Общая характеристика углеводородокисляющих микроорганизмов, выделенных из различных нефтезагрязненных почв Азербайджана
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2017.105525Ключові слова:
микроорганизмы, нефть, углеводороды, нефтезагрязненная почва, деградация, микромицеты, фракции нефти, конверсияАнотація
Изучена зависимость между составом нефти трех изучаемых месторождений: Нафталанового и апшеронских – Биби-Эйбатского и Бинагадинского, и содержанием микробиоты в почве этих же месторождений. Обнаружено, что наибольшее количество углеводородокисляющих микроорганизмов выделялось из почв месторождения Бинагадинской нефти, богатого н-алканами, и меньшее – из Нафталановой и Биби-Эйбатской. Нефтезагрязненные почвы Апшерона отличились большим количеством выделенных микроорганизмов. У исследуемых активных штаммов отмечена конверсия нефти и её фракций
Посилання
- Kerimov, S. V., Ismailov, N. M., Vasenev, I. I. (2008). Funktcionalno-ekologicheskaia otcenka pochv Apsheronskogo poluostrova, zagriaznennykh nefteproduktami. AgroEkoInfo, 2. Available at: http://agroecoinfo.narod.ru/journal/STATYI/2008/2/st_21.doc
- Sharonova, N. L., Pakhomova, V. M. (2009). Ekologiia pochvennoi mikrobioty i diagnostiki pochv. Kazan: Kaz GAU, 224.
- Korneykova, M. V., Evdokimova, G. A., Lebedeva, E. V. (2011). The complexes of microscopic fungi in cultivated soils polluted by oil products on the north of Kola peninsula. Mycology and Phytopathology, 45 (3), 249–256.
- Gogoleva, O. A., Nemtseva, N. V. (2012). Hydrocarbon-oxidizing microorganisms in natural ecosystems. Biulleten Orenburgskogo nauchnogo tcentra UrO RAN (elektronnyi zhurnal), 2, 1–6.
- Zayceva, T. A., Rudakova, L. V., Kombarova, M. M. et. al. (2010). Microorganisms-oil destructors. Modern scientific researches and innovations, 4, 59–63.
- Aiupova, A. Zh., Nagmetova, G. Zh., Sarsenova, A. S., Kurmanbaev, A. A. (2015). Opredelenie destruktivnogo potentciala shtammov nefteokisliaiushchikh mikroorganizmov po otnosheniiu k uglevodorodam nefti. Aktualnye problemy gumanitarnykh i estestvennykh nauk, 1, 34–36.
- Petrov, A. M. (2013). Ekologo-fiziologicheskoe sostoianie mikrobnykh soobshchestv razlichnykh tipov pochv, zagriaznennykh neftiu. Biodiagnostika v ekologicheskoi otcenke pochv i sopredelnykh sred, 164.
- Zeifert, D. V., Gamerova, L. M. (2012). Kharakter zavisimosti mezhdu kontcentratciei nefti v pochve i ee toksichnostiu. Ekologicheskii vestnik Rossii, 12, 16–19.
- Bilai, V. I. (Ed.) (1982). Metody eksperimentalnoi mikologii. Kyiv: Naukova Dumka, 552.
- Litvinov, M. A. (1967). Opredelitel mikroskopicheskikh pochvennykh gribov. Leningrad: Izd-vo «Nauka», 303.
- Khoula, Dzh., Kriga, N., Snita, P., Steili, Dzh., Uilliamsa, S. (Eds.) (1997). Opredelitel bakterii Berdzhi: v dvukh tomakh. Moscow: Mir, 800.
- Lysak, L. V., Dobrovolskaia, T. G., Skvortcova, I. N. (2003). Metody otcenki bakterialnogo raznoobraziia pochv i identifikatcii pochvennykh bakterii. Moscow: MAKS Press, 123.
- Babeva, I. P., Golubev, V. I. (1979). Metody vydeleniia i identifikatcii drozhzhei. Moscow: Pishchevaia promyshlenost, 120.
- Krasilnikov, N. R., Koronelli, T. V. (1974). Razlozhenie nefti parafinokisliaiushchimi mikobakteriiami. Prikladnaia biokhimiia i mikrobiologiia, X (4), 573–576.
- Abbasov, V. M., Gasanov, A. P., Mamedov, D. N., Musaev, N. N., Nadzhafova, G. A., Abdullaeva, N. R. (2005). Otlichitelnye osobennosti lechebnoi naftalanskoi nefti ot nekotorykh promyshlennykh neftei Azerbaidzhana. Protcessy neftekhimii i neftepererabotki, 3 (22), 32–34.
- Nechai, N. L., Kakimzhanova, A. A., Ermekkaliev, T. S. (2015). Mikromitcety – destruktory uglevodorodov. Biotekhnologiia: Sostoianie i perspektivy razvitiia, 2, 370–372.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Irada Babayeva, Svetlana Qasimova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.