Особливості управління природокористуванням у прибережній смузі Азовського моря

В. П. Воровка

doi:10.26565/2410-7360-2017-47-09

Автор(и)

В. П. Воровка Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.26565/2410-7360-2017-47-09

Ключові слова:

прибережна смуга моря, прибійна смуга, парадинамічна ландшафтна система, оптимізація природокористування, управління природокористуванням, контрастні середовища, взаємодія

Анотація

У статті зроблений огляд існуючої системи природокористування в українській частини Приазов’я та реалізованих проектів в рамках її оптимізації, окреслені напрями оптимізації природокористування у прибережній смузі Азовського моря. Проаналізований вплив природних та антропогенних чинників, який необхідно враховувати при оптимізації системи управління прибережною смугою Азовського моря. Природні чинники (річковий стік, гравітаційні процеси, особливості циркуляції атмосфери та вітрового режиму, мікрокліматичні особливості, чергування ділянок з абразійними та акумулятивними типами берегів, швидкість берегової абразії, гідрологічні та гідрохімічні особливості прибережних вод моря та ін.) разом з антропогенними (рекреація, рибальство, судноплавство, вітрова електроенергетика, забруднення атмосфери, води і ґрунту промисловими і побутовими відходами та викидами) формують складну систему взаємодій, ігнорування яких не дасть бажаного результату в управлінні.

Систему управлінських заходів запропоновано формувати в ландшафтних межах Приазовської парадинамічної ландшафтної системи (ПДЛС), яка об’єднує взаємодіючі на основі контрастності акваторіальну (смуга моря до ізобати 10 м) і територіальну (смуга суші, обмежена лінією водозбору) складові з центром їх взаємодії у прибійній смузі. Сформульований перелік заходів, спрямованих на оптимізацію природокористування і підтримання належного стану середовища в межах Приазовської ПДЛС.

Біографія автора

В. П. Воровка, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

к. геогр. н., доцент

Посилання

Bronfman, M. A. (1985). Azovskoe more: Osnovy rekonstruktsyy. Lviv: Hydrometeoyzdat, 1-272.

Vorovka, V. (2016). Pryazovs'ka paradynamichna landshaftna systema yak forma orhanizatsiyi landshaftnoho prostoru. Visnyk Kyyivs'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Kyiv, 1 (64), 30-36.

Harhopa, Yu. M. (2003). Krupnomasshtabnye yzmenenyya hydrometeorolohycheskykh uslovyy formyrovanyya byoproduktyvnosty Azovskoho morya: dyss.dokt. heohr. nauk, Murmansk, 1-467.

Derhachev, V. A. (1987) Ekonomyko-heohrafycheskye problemy osvoenyya berehovoy zony morya. Avtoref. dokt.dyss. Moscow, 1-36.

Zakon Ukrayiny «Pro zatverdzhennya Zahal'noderzhavnoyi prohramy okhorony ta vidtvorennya dovkillya Azovs'koho i Chornoho moriv, Vidomosti Verkhovnoyi Rady (VVR) (2001). 28, 135.

Zvit pro naukovo-doslidnu robotu “Skhema planuvannya terytoriyi uzberezhzhya Chornoho ta Azovs'koho moriv dlya zastosuvannya u Donets'kiy, Zaporiz'kiy, Khersons'kiy, Odes'kiy, Mykolayivs'kiy oblastyakh ta AR Krym”. Ukrayins'kyy derzhavnyy NDI proektuvannya mist “Dipromisto”, 2006.

Zenkovych, V. P. (1962). Osnovy uchenyya o razvytyy morskykh berehov. Moscow, 1-710.

Karamushka, V. I. (2009). Prostorove planuvannya rozvytku pryberezhnoyi smuhy moriv Ukrayiny. Odesa: UkrNTsEM, 1-55.

Kompleksnoe upravlenye prybrezhnoy zonoy: ot teoryy k praktyke. Tsentr rehyonal'nykh yssldeovanyy. (2008). Odessa: Ovydyopol', 1-8. Available at: http://www.britishcouncil.org/uk/ukraine-science-seps-projects-2006.htm

Lymarev, V. Y. (2000). Berehovoe pryrodopol'zovanye: voprosy metodolohyy, teoryy, praktyky. SPb., RHHMU, 1-168.

Mamykyna, V. A., Khrustalev Yu. P. (1980). Berehovaya zona Azovskoho morya. Rostov-na-Donu, 1-176.

Matyshov, H. H., Denysov, V. V., Dzhenyuk, S. L. (2007). Yntehryrovannoe upravlenye pryrodopol'zovanyem v shel'fovykh. Yzv.RAN. Ser. heohr., 3, 27-40.

Myl'kov, F. N. (1981). Fyzycheskaya heohrafyya: sovremennoe sostoyanye, zakonomernosty, problem. Voronezh, 1-400.

Burkynskoho, B.V., Stepanova, V. N. (2001). Upravlenye morskym pryrodopol'zovanyem. Red. Odessa: IPREED NAN Ukrayny, 1-278.

Khomych, L. V. (2000). Pryntsypy i metody funktsional'no-terytorial'noyi orhanizatsiyi berehovoyi zony Odes'koyi oblasti. Avtoref. kand. diss. Odessa, 1-19.

Shvebs, H. Y. (1988). Rayonyrovanye pryrodno-khozyaystvennykh system. In: Lymanno-ust'evye kompleksy Prychernomor'ya. Lviv, 30-35.

Yatsentyuk, Yu. V. (2013). Struktura ta iyerarkhiya antropohennykh parahenetychnykh landshaftnykh system. In: Antropohenne landshaftoznavstvo: perspektyvy rozvytku. Vinnytsya, 136-138.

Cicin-Sain, B., Knecht, R. W., and Fisk, G. (1997). Growth in capacity in integrated coastal management since UNCED, Ocean and Coastal Management.

Han, J. (2002). Lindeboom Changes in Coastal Zone Ecosystems. Climate Development and History of the North Atlantic Realm. 447-455.

Hillen, R, Smaal, A, Van Huijssteeden, E. J., Misdorp, R. (1994). The Dutch Delta. aspects of coastal zone management, in Proceedings of the World Coast Conference 1993. Netherlands: Coastal Zone Management Center Publication, 4.

Lawrence, P. Hildebrand (1997). Participation of Local Authorities and Communities in Integrated Coastal Zone Management. In: Coastal Zone Management Imperative for Maritime Developing Nations, 3. Coastal Systems and Continental Margins. Springer Science+Business Media Dordrecht, 394, 43-55. doi:10.1007/978-94-017-1066-4_3

Robert, W. Knecht (1997). Integrated Coastal Zone Management for Developing Maritime Countries. In: Coastal Zone Management Imperative for Maritime Developing Nations, 3. Coastal Systems and Continental Margins. Springer Science+Business Media Dordrecht, 394, 29-43.

Syed, M. Haq (1997). Ecology and Economics: Implications for Integrated Coastal Zone Management. In: Coastal Zone Management Imperative for Maritime Developing Nations, 3. Coastal Systems and Continental Margins. Springer Science+Business Media Dordrecht, 394, 1-29.