Антибіоплівкова активність азитроміцину відносно Staphylococcus epidermidis

Автор(и)

  • Nataliia Hrynchuk Навчально-науковий центр "Інститут біології і медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка пр. Академіка Глушкова, 2, м. Київ, Україна, 03127, Україна https://orcid.org/0000-0002-2069-5917
  • Nina Vrynchanu Державна установа "Інститут фармакології та токсикології Національної академії медичних наук України" вул. Антона Цедіка, 14, м. Київ, Україна, 03057, Україна https://orcid.org/0000-0003-3450-2108
  • Larysa Stepura Навчально-науковий центр "Інститут біології і медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка пр. Академіка Глушкова, 2, м. Київ, Україна, 03127, Україна https://orcid.org/0000-0002-9287-0294

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.128653

Ключові слова:

біоплівки, Staphylococcus, антибіотики, механізми дії, адгезія, гідрофобність, Конго червоний, РІА

Анотація

Метою дослідження було встановлення специфічної активності азитроміцину відносно біоплівки, сформованої S. epidermidis та деяких аспектів механізму дії препарату.

Здатність стафілококу до адгезії на абіотичній поверхні (полістиролові планшети) визначали за методикою Christensen (фіксація 96 % етанолом, фарбування 0,1 % р-ном генціанвіолету). Антибіоплівкову активність азитроміцину досліджували методом сорбції генціанвіолету на структурах біоплівки з подальшою десорбцією в 96 % етиловий спирт. Гідрофобність штаму досліджували за допомогою BATH-тесту у двофазній системі з етилацетатом. Для визначення здатності епідермального стафілокока до продукування полісахаридного міжклітинного адгезина (PIA) використовували агаризоване середовище Luria-Bertani (LB) з додаванням 0,08 % Конго червоного.

Дослідження антибіоплівкової активності азитроміцину показало, що антибіотик порушує прикріплення до абіотичної поверхні та плівкоутворення S. epidermidis 2265 у концентрації 5,0 МІК, проте не виявляє інгібуючої дії на сформовану 1-добову біоплівку. Було встановлено, що у клінічного штаму епідермального стафілококу S. epidermidis 2265 відсутня здатність до продукції полісахаридного міжклітинного адгезина (РІА).

Проведені дослідження показали, що дія азитроміцину спрямована на початкові стадії утворення біоплівки. Встановлено, що механізм впливу антибіотика на біоплівкові бактерії не зумовлений зміною гідрофобності поверхні бактерій та продукуванням РІА

Біографії авторів

Nataliia Hrynchuk, Навчально-науковий центр "Інститут біології і медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка пр. Академіка Глушкова, 2, м. Київ, Україна, 03127

Кафедра мікробіології та імунології

Nina Vrynchanu, Державна установа "Інститут фармакології та токсикології Національної академії медичних наук України" вул. Антона Цедіка, 14, м. Київ, Україна, 03057

Доктор медичних наук, завідувач лабораторії

Лабораторія фармакології протимікробних засобів

Larysa Stepura, Навчально-науковий центр "Інститут біології і медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка пр. Академіка Глушкова, 2, м. Київ, Україна, 03127

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра мікробіології та імунології

Посилання

  1. Eroshenko, D. V. (2015). Vliyanie faktorov vneshney sredy na pervye etapy obrazovaniya bioplenok bakteriyami Staphylococcus epidermidis. Perm, 137.
  2. Kustos, T., Kustos, I., Kilar, F., Rappai, G., Kocsis, B. (2003). Effect of Antibiotics on Cell Surface Hydrophobicity of Bacteria Causing Orthopedic Wound Infections. Chemotherapy, 49 (5), 237–242. doi: 10.1159/000072447
  3. Oliveira, R., Azeredo, J., Teixeira, P., Fonseca, А. P. (2001). The role of hydrophobicity in bacterial adhesion. BioLine, 11–22.
  4. Rohde, H., Burandt, E. C., Siemssen, N., Frommelt, L., Burdelski, C., Wurster, S. et. al. (2007). Polysaccharide intercellular adhesin or protein factors in biofilm accumulation of Staphylococcus epidermidis and Staphylococcus aureus isolated from prosthetic hip and knee joint infections. Biomaterials, 28 (9), 1711–1720. doi: 10.1016/j.biomaterials.2006.11.046
  5. Kozlova, L. V. (2012). Azitromycin efficacy in treatment of pediatric out-of-hospital infections. Current Pediatrics, 11 (1), 51–55. doi: 10.15690/vsp.v11i1.132
  6. Maydannik, V. G., Sribnaya, V. D. (2013). Azitromitsin: antibakterial'nye i neantibakterial'nye effekty. Mezhdunarodnyy zhurnal pediatrii, akusherstva i ginekologii, 3 (1), 64–74.
  7. Nedashkivska, V. V., Dronova, M. L., Vrynchanu, N. O. (2016). Bioplivky ta yikh rol v infektsiinykh zakhvoriuvanniakh. Ukrainskyi naukovo-medychnyi molodizhnyi zhurnal, 4, 10–19.
  8. Kovalenko, V. N., Viktorov, A. P. (Eds.) (2010). Kompendium 2010 – lekarstvennye preparaty. Kiev: Morion, 2240.
  9. Christensen, G. D., Simpson, W. A., Younger, J. A., Baddour, L. M., Barrett, F. F., Melton, D. M. et. al. (1985). Adherence of coagulase-negative staphylococci to plastic tissue cultures: a quantitative model for the adherence of staphylococci to medical devices. Journal of Clinical Microbiology, 22 (6), 996–1006.
  10. O'Toole, G. A. (2011). Microtiter dish biofilm formation assay. Journal of Visualized Experiments, 47, 2437. doi: 10.3791/2437
  11. Romanova, Yu. M., Smirnova, T. A., Andreev, A. L., Ilina, T. S., Didenko, L. V., Gintsburg, A. L. et. al. (2006). Obrazovanie bioplenok – primer «sotsial'nogo» povedeniya bakteriy. Mikrobiologiya, 75 (4), 556–661.
  12. Bellon-Fontaine, M.-N., Rault, J., van Oss, C. J. (1996). Microbial adhesion to solvents: a novel method to determine the electron-donor/electron-acceptor or Lewis acid-base properties of microbial cells. Colloids and Surfaces B: Biointerfaces, 7 (1-2), 47–53. doi: 10.1016/0927-7765(96)01272-6

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-04-16

Як цитувати

Hrynchuk, N., Vrynchanu, N., & Stepura, L. (2018). Антибіоплівкова активність азитроміцину відносно Staphylococcus epidermidis. ScienceRise: Biological Science, (2 (11), 4–9. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.128653

Номер

Розділ

Біологічні науки