Історичний ракурс сучасного бібліотекознавства

Анотація

Мета статті – висвітлити основні історичні етапи становлення та розвитку зарубіжного й українського бібліотекознавства, запропонувати визначення терміна «бібліотекознавство», окреслити структуру, міждисциплінарні зв’язки, наукову періодику сучасного бібліотекознавства. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів наукового аналізу, синтезу, узагальнення, які дали змогу виявити, дослідити й узагальнити відомості про бібліотекознавство. Історико-логічний метод сприяв виявленню формування наукових поглядів на бібліотекознавство; термінологічний –визначенню терміна «бібліотекознавство»; структурний – окресленню структури бібліотекознавства. Наукова новизна роботи полягає в актуалізації досліджень з бібліотекознавства в контексті уточнення його історичних джерел, об’єкта, предмета, структури. Висловлено думку щодо зміни об’єкта сучасного бібліотекознавства і нагальної потреби в підручнику з бібліотекознавства. Висновки. Бібліотекознавство як наука у своєму розвитку пройшло тривалий шлях – від порад щодо створення бібліотеки та зародження бібліотекознавчої думки до комплексної системи знань. Інтенсивно воно почало розвиватися лише на початку XX ст. Об’єктом бібліотекознавства є бібліотека, предметом – вивчення процесів, закономірностей виникнення, становлення, функціонування і розвитку бібліотек. Цілком імовірно, що в найближчому майбутньому об’єктом бібліотекознавства стане не бібліотека, а бібліотечний соціальний інститут. Структура сучасного бібліотекознавства має загально-теоретичний і теоретико-прикладний рівні, складається з теорії, методології, методики та історії бібліотечної справи, прикладного бібліотекознавства. Має сформовану терміносистему, специфічні методи досліджень, численні зв’язки з іншими науками. Початок XXI ст. для українського бібліотекознавства відзначився низкою оригінальних комплексних досліджень, які потребують узагальнення та оформлення в новому сучасному підручнику з бібліотекознавства.