Соціально-комунікаційні технології в контексті бібліотечно-інформаційної сфери

Анотація

Актуальність досліджуваної теми зумовлена стрімкою цифровою трансформацією суспільства, зростаючою роллю інформаційних технологій та необхідністю адаптації бібліотек до нових комунікаційних викликів. Мета дослідження полягала у висвітленні сутності соціально-комунікаційних технологій та визначенні перспективи їхнього використання як засобу управління бібліотечно-інформаційною сферою. Методологія дослідження полягала у використанні загальнонаукових методів дослідження – застосування методу структурного аналізу та синтезу, що дало змогу з’ясувати значення окремих термінів та понять для функціонування і розвитку феномену соціально-комунікаційних технологій. Метод систематизації та узагальнення застосовувався для пропозиції використання дій-комплексів соціально-комунікаційних технологій в бібліотечно-інформаційній сфері. У результаті цього дослідження було виявлено, що соціально-комунікаційні технології відіграють важливу роль у формуванні та функціонуванні бібліотечно-інформаційної сфери, що обумовлено швидкими темпами соціальних змін і значними внутрішніми трансформаціями бібліотечних установ під впливом процесів інформатизації. Соціально-комунікаційні технології у бібліотечно-інформаційній сфері включали: соціальні мережі, чат-боти для взаємодії з користувачами, вебінари та онлайн-лекції, автоматизовані бібліотечні інформаційні системи, мобільні додатки бібліотек, віртуальні тури, гейміфікацію. У 2024 році соціально-комунікаційні технології відображали нові властивості та відносини в бібліотечно-інформаційній сфері, а фахівцям допомагали продукувати нові ідеї, стежити за трендами розвитку предметної галузі шляхом моніторингу документно-інформаційних потоків та масивів, формулювати завдання автоматизації інформаційних процесів, впевнено почуватись ефективним комунікантом у сучасному інформаційному просторі при виконанні своїх професійних обов’язків. У сучасному світі використання соціально-комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній сфері залишається обмеженим і не забезпеченим достатнім інструментарієм соціального проєктування та ефективними методами впливу. Водночас ці технології виконують важливу функцію у виявленні проблем бібліотечної діяльності, точному визначенні їхніх причин і пошуку оптимальних шляхів розв’язання