СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ЧАРІВНОЇ ФЛЕЙТИ В КИТАЙСЬКІЙ НАРОДНІЙ КАЗЦІ

Автор(и)

  • Li Yan

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221796

Ключові слова:

семантичні функції, сюжетні мотиви, чарівна флейта, магічний предмет, китайська народна казка, перетворення, сакральний хронотоп, людина, яка грає.

Анотація

Мета дослідження – визначити семантичні функції чарівної флейти в структурі та змісті китайських народних казок. Методологія дослідження базується на взаємодії семантичного, структурно-функціонального, типологічного видів аналізу, а також розроблених О. Г. Рощенко міфолого-символічного й інтро- та екстраміфологічного підходів [5]. Наукова новизна полягає у визначенні: семантичних функцій чарівної флейти в китайських казках (рятівної, охоронної, переможної, гармонізуючої, медійної, караючої, метаморфізуючої, сповідальної, монологічної; сховища сакральних знань, пробудження любовного почуття, голосу любові; магічного предмета); характерних сюжетних мотивів (виготовлення інструмента, викрадення нареченої/сестри, її пошуки, ходіння до потойбічного світу, перемога над злом, визволення, повернення світової гармонії), що оформлюються у цілісну чарівну оповідь за допомогою магічного музичного інструмента. Висновки. У китайській народній казці чарівна флейта постає як магічний музичний інструмент із мрійливою, самовідданною жіночою душею, природним розумом, жагою допомогати людям. Діапазон часу-простору флейтової сповіді в китайських казках безмежний. Призначення флейти – оспівувати подвиги героїв, бути живим втіленням пам’яті народу. Китайським казкам про чарівну флейту властиві міжсюжетні зв’язки, закон переміщення, коли складові частини однієї казки переміщуються до іншої. У підсумку аналізу китайським казкам про чарівну флейту запропоновано надати окремий змістовний статус.

Посилання

Zolota sopilka. Kytaiski narodni kazky. (1991). uporiadkuvannia, vstupne slovo ta perekaz z kytaiskoi Ivana Chyrka. K. : Veselka. pp. 142-145.

Losev A. F. (1991). Dialektika mifa. A. F. Losev. Filosofija. Mifologija. Kul'tura. M.: Izd-vo polit. litry. pp. 22-286.

Propp V. Ja. (1986). Istoricheskie korni volshebnoj skazki. Lenigrad: Izd-vo Len. un-ta. p. 365.

Propp. V. Ja. (1928). Morfologija skazki. Voprosy pojetiki. Neperiodicheskaja serija, izdavaemaja otdelom slovesnyh iskusstv. Vyp. HII. Leningrad: Academia. p. 152.

Roshchenko O. H. (2014). Natsionalnyi opernyi mif u tvori Mykoly Lysenka «Taras Bulba». Zapysky naukovoho tovarystva imeni Shevchenka. Tom SSLXVII. Pratsi Muzykoznavchoi komisii. 100-richchiu lvivskoho muzykoznavstva prysviachuietsia. Uporiadnyk tomu Oksana Hnatyshyn. Lviv. pp.119–143.

Roshchenko (Aver'janova) E. G. (2004). Novaja mifologija romantizma i muzyka (problemy jenciklopedicheskogo analiza muzyki). Monografija. Har'kov: HNURE,. p. 288.

Skazka staroj flejty. (2013). Volshebnaja flejta: kitajskie narodnye skazki / per. I. Tokmakova, I Tishkov, A. Ljubarskaja, L. Men'shikov. SPb: Rech', pp. 14–17.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-19

Номер

№ 37 (2020)

Розділ

Музичне мистецтво

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Li Yan

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.