб-аналітики SimilarWeb дозволило виокремити четвірку лідерів вищих навчальних закладів за кількістю відвідувань користувачами їхніх репозитаріїв до їхніх репозитаріїв: Західноукраїнський національний університет (ЗНУ), Національний авіаційний університет (НАУ), Тернопіль, Національний технічний університет імені Івана Пулюя (ТНТУ). Географічна, гендерна, вікова, тематична диверсифікація географічна, гендерна, вікова, тематична диверсифікація інституційних репозитаріїв вищих навчальних закладів, а також рівень використання ними основних комунікаційних каналів комунікації (пряме звернення, регулярний пошук, реферати, електронна пошта, соціальні мережі) завдяки аналізу відвідуваності їхніх веб-сайтів. відвідуваності їхніх сайтів. Розроблено рекомендації щодо підвищення інформаційної культури науково-педагогічних і наукових працівників, студентів, бібліотекарів науково-педагогічних працівників, студентів, бібліотекарів, керівництва вищих навчальних закладів інформаційно-бібліотечного спрямування та всіх учасників наукової комунікації через активізацію використання ними інституційних репозитаріїв з метою просування їх у світовому науково-освітньому просторі як складових у підвищенні рейтингових позицій вищих навчальних закладів вищих навчальних закладів у рейтингах Webometrics та QS World University Rankings завдяки забезпеченню відкритого доступу до наукових ресурсів для розвитку науково-технічного прогресу
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олена Карпенко, Наталія Кобижча
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
