Кібердипломатія України у протидії російській інформаційній агресії

Анотація

Протидія України інформаційній агресії Росії на міжнародній арені після початку її інтервенції в 2014 році у Донеччині, Луганщині, Криму з метою дискредитації всього українського зумовила пошук ефективних інструментів з урахуванням інтенсифікації процесів у кіберпросторі та глобалізації комунікацій. Метою роботи було довести, що одним з ефективних інструментів протидії України російській інформаційній агресії антиукраїнського характеру в міжнародних комунікаціях є кібердипломатія в її публічно-дипломатичному форматі. Методологія дослідження включала набір загальнонаукових методів (логіка, індукція, дедукція, аналіз, синтез) та спеціалізованих методів, таких як структурно-функціональний, типологічний, наративний методи та метод узагальнення. Революція інформаційно-комунікаційних технологій та кібернетизація глобального інформаційного поля з 1980-х формують нову реальність – кіберпростір. Як комунікативне середовище в публічно-дипломатичних практиках, він суттєво впливав на комунікацію урядів з громадськістю зарубіжних країн з метою впливу на іноземні уряди засобом просування національних ідей, цінностей, інститутів, культури, політик у інформаційному полі цільової аудиторії, що впливає на імідж держави через її сприйняття зарубіжною громадськістю. У цьому контексті агресивна політика Російської Федерації з опорою на здобутки інформаційної епохи продемонструвала, як авторитарні країни маніпулюють свідомістю людей і формують вигідні їм переконання. Зокрема, антиукраїнська інформаційна діяльність та поширення світом неправдивих наративів формує негативний імідж України, аби підірвати її міжнародний авторитет, загальмувати допомогу Західного світу. Україна має активно протидіяти цим ворожим наративам у рамках міжнародного кіберпростору, ефективним засобом чого є кібердипломатія в її публічно-дипломатичному форматі, а одним з інструментів – громадська/ народна дипломатія із залученням науковців, політиків, студентства, громадськості та створенням мультиканальних медіаплатформ, де розміщуватимуться інформаційні матеріали відповідного змісту та контент просвітницького характеру із відкритим доступом для адресатів іноземних країн їх мовами. У аспекті практичної цінності результати дослідження слугуватимуть розробленню оптимальних моделей української кібердипломатії