Історія розвитку українських народних рухливих ігор: теоретичний аспект

Автор(и)

  • Наталія Хлус Глухівский національний педагогічний університет імені Олександра Довженко, Україна https://orcid.org/0000-0001-9860-1047
  • Ольга Петрикей Глухівский національний педагогічний університет імені Олександра Довженко, Україна https://orcid.org/0000-0003-0432-7484

DOI:

https://doi.org/10.15391/si.2025-2.09

Ключові слова:

українська народна рухлива гра, етапи становлення, історичне явище, свята, обряди, забави

Анотація

Мета статті розкрити основні теоретичні аспекти історії розвитку українських народних рухливих ігор від минулого до сьогодення. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано такі теоретичні методи: аналіз науково-методичної, історичної літератури, наукових праць дослідників та Іnternet-джерел, порівняння, синтез, систематизація та узагальнення інформації. Результати. Стаття присвячена дослідженню історії розвитку українських народних рухливих ігор як важливого елемента національної культурної спадщини. Аналіз джерел дозволив розкрити теоретичний аспект за такими основними напрямами: становлення гри як суспільного історичного явища; виникнення української народної рухливої гри; значення української народної рухливої гри для дітей; використання української народної рухливої гри на сучасному етапі. Гра є соціальним явищем, що займає важливе місце як в суспільстві загалом, так і в житті кожної людини. Вона має багато спільного з працею, адже включає цілеспрямовані зусилля для досягнення мети, викликає радість від успіху, перемоги чи вдало виконаної дії, а також відображає взаємини в колективі. Українські народні рухливі ігри виникли в глибокій давнині як природний спосіб розвитку фізичних і моральних якостей дітей, а також як форма передачі традицій, цінностей та досвіду від покоління до покоління. Їхня багатогранність дозволяє не лише розважати, а й навчати, виховувати, зміцнювати здоров’я та формувати відчуття єдності з національною культурою. Через історію розвитку українських народних рухливих ігор можна простежити етапи становлення українського суспільства, його звичаї, обряди, світогляд і особливості побуту. Багато з цих ігор тісно пов’язані з природними умовами, сільськогосподарськими роботами, святами та обрядами, що підкреслює їхню інтеграцію в життя українців. Досліджуючи історію розвитку українських народних рухливих ігор діти та молодь дізнаються про походження ігор, їхні символи, правила та атрибути. Це збагачує їхній світогляд і зміцнює зв’язок із національною культурою. Українська народна рухлива гра для дітей має культурне, виховне та освітнє значення, адже гра є невід’ємною частиною національної спадщини; має універсальне значення, сприяє розвитку комунікації, формуванню почуття справедливості, навчає взаємодіяти в колективі, розвиває кмітливість, витривалість та творче мислення. Важлива роль українських народних рухливих ігор у формуванні гармонійної особистості та передачі культурного досвіду від покоління до покоління. Однією з найважливіших функцій української народної рухливої гри є її здатність адаптуватися до сучасних умов і водночас зберігати історичну й культурну автентичність. Використання таких ігор у освітньому процесі допомагає формувати у дітей любов до свого коріння, повагу до традицій і розуміння їхньої унікальності. Висновки. Історія розвитку українських народних рухливих ігор є яскравим відображенням культури, традицій і світогляду нашого народу. Вони виконували важливу роль у вихованні дітей, сприяли фізичному розвитку, формуванню моральних якостей, розвитку комунікативних навичок і зміцненню соціальних зв’язків. Відображаючи побут, звичаї та обряди різних регіонів України, народні ігри виступали не лише засобом розваги, але й способом передачі досвіду, знань і культурних цінностей від покоління до покоління.

Біографії авторів

Наталія Хлус , Глухівский національний педагогічний університет імені Олександра Довженко

завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент

Ольга Петрикей, Глухівский національний педагогічний університет імені Олександра Довженко

старший викладач кафедри теорії і методики фізичного виховання

Посилання

Андрощук, Н.В. (2001). Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні школярів: метод. посіб. Тернопіль: підручники і посібники, 144. http://catalog.library.tnpu.edu.ua:8080/library/TopicDescription?topic_id=119280

Боберський, І. (1991). Рухливі ігри та забави. Тернопіль, РВВУП, 32.

Войнов, В.М., Бабаченко, Г.П. & Бондар, Р.Є. (2000). Рухливі ігри: навч.-метод. посіб. Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 100.

