Антивірусний та апоптозмодулюючий потенціал фторованих похідний урацилу
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.124689Ключові слова:
вірус Епштейна-Барр, фторовані аналоги нуклеозидів, апоптоз, in silico та in vitroАнотація
Першим вірусом класифікованим, як онкологічний був вірус Епштейна-Барр. Метою роботи було дослідити біологічні властивості фторованих похідних на основі урацилу. Згідно прогнозування PASS, сполуки G26 та G27 можуть мати противірусну активність. Анти-ВЕБ активність in vitro була показана для обох досліджуваних сполук. Таким чином, похідні урацилу є перспективними для створення нових антивірусних агентів
Посилання
- Young, L. S., Yap, L. F., Murray, P. G. (2016). Epstein–Barr virus: more than 50 years old and still providing surprises. Nature Reviews Cancer, 16 (12), 789–802. doi: 10.1038/nrc.2016.92
- Dittfeld, A., Gwizdek, K., Michalski, M., Wojnicz, R. (2016). A possible link between the Epstein-Barr virus infection and autoimmune thyroid disorders. Central European Journal of Immunology, 3, 297–301. doi: 10.5114/ceji.2016.63130
- Tsai, M.-H., Lin, X., Shumilov, A., Bernhardt, K., Feederle, R., Poirey, R. et. al. (2016). The biological properties of different Epstein-Barr virus strains explain their association with various types of cancers. Oncotarget, 8 (6). doi: 10.18632/oncotarget.14380
- Thompson, M. P. (2004). Epstein-Barr Virus and Cancer. Clinical Cancer Research, 10 (3), 803–821. doi: 10.1158/1078-0432.ccr-0670-3
- De Martel, C., Ferlay, J., Franceschi, S., Vignat, J., Bray, F., Forman, D., Plummer, M. (2012). Global burden of cancers attributable to infections in 2008: a review and synthetic analysis. The Lancet Oncology, 13 (6), 607–615. doi: 10.1016/s1470-2045(12)70137-7
- Hutt-Fletcher, L. M. (2016). The Long and Complicated Relationship between Epstein-Barr Virus and Epithelial Cells. Journal of Virology, 91 (1), e01677–16. doi: 10.1128/jvi.01677-16
- De Clercq, E., Li, G. (2016). Approved Antiviral Drugs over the Past 50 Years. Clinical Microbiology Reviews, 29 (3), 695–747. doi: 10.1128/cmr.00102-15
- Hayashi, K., Teramoto, N., Akagi, T. (2002). The animal in vivo models of EBV-associated lymphoproliferative diseases: special references to rabbit models. Histology, and Histopathology, 17 (04), 1293–1310.
- Shimoyama, Y., Oyama, T., Asano, N., Oshiro, A., Suzuki, R., Kagami, Y. et. al. (2006). Senile Epstein-Barr Virus-Associated B-Cell Lymphoproliferative Disorders: a Mini Review. Journal of Clinical and Experimental Hematopathology, 46 (1), 1–4. doi: 10.3960/jslrt.46.1
- Murgueitio, M. S., Bermudez, M., Mortier, J., Wolber, G. (2012). In silico virtual screening approaches for anti-viral drug discovery. Drug Discovery Today: Technologies, 9 (3), e219–e225. doi: 10.1016/j.ddtec.2012.07.009
- Cavaliere, A., Probst, K. C., Westwell, A. D., Slusarczyk, M. (2017). Fluorinated nucleosides as an important class of anticancer and antiviral agents. Future Medicinal Chemistry, 9 (15), 1809–1833. doi: 10.4155/fmc-2017-0095
- Xia, Y., Qu, F., Peng, L. (2010). Triazole Nucleoside Derivatives Bearing Aryl Functionalities on the Nucleobases Show Antiviral and Anticancer Activity. Mini-Reviews in Medicinal Chemistry, 10 (9), 806–821. doi: 10.2174/138955710791608316
- Shelton, J., Lu, X., Hollenbaugh, J. A., Cho, J. H., Amblard, F., Schinazi, R. F. (2016). Metabolism, Biochemical Actions, and Chemical Synthesis of Anticancer Nucleosides, Nucleotides, and Base Analogs. Chemical Reviews, 116 (23), 14379–14455. doi: 10.1021/acs.chemrev.6b00209
- Jung, M. E., Dwight, T. A., Vigant, F., Østergaard, M. E., Swayze, E. E., Seth, P. P. (2014). Synthesis and Duplex-Stabilizing Properties of FluorinatedN-Methanocarbathymidine Analogues Locked in the C3′-endoConformation. Angewandte Chemie, 126 (37), 10051–10055. doi: 10.1002/ange.201405283
- Liu, P., Sharon, A., Chu, C. K. (2008). Fluorinated nucleosides: Synthesis and biological implication. Journal of Fluorine Chemistry, 129 (9), 743–766. doi: 10.1016/j.jfluchem.2008.06.007
- Van Tonder, A., Joubert, A. M., Cromarty, A. (2015). Limitations of the 3-(4,5-dimethylthiazol-2-yl)-2,5-diphenyl-2H-tetrazolium bromide (MTT) assay when compared to three commonly used cell enumeration assays. BMC Research Notes, 8 (1), 47. doi: 10.1186/s13104-015-1000-8
- Strober, W. (2001). Trypan Blue Exclusion Test of Cell Viability. Current Protocols in Immunology. doi: 10.1002/0471142735.ima03bs21
- Romain, C. A., Balfour, H. H., Vezina, H. E., Holman, C. J. (2010). A method for evaluating antiviral drug susceptibility to Epstein-Barr virus. Virus Adaptation and Treatment, 2, 1–7. doi: 10.2147/vaat.s8575
- Riccardi, C., Nicoletti, I. (2006). Analysis of apoptosis by propidium iodide staining and flow cytometry. Nature Protocols, 1 (3), 1458–1461. doi: 10.1038/nprot.2006.238
- Balasundaram A., Ragupathy R., Sankar Sh., Thiyagarajan M., Ravi L., Karuppasamy R., Veerappapillai Sh. (2016). Investigation of Phytocompounds and Computational Approach for the Evaluation of Therapeutic Properties of Ethanolic Leaf Extract of Callistemon citrinus. Int. J. Pharm. Sci. Rev. Res., 37 (01), 110–116.
- Wang, X., Shen, Y., Wang, S., Li, S., Zhang, W., Liu, X. et. al. (2017). PharmMapper 2017 update: a web server for potential drug target identification with a comprehensive target pharmacophore database. Nucleic Acids Research, 45 (W1), W356–W360. doi: 10.1093/nar/gkx374
- Lapach, S. N., Chubenco, A. V., Babich, P. N. (2002). Statistical methods in medical and biological research using Excel. Moscow, 407.
- Lee, J. M., Lee, K.-H., Weidner, M., Osborne, B. A., Hayward, S. D. (2002). Epstein-Barr virus EBNA2 blocks Nur77- mediated apoptosis. Proceedings of the National Academy of Sciences, 99 (18), 11878–11883. doi: 10.1073/pnas.182552499
- NovaliA, Z., van Rossen, T. M. (2016). Agents and Approaches for Lytic Induction Therapy of Epstein-Barr Virus Associated Malignancies. Medicinal Chemistry, 6 (7). doi: 10.4172/2161-0444.1000384
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Krystyna Naumenko, Anna Golovan, Lubov Zelena, Yuriy Shermolovich, Gudz Ganna, Svіtlana Zagorodnya
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.