ІСТОРИЧНІ КОРЕНІ УКРАЇНСЬКОГО РОМАНСУ У ВИЗНАЧЕННІ ВИКОНАВСЬКИХ ПРИНЦИПІВ ЙОГО ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221794Ключові слова:
український кант, романс, музичний жанр, мадригал і мадригальність, національний характер музики.Анотація
Метою роботи є історична аргументація «вростання» жанру генетично іспанського романсу в український художній світ з формуванням на хвилі становлення бідермайєра й сольного камерного вокалу в ньому, що успадковує традиції шляхетського музикування аристократії України й національної пісенної культури в цілому за її актуальною соціально-політичною спрямованістю. Методологічну базу роботи становить інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в Україні, зі спеціальним виділенням жанрово-стильового компаратива й герменевтического ракурсу згідно Г. Адлера, що був натхненником Б. Асаф’єва, а також підхоплено й складено в систему музичної історичної герменевтики в працях Лю Бінцяна, О. Маркової та ін. Наукова новизна роботи визначена тим, що вперше в українському й китайському музикознавстві музична історична герменевтика залучається для пояснення феномена романсу в українській музиці й вибудовування концепції мадригальності українського романсу як самостійної культури вираження в композиторській і у виконавській практиці. Уперше в зазначеному ракурсі виявляються повороти від українського ліричного канта до романсовості й втіленості в неї практики духовного співу, шанованого бідермайєром і поколінням Т. Шевченка, що формував поемно-романсові переваги в композиції й у виконавстві. Висновки. Український романс як жанрова якість визначився в хронології його формування від XVIII на XIX ст. на перетинанні духовної лірики канта й європейськи-актуальних «іспанізмів», які історично висунулися з кінця XVIII на першу половину XIX сторіччя, зберігаючи ранньооперні виконавські установки, що йдуть від мадригального пограниччя духовного й мирського в мистецтві. Помежовність російського й українського романсу визначено кантовими джерелами того й другого, але зі спеціальним акцентуванням повчальності й філософічної споглядальності в українському романсі, що непохитно зберігав пісенно-мадригальні підстави своєї лірики. Істотне для України поэмне – оспівуюче – орієнтування романсової образності, натхненне поемним настроєм поезії Т.Шевченка, який черпав і в спадщині Оссіана, і в ірландсько-бриттських джерелах чернечої поезії, що живила у свій час мистецтво кобзарів-бандуристів у паралель і в продовження творчості бардів-філлідів. Відповідно, український романс містить переважно філософічно-повчальні гимнічні мотиви, які зосереджують засоби виразності в руслі самозначимої вокальності й не мають того відокремлення від пісенності-мадригальності, що характеризують інші національні романсові шари творчості. Для української романсової лірики особливо значимою є лінія романсу-елегії й відповідної ментальному настрою лірики слізної покаянної сповідальності, що диктує відповідні виконавські навички наслідування від церковної співочої традиції й духовних ракурсів трагічної любовної лірики мадригалу.Посилання
Bulat T.P. (1979) Ukrainian romance. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian]
Hеgеl G. The Lectures on histories of philosophy… see "Spirit of its time" Der Geist seines Zeit. URL: https: // ru.wikipedia.org / wiki / Дух_времени. Гегель Г. www.ru.wikipedia.org / wiki / Гегель_Дух своего времени [Electron resourse]. [in Russian]
Chant (1990) The music encyclopedic dictionary. Editor-in-chief Yu.Keldysh. Moskow: Sov.encyklopediya. P. 233[in Russian].
Маrkоvа О. (2008) Erudition to early orthodox church tradition in domestic artistic culture and her influence upon music ХІХ сentury. Music science about Ukraine: modern measurement. P. 122-128. Kyiv-Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
Muravska O. (2010) The essays on histories of the foreign music culture. Iss.1. Odesa, Drukarskyi dim [in Ukrainian].
Оssian (1968) The short literary encyclopedia in 9-ti volumes. The Editor-in-chief A. Surkov. V.5. Моscow, Sov.encyklopediya. P. 485-486 [in Russian].
Pоkrоvskаja N. (1994) The history of perpormance art on harp. The course of lecture for orchestral faculty (the string branch) music high educational institutions. - Novosibirsk: Novosibirsk state conservatory name M.I. Glinka [in Russian].
Rоmаnce (1990) The music encyclopedic dictionary. Editor-in-chief Yu.Keldysh. Moskow: Sov.encyklopediya. P. 468-469 [in Russian].
Rоmаnce [Vаsina-Grоssman (1978) The music encyclopedy in 6 volumes. The Music encycloped Editor-in-chief Yu.Keldysh. V.4. Moskow: Sov.encyklopediya. P. 694-697 [in Russian].
Rоmаnce [М.L.Gаspаrоv. Romansero [N.I.Bаlаshоv. Romances spanish [М.L.Gаspаrоv, N.I.Bаlаshоv (1971) The short literary encyclopedia in 9-ti volumes. The Editor-in-chief A. Surkov. V.6. Moskow: Sov.encyklopediya. P. 367, 367-368. 368-369.
Sоkol О.V. (2014) Performance notes: image of the world and music style. Odessa: Astroprint[in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Lаi Yuege
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.