Вплив засобів оздоровчої гімнастики на біологічний вік жінок 45-55 років, які займаються баскетболом
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2021-3.7Ключові слова:
біологічний вік, старіння, гімнастика ХАДУ, жінки, баскетболАнотація
Покращити показники стану здоров’я сучасної жінки можливо засобами
підвищення рухової активності, у тому числі заняттям баскетболом, оздоровчою
гімнастикою. Мета: виявити ступен впливу оздоровчої гімнастики ХАДУ на біологічний вік
жінок 45-55 років, які займаються баскетболом. Матеріали та методи: аналіз та
узагальнення літературних джерел; анкетування; дослідження біологічного віку;
тестування показників функціонального стану; виявлення суб’єктивної оцінки здоров’я;
педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Дослідження проводилось
протягом 10 місяців на базі спортивного комплексу Харківського національного
університету радіоелектроніки, у дослідженні приймали участь 31 жінка. Результати: на
основі результатів опитування жінок щодо вибору засобу відновлення організму після
тренувальних навантажень з баскетболу, було обрано оздоровчу гімнастику ХАДУ. Під
впливом тренувальних занять з баскетболу та оздоровчої гімнастики ХАДУ протягом 10
місяців кількість жінок зі співпаданням біологічного та паспортного віку зросла на 29%.
Порівняльний аналіз дозволив виявити t=4,54, що вказує на наявність достовірних змін у
показнику біологічного віку жінок 45-55 років, які займаються баскетболом на рівні
значимості р<0,001. Кореляційний аналіз свідчать про наявність тісних взаємозв’язків між
всіма досліджуваними параметрами функціонального стану досліджуваних, що
характеризують біологічний вік (р<0,001). Застосування регулярних занять баскетболом та
оздоровчою гімнастико ХАДУ дозволило покращити індекс суб’єктивної оцінки здоров’я за
всіма досліджуваними симптомами: у 20% опитаних зменшилися болі у попереку, 14,8%
жінок відмітили покращення зору, 12% досліджуваних вказали на зменшення болі у суглобах,
у 10% жінок покращився сон. Висновки: комплексний підхід до планування занять
баскетболом та гімнастикою ХАДУ мали оздоровчий ефект, сприяли зменшенню середньої
кількості симптомів суб’єктивної оцінки здоров’я та зменшенню біологічного віку.
Застосування методики ХАДУ для жінок 45-55 років, які займаються баскетболом, можна
рекомендувати у якості ефективного засобу профілактики передчасного старіння.
Посилання
Апанасенко, Г. Л. (2004). Диагностика индивидуального здоровья. Гигиена и санитария, (2), 55-55.
Арабули, Звиад. (2015). Система оздоровления ХАДУ. Ваш позвоночник. Киев: ЛАТ@K.Войтенко, В.П. (1982). Биологический возраст. Биология старения, Л.: Наука.
Донцов, В.И., Крутько, В.Н., Потемкина, Н.С., & Мамиконова, О.А. (2016). Компьютерные системы в диагностике старения: оценка биологического возраста, рациона питания, физического здоровья и психических резервов. Труды ИСА РАН, Т.67, 2, С. 44-53.
Прохоров, Н.И., Донцов, В.И., Крутько, В.Н., & Ходыкина, Т.М. (2019). Биологический возраст как метод оценки уровня здоровья при наличии экологических рисков (обзор литературы). Гигиена и санитария, 98(7), С. 761-765. doi.org/10.47470/0016-9900-2019-98-7-761-765
Филенко, Л.В., Филенко, И.Ю., Петренко, Ю.И., & Петренко, Ю.М. (2015). Информационные технологии при подготовке студентов вузов физической культуры. Материалы межд.науч.-практ. конф. Здоровье человека, теория и методика физической культуры и спорта, Барнаул, 159-167.
Церковна, О., Барибіна, Л., Філенко, Л., Пасько, В., Полторацька, Г., & Басенко, О. (2017). Аналіз структури захворюваності студентів різнопрофільних вишів для пошуку шляхів оптимізації фізичного виховання. Спортивна наука України, 2(78), 47-56.
Ashanin, V., Druz, V., Pyatisotskaya, S., Zhernovnikova, Y., Aleksieieva, I., Aleksenko, Y., Yefremenko, A., & Pilipko, O. (2018). Methods for determining the biological age of different children. Journal of Physical Education and Sport, 18, 1845-1849.DOI:10.7752/jpes.2018.s4270
Azhippo, A.Yu., Pugach, Ya. I., & Zhernovnikova, Ya. V. (2015). The problem of determining the biological age in the system of assessing physical development and the donorological diagnosis of constitutional diseases. Slobozanskij naukovo-sportivnij visnik, 3, 47-52.
Blasco, M.A. (2005). Telomeres and human disease: ageing, cancer and beyond. Nat Rev Genet, 6, 611-622
Cortopassi, G.A., Shibata, D., Soong, N.W. & Arnheim, N. (1992). A pattern of accumulation of asomatic deletion of mitochondrial DNA in aging human tissues. Proc Natl Acad Sci USA, 89, 7370-7374. doi.org/10.1016/0921-8734(92)90020-P
Garinis, G.A., van der Horst G.T., Vijg J.& Hoeijmakers J.H. (2008). DNA damage and ageing: new-age ideas for an age-old problem. Nat Cell Biol, 10, 1241-1247.
Helfman, P.M. & Bada, J.L. (1976). Aspartic acid racemisation in dentine as a measure of ageing. Nature, 262, 279-281.
Meissner, C. & Ritz-Timme, S. (2010). Molecular pathology and age estimation. Forensic Sci Int, 203, 34-43. doi.org/10.1016/j.forsciint.2010.07.010
Odetti, P., Rossi, S., Monacell, F., Poggi, A., Cirnigliaro, M., Federici, M. & Federici, A. (2005). Advanced glycation end products and bone loss during aging. Ann N Y Acad Sci, 1043, 710-717. doi.org/10.1196/annals.1333.082
Song Z., Von F.G., Liu Y., Kraus J.M., Torrice C., Dillon P., Rudolph-Watabe M., Ju Z., Kestler H.A., Sanoff H., & Lenhard R.K. (2010). Lifestyle impacts on the aging-associated expression of biomarkers of DNA damage and telomere dysfunction in human blood. Aging Cell, 9, 607-615. doi.org/10.1111/j.1474-9726.2010.00583.x
Tserkovnaya, E., Osipov, V., Filenko, L., Pasko, V. (2017). Dynamics of changes in the structure and morbidity level of technical college students. Slobozhanskyi herald of science and sport, 2(58), 72-75.
Weidner, C.I., Lin, Q., Koch, C.M., & et al. (2014). Aging of blood can be tracked by DNA methylation changes at just three CpG sites. Genome Biology, 15, 1-12.
Zubakov, D., Liu, F., van Zelm, M.C., Vermeulen, J., Oostra, B.A., van Duijn, C.M., Driessen, G.J., van Dongen, J.J., Kayser, M. & Langerak, A.W. (2010). Estimating human age from T-cell DNA rearrangements. Curr Biol, 20, 970-R971. doi.org/10.1016/j.cub.2010.10.022
