Електрична активність мозку у осіб з різним рівнем егоїзму-альтруїзму

Автор(и)

  • Oksana Rakovets Луцький педагогічний коледж пр. Волі, 36, м. Луцьк, Україна, 43010, Україна https://orcid.org/0000-0002-1780-270X
  • Illya Kuznetsov Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки пр. Волі, 13, м. Луцьк, Україна, 43025, Україна https://orcid.org/0000-0002-8780-8525
  • Maria Osyp Луцький педагогічний коледж пр. Волі, 36, м. Луцьк, Україна, 43010, Україна https://orcid.org/0000-0002-3832-4276
  • Igor Kotsan Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки пр. Волі. 13, м. Луцьк, Україна, 43000, Україна https://orcid.org/0000-0001-8576-7398

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.135426

Ключові слова:

електроенцефалографія, соціотип, егоїзм, альтруїзм, синхронізація, десинхронізація, кора мозку, соціальна поведінка

Анотація

На формування людської особистості та особливостей її соціальної поведінки впливають як біологічні характеристики, так і психофізіологічні показники. Тому для визначення переважаючого соціотипу особистості необхідно враховувати усі аспекти та особливості, які можуть впливати на індивідуально-психологічні характеристики. Крім того, пошук нейромаркерів прояву альтруїстичної та егоїстичної соціальної поведінки дозволить ефективно використовувати нейротренінги для їх корекції та пояснити механізми соціальної адаптації.

Мета дослідження – знайти відмінності в діяльності мозку осіб із різним соціотипом шляхом реєстрації їх електричної активності.

Методи: метод психологічного тестування, метод синхронізації / десинхронізації, пов'язаний з подіями.

Результати: особи із егоїстичним типом соціальної поведінки частіше вибирали егоїстичні стимули, ніж особи із альтруїстичним типом соціальної поведінки. Вищі показники потужності спектру в альфа- і бета-діапазоні виявляються в осіб із егоїстичним типом соціальної поведінки. Реакція десинхронізації характерна для людей з альтруїстичною соціальною поведінкою; реакція синхронізації характерна для егоїстично спрямованих осіб. Синхронізація в центральній і тім'яній ділянках в егоїстично спрямованих осіб переважно відображається як реакція на альтруїстичний подразник. Для альтруїстично спрямованих осіб характерна реакція синхронізації на альтруїстичні стимули в цих ділянках.

Висновки: ЕЕГ-дані в альфа-діапазоні вказують на те, що механізми уваги залучаються на триваліший періоду часу у осіб з альтруїстичним типом соціальної поведінки. Реакція на протилежний тип подразника характеризується тими ж поведінковими ефектами, однак, має різні електроенцефалографічні характеристики. Отримані дані вказують на різний характер суб'єктивної реакції на стимули, за своїм типом протилежні соціотипу досліджуваного. Проте детальніший аналіз вказує на різний нейрофізіологічний і субєктивний компонент цих реакцій

Біографії авторів

Oksana Rakovets, Луцький педагогічний коледж пр. Волі, 36, м. Луцьк, Україна, 43010

Викладач

Illya Kuznetsov, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки пр. Волі, 13, м. Луцьк, Україна, 43025

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра фізіології людини і тварин

Maria Osyp, Луцький педагогічний коледж пр. Волі, 36, м. Луцьк, Україна, 43010

Викладач

Igor Kotsan, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки пр. Волі. 13, м. Луцьк, Україна, 43000

Доктор біологічних наук, професор, ректор

Кафедра фізіології людини і тварин

Посилання

  1. Fox, N. A., Henderson, H. A., Marshall, P. J., Nichols, K. E., Ghera, M. M. (2005). Behavioral Inhibition: Linking Biology and Behavior within a Developmental Framework. Annual Review of Psychology, 56 (1), 235–262. doi: http://doi.org/10.1146/annurev.psych.55.090902.141532
  2. Hari, R., Kujala, M. V. (2009). Brain Basis of Human Social Interaction: From Concepts to Brain Imaging. Physiological Reviews, 89 (2), 453–479. doi: http://doi.org/10.1152/physrev.00041.2007
  3. Engemann, D. A., Bzdok, D., Eickhoff, S. B., Vogeley, K., Schilbach, L. (2012). Games people play – toward an enactive view of cooperation in social neuroscience. Frontiers in Human Neuroscience, 6. doi: http://doi.org/10.3389/fnhum.2012.00148
  4. Liebrand, W. B. G., Jansen, R. W. T. L, Rijken, V. M., Suhre, C. J. M. (1986). Might over morality: Social values and the perception of other players in experimental games. Journal of Experimental Social Psychology, 22 (3), 203–215. doi: http://doi.org/10.1016/0022-1031(86)90024-7
  5. Bhatt, M., Camerer, C. F. (2005). Self-referential thinking and equilibrium as states of mind in games: fMRI evidence. Games and Economic Behavior, 52 (2), 424–459. doi: http://doi.org/10.1016/j.geb.2005.03.007
  6. Sanfey, A. G. (2007). Social Decision-Making: Insights from Game Theory and Neuroscience. Science, 318 (5850), 598–602. doi: http://doi.org/10.1126/science.1142996
  7. Adolphs, R. (1999). Social cognition and the human brain. Trends in Cognitive Sciences, 3 (12), 469–479. doi: http://doi.org/10.1016/s1364-6613(99)01399-6
  8. Declerck, C. H., Boone, C., Kiyonari, T. (2010). Oxytocin and cooperation under conditions of uncertainty: The modulating role of incentives and social information. Hormones and Behavior, 57 (3), 368–374. doi: http://doi.org/10.1016/j.yhbeh.2010.01.006
  9. Kelso, J. A. S., Dumas, G., Tognoli, E. (2013). Outline of a general theory of behavior and brain coordination. Neural Networks, 37, 120–131. doi: http://doi.org/10.1016/j.neunet.2012.09.003
  10. Leary, T. (1958). Interpersonal Diagnosis of Personality. American Journal of Physical Medicine & Rehabilitation, 37, 331.
  11. Klimesch, W. (1999). EEG alpha and theta oscillations reflect cognitive and memory performance: a review and analysis. Brain Research Reviews, 29 (2-3), 169–195. doi: http://doi.org/10.1016/s0165-0173(98)00056-3

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-27

Як цитувати

Rakovets, O., Kuznetsov, I., Osyp, M., & Kotsan, I. (2018). Електрична активність мозку у осіб з різним рівнем егоїзму-альтруїзму. ScienceRise: Biological Science, (3 (12), 29–33. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.135426

Номер

Розділ

Біологічні науки