Вольчинський, А. (1999). Українські рухливі ігри. Політра педагога. № 2. 25-29. http://surl.li/gjumfs

Грушевський, М. (2006). Дитина у звичаях і віруваннях українського народу. / гол. ред. В. Куценко. Київ: Либідь, 253. https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001202

Завацький, В.І., Цьось, А.В., Бичук, О.І., & Пономаренко, Л.І. (1994). Козацькі забави: навчальний посібник. Луцьк: Надстир’я, 112. https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/3732

Карасєвич, С.А., Карасєвич, М.П. (2019). Рухливі ігри та ігрові вправи: навчальний посібник. Умань: Видавець Сочінський М.М., 146. https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/123456789/11748/1/Rukhlyvi_ihry_ta_ihrovi_vpravy.pdf

Кругляк, О.Я., Кругляк, Н.П. (2000). Від гри до здоров’я нації: рухливі та українські народні ігри, естафети на уроках фізичної культури: метод. посібник Тернопіль: Підручники і посібники, 80. https://repository.ldufk.edu.ua/items/bdbb6b6f-22a6-4209-871d-ff3368a59c10

Кузь, В. Г., Сивачук, Н. П. (2003). Українські народні дитячі ігри: посібник для студентів філологічного факультету, студентів дошкільного та педагогічного факультетів. Київ: Науковий світ, 32. http://surl.li/edwdbt

Вільчковський, Е. С., Курок, О. І. (2019). Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: підручник. Суми: ПФ «Університетська книга», 467. https://document.kdu.edu.ua/info_zab/014_312.pdf

Леськів, А. Д., Дзюбановський А. Б. (2000). Рухливі ігри та естафети на місцевості для школярів молодшого та середнього віку. Тернопіль: Астон, 2000. 132. http://catalog.library.tnpu.edu.ua:8080/library/TopicDescription?topic_id=119280

Огниста, К.М., Огнистий, А. В. (2004). Рухливі ігри у фізичному виховання молодших школярів. Тернопіль: ТДПУ, 40. http://surl.li/zkpghl

Навчальною програмою для закладів загальної середньої освіти «Фізична культура 6-9 класи» (2022), рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698). https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.fizichna-kultura-6-9.pdf

Народна культура українців: життєвий цикл людини: історико-етнологічне дослідження у 5 т. (2008). / наук. ред. М. Гримич. Київ: Дуліби, 408. http://surl.li/cywrwn

Педан, О.С., Коломоєць Г.А., Боляк А.А., Ребрина А.А., Деревянко В.В., Стеценко В.Г., Остапенко О.І., & Лакіза О.М. (2022). Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти. «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказ Міністерства освіти і науки України від 17.08.2022 року № 752. https://mon.gov.ua/staticobjects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/Fiz.kult.5-6.kl.Pedan.ta.in.22.08.2022.pdf

Приступа, Є.Н., Слимаківський, О.В. & Лук’янченко, О.І. (1999). Українські народні рухливі ігри, розваги та забави: методологія, теорія і практика. Дрогобич: Видання ТзОВ «Вимір», 449. https://repository.ldufk.edu.ua/home

Рухливі та спортивні ігри для дітей дошкільного віку (курс лекцій): навчальний посібник (2023). / автори-укладачі: О. І. Курок, Н. О. Хлус, С. А. Тітаренко. Вінниця: ТОВ «Твори», 198. http://46.201.250.252:8080/handle/123456789/1922

Український дитячий фольклор: критичні матеріали (2016) / уклад. Н. Сивачук, О. Циганок. Умань: ФОП Жовтий О.О. 205. https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/6614/1/_doc.pdf

Хлус, Н.О. (2024). Покращення рухової активності в учнів 5 класів засобами рухливих ігор. Спортивні ігри. 4 (34). Харків: Харківська державна академія фізичної культури, 71- 78. https://journals.uran.ua/sports_games/article/view/313532

Хлус, Н. О.(2022). Розвиток витривaлостi у дiтей стaршого дошкiльного вiку пiд чaс проведення рухливих ігор. Спортивні ігри. № 3 (25). Харків: Харківська державна академія фізичної культури, 154−163. http://www.sportsscience.org.

Цьось, А.В. (1994). Українські народні ігри та забави. Луцьк: Надстир’я, 96. http://catalog.library.tnpu.edu.ua:8080/library/DocDescription?doc_id=58796

Челало, С. А., Маркова, О.В. (2018). Історія розвитку народних рухливих ігор та окремі аспекти їх використання у фізичному вихованні дитини. Фізичне виховання і спорт в навчальних закладах України на сучасному етапі: стан, напрямки та перспективи розвитку : зб. наук. праць ХХІV Всеукраїнської науково-практичної конференції Центральноукр. держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка / ЦДПУ ім. В. Винниченка. Кропивницький ; Харків : ФОП Озеров Г. В., Вип. 24. 314-318. https://dspace.cusu.edu.ua/items/233cb685-c9dc-404a-9097-0e5b60aafaa2

Шевченко, О.В. (2003). Рухливі ігри та забави: навчально-методичний посібник для студентів факультетів фізичного виховання. Кіровоград: РВВ КДГТУ імені Володимира Винниченка, 106. https://salo.li/BB6695C

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-07

Як цитувати

Хлус , Н. ., & Петрикей, . О. . (2025). Історія розвитку українських народних рухливих ігор: теоретичний аспект. Спортивні ігри, (2(36), 71–78. https://doi.org/10.15391/si.2025-2.09

Номер

Розділ

Статті