Вплив амоніаку вод поверхневих джерел водопостачання на їх токсичність для Rana ridibunda (Pallas, 1771)

Автор(и)

  • Еlla Аrystarkhova Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Украна 10008, Україна https://orcid.org/0000-0002-7523-4608
  • Ludmila Romantschuk Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008, Україна https://orcid.org/0000-0003-4790-8414
  • Yevgen Dankevych Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008, Україна https://orcid.org/0000-0001-8337-5956
  • Olena Zhytova Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008, Україна https://orcid.org/0000-0003-2572-4163

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.135657

Ключові слова:

токсичність вод, амоніак, R. ridibunda, біотестування, нетипова рухова активність, метод «time sampling»

Анотація

Мета. Виявлення впливу амоніаку вод поверхневих джерел водопостачання на формування їх токсичності, визначеної за показниками рухової активності молоді жаби озерної (Rana ridibunda Pallas, 1771).

Методи. Біотестування проводили методом «time sampling» (миттєвого визначення) з попереднім експонуванням особин 12 год (n=30) у дослідних пробах води, відібраних з водосховища Денишівського і водозабору Відсічне р. Тетерів, а також у пробах відстояної водопровідної води у якості контролю. Індекси токсичності вод розраховували за реакціями типової та нетипової рухомості особин. Вміст амоніаку визначали фотометричним методом з реактивом Несслера. Кореляційний і регресійний аналіз здійснювали за стандартною комп'ютерною програмою MO Excel 2003.

Результати. Встановлено ефекти впливу амоніаку на токсичність дослідних вод, що підтверджується отриманими за 3-річний термін значеннями коефіцієнтів детермінації (R2 на рівні 0,3893 для водосховища і 0,2814 для водозабору) та кореляції (r середнього ступеня 0,6240 і 0,5305 відповідно). Побудовано графіки, виражені рівняннями прямолінійної регресії (y=52,535x+16,207 та y=50,917x+21,067), за якими можливо окремо для водосховища та водозабору прогнозувати рівні токсичності вод щодо вмісту у них амоніаку.

Висновки. Виявлено кореляційні зв'язки індексів токсичності дослідних вод з вмістом амоніаку, які у 2014-му році (0,6939 – у водосховищі Денишівському та 0,6803 – у водозаборі Відсічне) досягли більшого ступеня, ніж у 2012-му (0,6413 та 0,4281) та 2013-му (0,6556 та 0,5083) роках відповідно, що обумовлено посиленням процесів амоніфікації. Зафіксовано тенденцію зростання сили впливу амоніаку (з 41,12 до 48,15 % у водах водосховища та з 18,33 до 46,28 % – водозабору) на токсичність цих вод. За 3-річний період досліджень засвідчено існування вірогідного впливу амоніаку на токсичність вод у водосховищі на рівні 38,93 % (F=3,0811; p ≤0,05, ), а також його відсутність – у водозаборі 28,14 % (F=1,5663). Наведено рівняння прямолінійної регресії та графічне зображення залежностей, за якими розраховано вміст амоніаку (0,58 мг/дм3 для водосховища і 0,64 для водозабору) щодо досягнення 50 %-го рівня токсичності вод по відношенню до молоді жаби озерної

Біографії авторів

Еlla Аrystarkhova, Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Украна 10008

Кандидат биологичних наук, доцент

Кафедра екологічної безпеки та економіки природокористування

Ludmila Romantschuk, Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008

Доктор сільськогосподарських наук, професор

Кафедра екології лісу та безпеки життєдіяльності

Yevgen Dankevych, Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008

Доктор економічних наук, професор

Кафедра екологічної безпеки та економіки природокористування

Olena Zhytova, Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008

Доктор біологічних наук, доцент

Кафедра екології лісу та безпеки життєдіяльності

Посилання

  1. Zapolskyi, А. K., Shumigay, I. V. (2015). Okhorona vod vid vysnazhennia i sabrudnennia. Аgroecologichnyi zhurnal, 3, 6–15.
  2. Malik, A., Grohmann, E., Akhtar, R. (Eds.) (2014). Environmental Deterioration and Human Health: Natural and anthropogenic determinants. Dordrecht; Heidelberg; London; New York: Springer, 8–16. doi: http://doi.org/10.1007/978-94-007-7890-0
  3. Hriuk, I., Sukhodolska, I. (2012). Vmist spoluk nitrogenu e void malykh richok. Visnyk L'vivs'koho universitetu. Seriia biologichna, 60, 227–238.
  4. SanPiN 4630-88. (1988). Sanitarnyie pravila i normy okhrany poverkhnostnykh vod ot sagriasnenia, Moscow: Min. Sdravookhran SSSR, 70.
  5. Dudnik, S. V. (2014). Vodna toksykolohiia. Part 2: Ichtiotoksykolohiia. Kyiv, 108.
  6. Arystarkhova, Е. О. (2017) Otsiniuvannia toksychnisti sabrudnenykh amoniakom vod Сarassius auratus gibelio (Вloch, 1782) metodom «time sampling». Rybohospodars'ka nauka Ukrainy, 4, 33–41.
  7. Schneeweiss, N., Schneeweiss, U. (1997). Amphibienverluste infolge mineralischer Dȕngung auf Agrarflächen. Salamandra, 33 (1), 1–8.
  8. Schneeweiss, N., Schneeweiss, U. (1999). Gefährdung von Amphibien durch mineralische Dȕngung. Rana, 3, 59–66.
  9. Melikhova, О. P., Egorova, Е. I. (2007). Biologicheskii kontrol' okruzhaiushchei sredy: bioindycatsia i biotestuvannia. Moscow: Isd. zentr «Akademia», 288.
  10. ASTM, Standard Guide for Conducting Acute Toxicity Tests on Aqueous Ambient Samples and Effluents with Fishes, Macroinvertebrates, and Amphibian (2008). ASTM International. URL: https://www.astm.org/DATABASE.CART/HISTORICAL/E1192-97R08.htm
  11. Lur'ie, U. U. (Ed.) (1973). Unifizyrovannyie metody analisa vod. Moscow: Isdatiel'stvo Chimia, 376.
  12. Biliavskiy, H. О., Butchenko, L. І. (2006). Osnovy ekolohii: teoria ta praktykum. Kyiv: Libra, 368.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-27

Як цитувати

Аrystarkhova Е., Romantschuk, L., Dankevych, Y., & Zhytova, O. (2018). Вплив амоніаку вод поверхневих джерел водопостачання на їх токсичність для Rana ridibunda (Pallas, 1771). ScienceRise: Biological Science, (3 (12), 39–43. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.135657

Номер

Розділ

Біологічні науки