Коронарографічне та магнітно-резонансне дослідження міокарда щурів за штучного гіпобіозу

Автор(и)

  • Anna Umanska Національний університет біоресурсів і природокористування України вул. Героїв Oборони, 15, м. Київ, Україна, 03041, Україна https://orcid.org/0000-0001-7335-0851
  • Dmytro Melnichuk Громадська організація «Рада Героїв України в АПК» вул. Солом’янська, 2а, м. Київ, Україна, 02000, Україна https://orcid.org/0000-0002-9013-4170
  • Liliia Kalachniuk Національний університет біоресурсів і природокористування України вул. Героїв Oборони, 15, м. Київ, Україна, 03041, Україна https://orcid.org/0000-0002-5545-8495

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.135765

Ключові слова:

гіпобіоз, гіпотермія, гіперкапнія, гіпоксія, міокард, коронарографія, томографія, судини, передсердя, шлуночки

Анотація

Одним з новітніх майбутніх методів анестезії та знеболювання є стан штучного гіпобіозу. Для детального дослідження даного методу з його подальшою можливістю застосування в клінічні практиці, а перед тим, в проведенні клінічних досліджень, необхідно мати деталізовані дані доклінічних досліджень. Одними з вагомими методами, що характеризують повноту доклінічних даних є магнітно-резонансне дослідження та коронарографія ключових судин міокарда щурів. Коронарографічне дослідження – рентгенологічний метод дослідження, що показує структурну деформацію та швидкості судинного русла ключових судин серця. Принцип даного методу ґрунтується на введенні контрастної речовини, що містить йод в периферичну вену пацієнта з подальшим рентгенологічним скануванням на протязі декількох повних циклів кругообігу. В свою чергу, магнітно-резонансне дослідження міокарда – неінвазивний метод структурно-діагностичного дослідження, що характеризує 3D-модель за допомогою тривимірної реконструкції серцевого м’яза, а також показує обсяг серцевих камер, характеризує динаміку зміни товщини його стінок. Тому, саме ці методи були обрані для детальної характеристики структурно-функціональних змін міокарда щурів за штучного гіпобіозу. У дослідах використовували білих безпородних щурів-самців масою 180–200 г, яких утримували в стандартних умовах віварію. Тварин поділено на групи: контрольна (інтактні тварини) та експериментальна – стан штучного гіпобіозу. Кількість тварин у кожній групі n = 7. Експерименти проводилися відповідно до вимог «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються з експериментальною та іншою науковою метою» (Страсбург, Франція, 1985 р.), за загальними етичними принципами експериментів на тваринах, ухваленими Першим національним конгресом України з біоетики (2001 р.). У результаті проведених досліджень було показано, що у стані штучного гіпобіозу значно звужується просвіт магістральних судин міокарда щурів, зменшується частота серцевих скорочень в шість разів, порівняно з контрольною, а також зменшується об’єм камер серцевого м’яза

Біографії авторів

Anna Umanska, Національний університет біоресурсів і природокористування України вул. Героїв Oборони, 15, м. Київ, Україна, 03041

Аспірант

Кафедра біохімії імені академіка М. Ф. Гулого

Dmytro Melnichuk, Громадська організація «Рада Героїв України в АПК» вул. Солом’янська, 2а, м. Київ, Україна, 02000

Доктор біологічних наук, професор, академік НАН та НААН України, голова громадської організації

Liliia Kalachniuk, Національний університет біоресурсів і природокористування України вул. Героїв Oборони, 15, м. Київ, Україна, 03041

Доктор біологічних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

Кафедра біохімії і фізіології тварин ім. акад. М.Ф. Гулого

Посилання

  1. Morozova, V. I. (2013). Functional activity of mitochondria of hepatocytes and cardiomyocytes of rats for artificial gipobiosis. Kyiv, 21
  2. Alukhin, Yu. S., Ivanov, K. P. (1998). A model of winter hibernation in a non-mammalian mammal upon cooling its brain to 1–4 °C. Adapt. organism to nature. and eco-sots. environmental conditions. Magadan, 6–7.
  3. Schäfer, R., Wiskirchen, J., Guo, K., Neumann, B., Kehlbach, R., Pintaske, J. (2007). Aptamer-Based Isolation and Subsequent Imaging of Mesenchymal Stem Cells in Ischemic Myocard by Magnetic Resonance Imaging. RöFo– Fortschritte Auf Dem Gebiet Der Röntgenstrahlen Und Der Bildgebenden Verfahren, 179 (10), 1009–1015. doi: http://doi.org/10.1055/s-2007-963409
  4. Vykhovanets, V. I., Melnychuk, S. D. (2008). History of the development of models of artificial suppression of living organisms. Scientific herald of NAU, 127, 65–68.
  5. Kalabukhov, N. I. (1985). Hibernation of mammals. Moscow: Science, 168.
  6. Melnichuk, S. D., Vakhovets, V. I. (2005). The Influence of the Conditions of the Artificial Hypobiosis on the Energy Exchange in Rats. Ukrainian Biochemical Journal, 77 (3), 131–135.
  7. Melnichuk, S. D., Melnychuk, D. O. (2007). Animal hypobiosis (molecular mechanisms and practical values for agriculture and medicine). Kyiv: Publishing Center of NAU, 220.
  8. Melnichuk, D. O., Melnichuk, S. D., Arnauta, O. V. (2004). Influence of the carbon dioxide medium on the preservation of erythrocytes in the canned blood of animals. Scientific Herald NAU, 75, 163–165.
  9. Melnichuk, S. D. (2001). Basic indicators of acid-base blood and metabolic processes in the case of hypobiosis and general anesthesia for amputation of the limb. Ukrainian Biochemical Journal, 73 (6), 80–83.
  10. Melnichuk, S. D., Rogovsky, S. P., Melnychuk, D. O. (1995). Features of acid-base equilibrium and nitrogen exchange in the body of rats under conditions of artificial gipobiosis. Ukrainian Biochemical Journal, 67 (4), 67–75.
  11. Melnichuk, S. D., Vychanets, V. I. (2005). The Influence of Conditions of Artificial Hypobiosis on Energy Exchange in Rats. Ukrainian Biochemical Journal, 11 (3), 131–135.
  12. Severina, E. S. (Ed.) (2004). Biochemistry. Moscow: GEOTAR-MED,784.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-28

Як цитувати

Umanska, A., Melnichuk, D., & Kalachniuk, L. (2018). Коронарографічне та магнітно-резонансне дослідження міокарда щурів за штучного гіпобіозу. ScienceRise: Biological Science, (3 (12), 44–47. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.135765

Номер

Розділ

Біологічні науки