Поняття «документ» в системі знань епістемології: методологійний дискурс філософії науки

Анотація

Трансформаційні зміни в сучасному науковому середовищі зумовлені інформаційнотехнологічним розвитком усіх галузей, серед яких документознавство, яке зазнало значних змін у зв’язку з оцифруванням та розвитком електронного документознавства, що призводить до зміни об’єкта дослідження та розширення міждисциплінарних завдань і свідчить про перехід філософії науки на новий етап розвитку. У процесі об’єктивації концептуальних пошуків філософів науки відбулася еволюція від відносно простих систем у класичний період до складних систем у некласичний період і до складних систем, що саморозвиваються. Метою даного дослідження є з’ясування гносеологічної сутності поняття «документ» крізь методологічну призму теорій філософії науки. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи та спеціальні методи філософії, документознавства, архівознавства, інформатики, соціальних комунікацій. Синергія загальнонаукових і спеціальних методів, а також філософської методології дозволила всебічно дослідити поняття «документ» як соціокультурний феномен, проаналізувати філософські характеристики документа, виявити міждисциплінарні зв’язки. Акцент зроблено на досягненнях позитивізму, які сприяли не лише активізації пошуку та встановленню інформативності документів, їх кількісному збільшенню, а й теоретичному вивченню носіїв інформації з минулого. Такі процеси збагатили знання про документи, сприяли розширенню їхніх методологічних та гносеологічних меж. Варто зазначити, що постпозитивістський етап спричинив філософські дискусії між представниками «історичної школи» та «критичного раціоналізму». Структуроутворюючі функції наукового знання та соціологізація розгляду науково-інформаційного простору на основі методології філософії науки зумовили набуття документознавством сучасних характеристик, розвиток складних міждисциплінарних зв’язків, що забезпечують цілісність дослідження феномену документа. Завдяки методології філософії науки в дослідженні розкрито ідеї єдності наукового знання, гносеологічної та філософсько-методологічної детермінованості документознавства, інтегрального значення філософії в конструюванні цілісної наукової картини світу. Визначено понятійно-термінологічний інструментарій та механізми впровадження філософських концептів детермінізму, причинності, простору і часу в документознавчий дискурс. Такі сучасні тенденції розвитку філософії науки та міждисциплінарний підхід до науково-теоретичного обґрунтування документознавчої проблематики сприятимуть розвитку дискусії з питань документознавства та призведуть до появи нових теоретико-методологічних розробок у сфері соціальних комунікацій