Показники висоти вистрибування баскетболістів віком 10-14 років

Анотація

Актуальність нашого дослідження зумовлена потребою визначити показники висоти вистрибування баскетболістів на етапі попередньої базової підготовки, що дозволяє виявити і проаналізувати недоліки в системі фізичної підготовки юних баскетболістів. Вивчення матеріалу за програмою ДЮСШ за показниками фізичної підготовленості баскетболістів на етапі попередньої базової підготовки дозволило встановити, що сучасний стан системи фізичної підготовки юних баскетболістів потребує вдосконалення у відповідності із сучасними вимогами розвитку гри. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що раціональна організація контролю за рівнем фізичної підготовленості юних баскетболістів дає можливість здійснювати контроль за їх морфофункциональним станом і планувати тренувальний процес. Система спортивного тренування повинна у повній мірі відображати та враховувати ті дії, які спортсмен ефективно виконує під час гри: швидкість і своєчасність стрибка, точність місця відштовхування, вертикальний напрямок польоту з місця і з розбігу, виконання стрибка з мінімальною участю рук у момент відштовхування, серійне виконання стрибка в умовах силової боротьби, управління тілом у повітрі при контакті з суперником, точність приземлення та готовність до подальших дій. У баскетболі, як правило, прояв швидкісно-силових здібностей здійснюється в стрибках. Стрибок відноситься до групи швидкісно-силових вправ з ациклической структурою рухів, в якій у головному ланці поштовху розвивається м'язове зусилля максимальної потужності, що мають реактивно-вибуховий характер. Такий прояв швидкісно-силових здібностей баскетболістів називають стрибучістю. Дуже важливим  чинником розвитку стрибучості є ступінь прояву фізичних і координаційних якостей. Таким чином, стрибучість є одним з найважливіших фізичних якостей баскетболістів і характеризує здатність гравця максимально високо вистрибувати при різних ігрових ситуаціях (кидки в стрибку, підбори м'яча у щита, спірні кидки, накривання кидків суперника і т.д.). Мета дослідження – визначити рівень висоти вистрибування баскетболістів віком 10-14 років на етапі попередньої базової підготовки. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь  403 баскетболісти на етапі попередньої базової підготовки, віком 10-14 років. З них: 80 осіб віком 10 років, 85 осіб віком 11 років, 75 осіб віком 12 років, 85 осіб віком 13 років, 78 осіб віком 14 років. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової та методичної літератури; тестування висоти вистрибування за методикою V. Koryahina, 1998; методи математичної статистики. Результати. Результати досліджень показали, що рівень розвитку висоти вистрибування у баскетболістів віком 10-14 років носить неоднорідний характер і в цілому заходиться на рівні, який нижче, ніж рекомендується навчальною програмою для ДЮСШ. Це також стосується і ростових показників. Тому баскетболісти 10-14 років мають суттєві резерви підготовленості, що потребує пошуку ефективних засобів і методів підготовки. Висновки. Дослідження показали, що показники, які характеризують висоту стрибка баскетболістів віком 10-14 років носять нерівномірний характер і, мають нижчий рівень, ніж рекомендовано навчальною програмою для ДЮСШ. Показник абсолютної висоти вистрибування баскетболістів 10–14 років виріс з 203,0±2,30 до 273,5±3,10 см, маючи достовірно значний приріст кожного року (р<0,05). Показник відносної висоти вистрибування баскетболістів 10–14 років виріс з 29,00±2,60 до 43,70±2,31 см, маючи не значний приріст показника кожного року (р<0,05).