Медіамоніторингові дослідження в системі інформа-ційної аналітики в Україні: регіональний аспект
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.1.2026.356344Ключові слова:
соціальні комунікації, інформаційна аналітика, медіа, медіамоніторингові дослідженняАнотація
Мета статті полягає у представленні значення медіамоніторингових досліджень для розвитку системи інформаційної аналітики в Україні, зокрема на регіональному рівні. Методологія дослідження передбачає застосування як загальнонаукових, так і спеціальних методів дослідження: аналізу, синтезу, системного підходу, методу експертних оцінок, методу фокус-групи, SWOT-аналізу, узагальнення. Наукова новизна дослідження – це здійснення спроби визначити перспективи та загрози для використання медіамоніторингових досліджень для характеристики системи інформаційної аналітики в Україні. На основі здійсненого експертного опитування у формі фокус-групи фахівців з медійної сфері в Рівненській області були запропоновані рекомендації до подальшого використання медіамоніторингових досліджень у сфері соціальних комунікацій. Висновки. Подальший розвиток медіамоніторингових досліджень в Україні є рушієм у забезпеченні інформаційної безпеки та аналітичної культури інформаційних центрів в Україні. Результати експертного опитування фахівців медіасфери Рівненщини показують два тренди для медіамоніторингових досліджень: 1) пошук нових методів через зростання обсягів інформації/дезінформації та цифровізацією інформаційних потоків; 2) використання ризик-менеджменту для аудиту автоматизованих систем моніторингу медіасфери для унеможливлення витоку персональних даних, помилок в алгоритмах та спотворення повідомлень. SWOT-аналіз встановив, що аналітичні центри мають працювати над посиленням контент-менеджменту у соціальних мережах, удосконаленням аналітичної складової у методах моніторингу, підвищенням кваліфікації фахівців в інформаційно-аналітичній діяльності. Також потрібно впроваджувати нові стратегії та інноваційні підходи до комунікації з аудиторією.
Посилання
Bly, S., Harrison, S., & Irwin, S. (1993). Media spaces: bringing people together in a video, audio, and computing environment. Communications of the ACM, 36 (1), 28–46. https://dl.acm.org/doi/10.1145/151233.151235 [in English].
Gaver, W.W. (1992). The affordances of media spaces for collaboration. Conference on Computer-supported cooperative work, 17–24. https://www.researchgate.net/publication/228590384_The_affordances_of_media_spaces_for_collaboration [in English].
Ramzan, T., Muhammad, K. H., Shaeela, A., & Fakeeha, F. (2016). Text Mining: Techniques, Applications and Issues. International Journal of Advanced Computer Science and Applications, 11 (7), 414–418. https://www.researchgate.net/publication/311394659_Text_Mining_Techniques_Applications_and_Issues [in English].
Arabadzhyiev, D. (2013). Monitoring the electoral process as a tool of political PR. Political Management, 1–2, 128–135. https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/08/arabadzhyev_monitoryng.pdf [in Ukrainian].
Dovzhenko, O. (2013). Modern Ukrainian media criticism: factors of formation, problems and prospects. Bulletin of Lviv University. Series: Journalism, 37, 131–138. https://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/journalism/article/viewFile/5060/5086 [in Ukrainian].
Vakula, V. (2025). Ensuring effective implementation of state policy in the field of information and public communications of state authorities (on the example of the Department of Information Activities and Public Communications of the Poltava Regional Military Administration). Yurii Kondratiuk National University [in Ukrainian].
Vareh, N.V. (2021). Application of intent analysis in research on the discourse of network communication. State and regions. Series: Social communications, 4(48), 91–96. http://www.zhu.edu.ua/journal_cpu/index.php/der_ sc/article/viewFile/863/836 [in Ukrainian].
Hrytsai, S. (2012). Definition of the concept of ‘media space’ from the standpoint of an interdisciplinary approach. Bulletin of the Kharkiv State Academy of Culture, 36, 235–243. www.ic.ac.kharkov.ua/RIO/v36/36-2-1 [in Ukrainian].
Ivanov, O.V. (2013). Classical content analysis and text analysis: terminological and methodological differences. Bulletin of the V.N. Karazin Kharkiv National University. Series ‘Sociological research of modern society: methodology, theory, methods’, 1045, 69–74. https://periodicals.karazin.ua/ssms/issue/view/893 [in Ukrainian].
Karpilenko, V.A. (2012). The concept of frame and framing in news texts of Ukrainian mass media. Scientific notes of the Institute of Journalism, 46, 105–109 [in Ukrainian].
Okhrimenko, H.V. (Comp.). (2025). Media monitoring research as part of the analytics of the Ukrainian media space. Analytical report of the scientific and practical laboratory ‘Studio of Strategic Communications’ of the National University ‘Ostroh Academy’ [in Ukrainian].
Paniotto, V., & Kharchenko, N. (2017). Survey Methods. Publishing House ‘Kyiv-Mohyla Academy’ [in Ukrainian].
Thorovska, S. (2022). Discourse analysis method: concept and application (on the example of ideological discourse). Young Scientist, 2 (102), 104–107. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2022-2-102-21 [in Ukrainian].
Yalova, K. M., Yashina, K. V., Hovorushchenko, T. O., & Tarasyuk, O. S. (2021). Sentiment analysis using neural networks. Mathematical modelling, 1 (44), 30–37. DOI:10.31319/2519-8106.1(44)2021.235906 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ганна Охріменко , Олексій Костюченко , Тетяна Савчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
