ДИПЛОМАТИЧНІ СТРАТЕГІЇ ТА МОЖЛИВІ СЦЕНАРІЇ ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ СТОРІН КОНФЛІКТУ

Анотація

Дослідження дипломатичних сценаріїв завершення війни стає особливо важливим для оцінки шансів на їхню реалізацію та визначення механізмів, що дозволять уникнути стратегічних втрат. Недосконалі або поспішні дипломатичні кроки можуть призвести до обмеження суверенітету України, втрати територій, ослаблення міжнародної підтримки та створення умов для подальшої ревізії міжнародного порядку. Водночас, вдало спроєктовані сценарії можуть забезпечити збереження територіальної цілісності, посилити безпекову та економічну стабільність, а також закласти основу для подальшого інтеграційного розвитку України в європейські та світові структури. Особлива увага під час формування дипломатичних сценаріїв повинна приділятися аналізу потенційних загроз для Європи у разі перемоги росії на дипломатичному рівні. Такий розвиток подій може легітимізувати агресивні практики, посилити геополітичну нестабільність, створити прецеденти для порушення міжнародного права та підриву системи колективної безпеки. Для США та інших глобальних гравців подібні зміни можуть означати необхідність переоцінки стратегій безпеки та економічного впливу у Європі та Азії, що ускладнює міжнародне управління кризами. До основних результатів статті можна віднести: результати аналізу ключових публікацій, повідомлень та наукових досліджень, які відображають сучасні дипломатичні кроки, ініціативи й дебати щодо завершення війни; запропоновані можливі дипломатичні сценарії завершення російсько-української війни з поділом на коротко- (0,5–1 рік), середньо- (1–2 роки) та довгострокові (>2 років) горизонти; сформований детальний опис сценаріїв російсько-української війни за різними горизонтами та можливі шляхи їх реалізації, а також наслідки, які несуть той чи інший сценарій для росії, України, Європи та світу в цілому; визначені основні практичні рекомендації для української дипломатії сьогодні. Матеріали статті будуть корисними фахівцям у сфері національної та воєнної безпеки, стратегічних комунікацій, військової справи, аналітикам, спеціалістам міжнародних відносин та науковцям в галузі політичних та військових наук.