Кібердипломатія України у протидії російській інформаційній агресії
DOI:
https://doi.org/10.63009/lsrsi/3.2024.21Ключові слова:
російська інформаційна війна, дипломатія, публічна дипломатія, комунікації у кіберпросторі, громадська/народна дипломатіяАнотація
Протидія України інформаційній агресії Росії на міжнародній арені після початку її інтервенції в 2014 році у Донеччині, Луганщині, Криму з метою дискредитації всього українського зумовила пошук ефективних інструментів з урахуванням інтенсифікації процесів у кіберпросторі та глобалізації комунікацій. Метою роботи було довести, що одним з ефективних інструментів протидії України російській інформаційній агресії антиукраїнського характеру в міжнародних комунікаціях є кібердипломатія в її публічно-дипломатичному форматі. Методологія дослідження включала набір загальнонаукових методів (логіка, індукція, дедукція, аналіз, синтез) та спеціалізованих методів, таких як структурно-функціональний, типологічний, наративний методи та метод узагальнення. Революція інформаційно-комунікаційних технологій та кібернетизація глобального інформаційного поля з 1980-х формують нову реальність – кіберпростір. Як комунікативне середовище в публічно-дипломатичних практиках, він суттєво впливав на комунікацію урядів з громадськістю зарубіжних країн з метою впливу на іноземні уряди засобом просування національних ідей, цінностей, інститутів, культури, політик у інформаційному полі цільової аудиторії, що впливає на імідж держави через її сприйняття зарубіжною громадськістю. У цьому контексті агресивна політика Російської Федерації з опорою на здобутки інформаційної епохи продемонструвала, як авторитарні країни маніпулюють свідомістю людей і формують вигідні їм переконання. Зокрема, антиукраїнська інформаційна діяльність та поширення світом неправдивих наративів формує негативний імідж України, аби підірвати її міжнародний авторитет, загальмувати допомогу Західного світу. Україна має активно протидіяти цим ворожим наративам у рамках міжнародного кіберпростору, ефективним засобом чого є кібердипломатія в її публічно-дипломатичному форматі, а одним з інструментів – громадська/ народна дипломатія із залученням науковців, політиків, студентства, громадськості та створенням мультиканальних медіаплатформ, де розміщуватимуться інформаційні матеріали відповідного змісту та контент просвітницького характеру із відкритим доступом для адресатів іноземних країн їх мовами. У аспекті практичної цінності результати дослідження слугуватимуть розробленню оптимальних моделей української кібердипломатії
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ірина Верховцева

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.