Заняття настільним тенісом як засіб поліпшення гостроти зору студентів
DOI:
https://doi.org/10.15391/zenodo.2544953Ключові слова:
гострота зору, настільний теніс, міопія, офтальмологіяАнотація
Мета дослідження: перевірити методику поліпшення функціонування зорового аналізатора студентів з міопією легкого та середнього ступеня засобами спортівнихі рухливих ігор. Матеріали і методи: в ході роботи проводилися аналіз науково-методичної літератури; лікарські та статистичні спостереження. Дослідження проводилося на базі кафедри фізичного виховання і спорту Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Студенти протягом двох місяців відвідували заняття з настільного тенісу на кафедрі фізичного виховання і спорту Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна 3 рази на тиждень. Для дослідження використовувалися стандартні методики оцінки гостроти зору (таблиця Сивцева). При проведенні дослідження враховувалися всі присутні протипоказання у студентів при занятті спортом. Результати дослідження: Під час першого офтальмологічного огляду, після першого місяця тренування, у 66 % (n = 42) випробовуваних
відзначено поліпшення зору, яке характеризувалося такими показниками: середнє значення гостроти зору покращився з (-5D) - (-6D) до (- 3D). Після другого місяця відвідування занять з настільного тенісу прогрес спостерігався у 77 % (n = 49) обстежуваних студентів. За середнім значенням гострота зору у пацієнтів покращилася з (-3D) до (-0,25D). Висновки. Теоретичний аналіз і узагальнення наукової, методичної та спеціальної літератури в рамках досліджуваної проблеми показав, що однією з основних причин зорових розладів у студентів на початковому етапі освітньої діяльності є значне збільшення обсягу і інтенсивності навчального навантаження, в порівнянні з подібними навантаженнями середніх навчальних закладах. Результати експерименту показали, що у студентів, в зміст планових занять яких включалися ігрові вправи настільного тенісу, значно збільшилося значення гостроти зору.
Посилання
Грачёв, А. С. (2013). Технология улучшения функционирования зрительного анализатора слабовидящих студентов средствами спортивных и подвижных игр: дис. соискание ученой степени кандидата педагогических наук. (Докторская диссертация). СанктПетербург, Россия.
Алексеева, Э. Н., & Мельников, B. C. (2003). Самоконтроль занимающихся физическими упражнениями и спортом. Оренбург: ОГУ.
Бараненко, В. А., & Рапопорт, JI. A. (2009). Здоровье и физиологическая культура студента: М.: Альфа-М, ИНФРА-М.
Барнс, Дж. (2008). Улучшение зрения без очков по методу Бейтса. Минск: «Попурри».
Бейтс, У. Г. (2002). Как приобрести хорошее зрение без очков. М. : Изд-во А.В.К.-Тимошка.
Бинь, Чжун. (2011). Цигун для глаз. СПб: Питер.
Брофман, М. (2007). Исцелить можно все. Минск: Попурри.
Деманова, И. Ф., Расулов, М. М. , Кузнецов, И. А., & Деманов, A. B. (2012). Возможности коррекции адаптационного потенциала студентов. Вестник Астраханского государственного технического университета, 1, 91-94.
Аветисова, С. Э., Кащенко, Т. П., & Шамшиновой, A. M. (Eds.). (2005). Зрительные функции и их коррекция у детей: Руководство для врачей. М.: ОАО «Издательство «Медицина».
Зяблицева, М. А. (2009). Зрение на 100 %. Фитнес и диета для глаз. М.: Эксмо.
Коткова, Л. Ю. (2012). Тестовый контроль знаний школьников с сенсорными нарушениями в области физической культуры и спорта. Ученые записки университета им.
П.Ф. Лесгафта. СПб.: НГУ им. П.Ф. Лесгафта, Т. 89, 7, 72-76. doi: 10.5930/issn.1994-4683.2012.07.89.p72-76
Москалец, О. Ф. (2006). Физическая подготовка курсантов вузов МВД России на начальном этапе обучения средствами спортивных и подвижных игр. дис. соискание ученой степени кандидата педагогических наук. (Кандидатская диссертация). Санкт-Петербург, Россия.
Никитин, A. A., Виноградов, Т. П., Кульназаров, А. К., & Салов, В. Ю. (2004). Игра дартс как средство физической рекреации. Теория и методика здорового образа жизни.Алматы.
Никитин, A. A. (2005). Организация и содержание учебной работы по дартс в ДЮСШ. СПб.
Новиков, С. А. (2008). Реабилитация пациента с приобретенным нистагмом и гиперметропией средней степени. Современная оптометрия. 5. 45-47.
Новиков, Н. Б., & Злыднев, A. A. (2010). Биомеханический анализ техники классического хода лыжников-паралимпийцев с поражением зрения. Адаптивная физическая культура, Т. 41, 1, 14-15.
Норбеков, М. С. (2006). Опыт дурака, или Ключ к прозрению: как избавится от очков. М. : Астрель: ACT: Транзиткнига.
Онищенко, Г. Г., Баранов, A. A., & Кучма, В. Р. (2004). Безопасное будущее детей России.
Научно-методические основы подготовки плана действия в области окружающей среды. М. : Изд-во ГУ Научный центр здоровья детей.
Опимах, И. В. (2011). Очки как предмет, призванный улучшить зрение. Медицинские ехнологии. Оценка и выбор, 4, 89-93.
Панков, О. П. (2010). Радуга прозрения. М. : Астрель.
Пустозеров, А. И., & Гостев, А. Г. (2008). Оздоровительная физическая культура. Челябинск; изд-во ЮУрГУ.
