Збереження координації руху та балансу рівноваги за допомогою рухливих ігор у людей вікової категорії 60 років і старше
Ключові слова:
рухливі ігри, координація, баланс, люди похилого вікуАнотація
У статті розглядається проблема зниження координації та балансу у людей віком 60+ та пропонується використання рухливих ігор як ефективного засобу для їх збереження та покращення. Метою дослідження є ефективність використання рухливих ігор для збереження координації та балансу рівноваги у людей віком 60+ та розробка практичних рекомендацій щодо застосування конкретних ігор. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 30 осіб віком 60-75 років, які були поділені на дві групи: експериментальну (15 осіб) та контрольну (15 осіб). Учасники експериментальної групи займалися рухливими іграми, а саме: Скандинавська ходьба із завданням, боулінг, бадмінтон, та рухливі ігри із танцювальними елементами, тричі на тиждень протягом 12 тижнів, тоді як учасники контрольної групи вели звичайний спосіб життя. Для оцінки координації та балансу використовувалися тести: Ромберга, «Тандемний крок» та «Підйом зі стільця». Результати. Результати дослідження показали, що в експериментальній групі відбулося значне покращення координації та балансу порівняно з контрольною групою. Учасники експериментальної групи продемонстрували кращі результати в тестах Ромберга, «Тандемний крок» та «Підйом зі стільця». Висновки. Рухливі ігри є ефективним засобом для збереження координації та балансу у людей віком 60+. Регулярні заняття рухливими іграми сприяють збереженню м'язової сили, гнучкості та реакції, що є необхідними для підтримки стійкості та рівноваги. Проаналізовано вплив рухливих ігор на фізичний та психоемоційний стан людей похилого віку, а також запропоновано комплекс вправ та ігор, адаптованих до їхніх можливостей.
Посилання
Андрєєва, O. В. (2014). Теоретико-методологічні засади рекреаційної діяльності різних груп населення: автореферат. Київ.
Гакман, А. (2017). Проблеми організації рекреаційно-оздоровчої діяльності у структурі дозвілля людей похилого віку. Вісник Прикарпатського університету. № 25–26. 42–48.
Дудіцька, С. П., Гакман, А. В., & Медвідь, А. М. (2020). Сучасні методологічні та організаційні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності у похилому віці. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 6(126). 40–44. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2020.6(126).10
Павлова, Ю., Вовкани, Л., & Виноградський, Б. (2010). Рухова активність людей похилого віку. Фізична активність, здоров’я і спорт. № 1. 62–74.
Томенко, О., Горюк, П., & Слобожанінов, А. (2020). Особливості рекреаційно-оздоровчої діяльності у структурі дозвілля осіб похилого віку. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету. № 17. 80–84. https://doi.org/10.32626/2309-8082.2020-17.80-84
Фединяк, Н. В. (2014). Антиейджингова програма для чоловіків та жінок 50–60 років. Слобожанський науково-спортивний вісник. № 2. 125–130.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, зберігають авторські права на свою роботу та надають журналу право першої публікації на умовах зазначеної ліцензії, що дозволяє іншим особам вільно використовувати, розповсюджувати, адаптувати та створювати похідні твори, за умови обов’язкового посилання на авторів та джерело оригінальної публікації.
Автори можуть укладати окремі додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої версії роботи (наприклад, розміщення у репозитаріях або в складі монографій), за умови зазначення першої публікації у цьому журналі.
Редакційна політика журналу заохочує попереднє та паралельне розміщення авторами рукописів у відкритих електронних сховищах або на особистих сайтах, що сприяє розвитку наукової комунікації та підвищує рівень цитування.