Підвищення рухової активності студентів засобами тренувальної й оздоровчо-рекреаційної діяльності
Słowa kluczowe:
рухова активність, рекреаційне дозвілля, підвищення рухової активності, студентиAbstrakt
У статті розкрито значення рухової активності для зміцнення і збереження здоров’я людини, схарактеризовано рухову активність студентів під час навчальних занять, у екзаменаційний і канікулярний періоди, розкрито комплексну програму підвищення рухової активності студентів, представлені показники рухової активності студентів різних спеціальностей до і після експерименту. Мета дослідження. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити комплексну програму підвищення рухової активності студентів. Матеріал і методи. У експериментальному дослідженні взяли участь 95 студентів 1-3 курсів різних спеціальностей Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», використовували методи: аналізу, порівняння, спостереження та дослідження, а також математичної статистики. Результати. Встановлено, що рівень рухової активності студентів залежить від діяльності, яку вони здійснюють впродовж дня, тижня тощо. Розроблено та експериментально перевірено ефективність комплексної програми підвищення рухової активності студентів. Проведений статистичний аналіз результатів експерименту засвідчив позитивну динаміку ефективності комплексної програми підвищення рухової активності студентів, порівнюючи до та після експерименту добову крокометрію студентів. У студентів експериментальної групи не зафіксовано низького рівня рухової активності, проте виявлено динаміку збільшення кількості студентів з високим рівнем у більшої половини респондентів. Висновки. Отримані дані свідчать про доцільність застосування комплексної програми підвищення рухової активності студентів засобами тренування та оздоровчо-рекреаційної діяльності.
Bibliografia
Грибан, Г. П. (2022). Життєдіяльність та рухова активність студентів. (Монографія).
Гулько, Т. Ю. (2024). Оцінювання біомеханічних показників фізичної підготовки студентів на заняттях з фізичного виховання. Наукові інновації та передові технології, 2(30), 1086–1096. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-2(30)-1086-1096
Гулько, Т. Ю. (2023). Формування здатності застосовувати сучасні здоров’язбережувальні технології у сфері фізичної культури та спорту у здобувачів вищої освіти. Теорія і практика фізичної культури і спорту, 2, 96–101.
Луценко, Д. Л., & Долбишева, О. В. (2021). Рухова активність студентської молоді в умовах сьогодення. Педагогічні науки, 10(2), 122–130. https://doi.org/10.5678/
Пермяков, О., & Йопа, Т. (2020). Рухова активність у структурі вільного часу студентів. Актуальні проблеми фізичного виховання різних верств населення, 12(3), 45–50. https://doi.org/10.1234/
Рибалко Л., Гулько Т., Замахіна С. (2024). Роль рухливих ігор у подоланні тривожності у дітей, постраждалих внаслідок бойових дій. Рухова активність і здоров’язбереження людини. 105–122.
Рибалко Л. М. (2019). Світовий досвід фізкультурно-оздоровчої діяльності у закладах вищої освіти. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 3К(110)19, 487–491.
Рибалко, Л. (2020). Рухова активність і її показники у студентів ЗВО. Фізичне виховання і спорт, 11(1), 56–60. https://doi.org/10.6789/
Шевчук, С. І. (2022). Рухова активність у мотиваційно-ціннісних орієнтаціях студентів. Наукові дослідження у педагогіці, 15(2), 33–40. https://doi.org/10.9101/
##submission.downloads##
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe.
Автори, які публікуються у цьому журналі, зберігають авторські права на свою роботу та надають журналу право першої публікації на умовах зазначеної ліцензії, що дозволяє іншим особам вільно використовувати, розповсюджувати, адаптувати та створювати похідні твори, за умови обов’язкового посилання на авторів та джерело оригінальної публікації.
Автори можуть укладати окремі додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої версії роботи (наприклад, розміщення у репозитаріях або в складі монографій), за умови зазначення першої публікації у цьому журналі.
Редакційна політика журналу заохочує попереднє та паралельне розміщення авторами рукописів у відкритих електронних сховищах або на особистих сайтах, що сприяє розвитку наукової комунікації та підвищує рівень цитування.
