Оцінка змін кишкового мікробіома при пізньому дебюті неспецифічного виразкового коліту

Автор(и)

  • Anna Dorofeeva Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарева НАМН України вул. Вишгородська, 67, м. Київ, Україна, 04114, Україна https://orcid.org/0000-0003-1902-489X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.141154

Ключові слова:

неспецифічний виразковий коліт, Firmicutes, Bacteroidetes, Actinobacteria, Faecalibacterium prausnitzii, Akkermansia muciniphila

Анотація

У статті розглянуті питання особливостей протікання, причин виникнення запальних захворювань кишечника на прикладі пацієнтів з діагнозом неспецифічний виразковий коліт.

Мета дослідження – виявити особливості кишкової мікрофлори у пацієнтів з раннім і пізнім дебютом неспецифічного виразкового коліту.

Методи дослідження: теоретичні – аналіз науково-методичної та спеціальної літератури; експериментальні методи – збір зразків і виділення ДНК, визначення олігонуклеотидних праймерів, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), визначення мікробіомного складу; математичні – метод середніх величин.

Результати: В ході дослідження було визначено, що в українській популяції у пацієнтів з пізнім початком розвитку НВК зменшується кількість Bacteroidetes, а рівень Actinobacteria збільшується. Були проаналізовані зміни мікробіоти у хворих на НВК з різною локалізацією запального процесу. Встановлено, що склад мікробних типів достовірно відрізняється не тільки в залежності від віку початку захворювання, але також і від локалізації запального процесу в кишечнику. У міру зростання поширеності НВК рівень Actinobacteria був максимальним у хворих з лівостороннім поразкою кишечника і пізнім початком НВК. Тоді як у хворих з тотальним ураженням кишечника, як при ранньому, так і при пізньому розвитку НВК було виявлено максимальне зниження Faecalibacterium prausnitzii.

Висновки: У хворих на НВК відзначаються явища кишкового дисбіозу. Рівень Actinobacteria збільшується у пацієнтів з пізнім початком розвитку НВК, а кількість Bacteroidetes зменшується. У хворих з раннім і пізнім початком захворювання виявлені різноспрямовані зміни кишкового мікробіома, збільшується число Akkermansia muciniphila і знижується Faecalibacterium prausnitzii, що може призводити до розвитку і прогресуванню захворювання. Показник співвідношення Firmicutes / Bacteroidetes може бути додатковим маркером оцінки вираженості кишкового дисбіозу у пацієнтів НВК. При цьому поширеність патологічного процесу в кишечнику багато в чому зумовлює лікувальну тактику і прогноз пацієнтів з НВК

Біографія автора

Anna Dorofeeva, Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарева НАМН України вул. Вишгородська, 67, м. Київ, Україна, 04114

Аспірант

Лабораторія імунології та патофізіології

Посилання

  1. Li, J., Butcher, J., Mack, D., Stintzi, A. (2015). Functional Impacts of the Intestinal Microbiome in the Pathogenesis of Inflammatory Bowel Disease. Inflammatory Bowel Diseases, 21 (1), 139–153. doi: https://doi.org/10.1097/mib.0000000000000215
  2. Gomollón, F., Dignass, A., Annese, V., Tilg, H., Van Assche, G., Lindsay, J. O. (2016). 3rd European Evidence-based Consensus on the Diagnosis and Management of Crohn’s Disease 2016: Part 1: Diagnosis and Medical Management. Journal of Crohn’s and Colitis, 11 (1), 3–25. doi: https://doi.org/10.1093/ecco-jcc/jjw168
  3. Gerardi, V., Bruno, G., Petito, V., Scaldaferr, F. (2013). Inflammatory Bowel Diseases In: The Gut Microbiota The 4th organ of the Digestive System. Roma, 18–21.
  4. Scaldaferri, F., Fiocchi, C. (2007). Inflammatory bowel disease: Progress and current concepts of etiopathogenesis. Journal of Digestive Diseases, 8 (4), 171–178. doi: https://doi.org/10.1111/j.1751-2980.2007.00310.x
  5. Guinane, C. M., Cotter, P. D. (2013). Role of the gut microbiota in health and chronic gastrointestinal disease: understanding a hidden metabolic organ. Therapeutic Advances in Gastroenterology, 6 (4), 295–308. doi: https://doi.org/10.1177/1756283x13482996
  6. Moayyedi, P., Surette, M. G., Kim, P. T., Libertucci, J., Wolfe, M., Onischi, C. et. al. (2015). Fecal Microbiota Transplantation Induces Remission in Patients With Active Ulcerative Colitis in a Randomized Controlled Trial. Gastroenterology, 149 (1), 102–109.e6. doi: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2015.04.001
  7. Joossens, M., Huys, G., Cnockaert, M., De Preter, V., Verbeke, K., Rutgeerts, P. et. al. (2011). Dysbiosis of the faecal microbiota in patients with Crohn's disease and their unaffected relatives. Gut, 60 (5), 631–637. doi: https://doi.org/10.1136/gut.2010.223263
  8. Vickers, A. D., Ainsworth, C., Mody, R., Bergman, A., Ling, C. S., Medjedovic, J., Smyth, M. (2016). Systematic Review with Network Meta-Analysis: Comparative Efficacy of Biologics in the Treatment of Moderately to Severely Active Ulcerative Colitis. PLOS ONE, 11 (10), e0165435. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0165435
  9. Zhang, B.-W., Li, M., Ma, L.-C., Wei, F.-W. (2006). A Widely Applicable Protocol for DNA Isolation from Fecal Samples. Biochemical Genetics, 44 (11-12), 494–503. doi: https://doi.org/10.1007/s10528-006-9050-1
  10. Prantera, C., Lochs, H., Grimaldi, M., Danese, S., Scribano, M. L., Gionchetti, P. (2012). Rifaximin-Extended Intestinal Release Induces Remission in Patients With Moderately Active Crohn's Disease. Gastroenterology, 142 (3), 473–481.e4. doi: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2011.11.032
  11. Comito, D., Cascio, A., Romano, C. (2014). Microbiota biodiversity in inflammatory bowel disease. Italian Journal of Pediatrics, 40 (1), 32. doi: https://doi.org/10.1186/1824-7288-40-32
  12. Lewis, J. D., Ruemmele, F. M., Wu, G. D. (Eds.) (2014). Nutrition, Gut Microbiota and Immunity: Therapeutic targets for IBD. Basel, Karger. doi: https://doi.org/10.1159/isbn.978-3-318-02670-2

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-28

Як цитувати

Dorofeeva, A. (2018). Оцінка змін кишкового мікробіома при пізньому дебюті неспецифічного виразкового коліту. ScienceRise: Biological Science, (4 (13), 19–24. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.141154

Номер

№ 4 (13) (2018)

Розділ

Біологічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Anna Dorofeeva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.