ПРИКМЕТНІ ОСОБЛИВОСТІ СЦЕНІЧНИХ АКТОРСЬКИХ ПЕРЕЖИВАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221809Ключові слова:
переживання, акторське переживання, свідомість, емоційні реакції, уявний процес, мислення.Анотація
Мета роботи. Дослідження зумовлене науковим обґрунтуванням і осмисленням поняття «переживання» актора в ролі, яке становить сутнісну художню складову акторського мистецтва. Сутності та особливостям переживання актора в ролі як феномену не надано достатньої уваги не тільки з огляду на емоційний механізм процесу переживання, а також з огляду на наукове прояснення самого поняття переживання людини. Методологія дослідження. Застосовуються методи аналітично-синтетичної обробки джерел (при вивченні феноменологічної та психологічної літератури з даної проблематики). У дослідженні застосовано також порівняльний аналіз переживання актора в ролі та переживання звичайної людини. Основою такого порівняння обрано інтелектуально-емоційний аспект переживання актора. Наукова новизна роботи полягає в уточненні поняття переживання. Уперше здійснено наукове прояснення поняття «переживання актора в ролі». Виявлено, що переживання як феномен, який проявляється в акторському мистецтві, є його художньою складовою. Переживання в ролі – це емоційно-інтелектуальний стан, який штучно викликається уявою актора та прийомами психотехніки. Висновки. На підставі огляду філософських та мистецтвознавчих джерел з’ясовано, що проблема переживання актора в акторському мистецтві є, перш за все, проблемою наукового прояснення поняття «переживання людини». У процесі аналізу наукових джерел щодо поняття переживання людини з’ясовано, що особливість переживання в ролі (К. Станіславський) полягає в тому, що воно, це переживання (емоційно-інтелектуальний стан), викликається, створюється уявою актора, з’ясовано, що переживання в ролі – це і є створений (штучно викликаний уявою та прийомами психотехніки) емоційно-інтелектуальний стан (процес) з приводу дій уявної особи (персонажа ролі).Посилання
Bekhterev V. M. (1928). The brain and its activities. Moscow: State Publishing House [in Russian].
Vasilyuk F. E. (1984). Psychology of experience. Moscow: Publishing. Mosk. University [in Russian].
Gadamer G.-G. (2000). Istina i method. Create in 2 volumes: Per. z nim. Kyiv: Univers [in Russian].
Husserl E. (1999). Ideas to pure phenomenology and phenomenological philosophy. – Т. 1. Per. with him. A.V. Mikhailov. Moscow: House of Intellectual Books. [in Russian].
Ilyin E.P. (2001). Emotions and feelings. St. Petersburg: Peter [in Russian].
Trofimov Yu.L. (2001). Psychology. Kyiv: Libid [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Mykhailo Barnich
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.