Вплив лісового насадження липи дрібнолистої на основні властивості темно-каштанового ґрунту агробіостанції – ботанічний сад ХДУ

Автор(и)

  • Nina Tsvetkova Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара вул. Гагаріна, 72, м. Дніпро, Україна, 49010, Україна
  • Inna Saranenko Херсонський державний університет вул. Університетська, 27, м. Херсон, Україна, 73000, Україна https://orcid.org/0000-0002-6152-7290

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.141295

Ключові слова:

темно-каштановий ґрунт, липа дрібнолиста, вміст гумусу, гранулометричний склад, рН

Анотація

Мета даної роботи - визначення ґрунт перетворюючої ролі опаду липи дрібнолистої у лісовому насадженні на темно-каштановому ґрунті.

 Матеріали і методи дослідження. Об'єктом нашого дослідження ми обрали темно-каштановий ґрунт. Для проведення порівняльного аналізу показники властивостей ґрунту визначали у лісових насадженнях липи дрібнолистої та у різнотравно типчаково-ковиловому степу у період з 2014 по 2018 роки на території Агробіостанції-ботанічний сад ХДУ, де були закладені дві пробні площі. Зразки ґрунту відбиралися у шарі 0-50 см. Опад та залишки степової рослинності з початку експерименту восени не вилучалися. Усі лабораторні дослідження виконувалися відповідно до стандартних загальноприйнятих методик.

 Результати дослідження. Під час виконання роботи нами встановлено, що у темно-каштановому ґрунті з насадженнями середньовікових дерев липи дрібнолистої вміст гумусу збільшився на 0,13 %; сформувалося стійке лужне середовище, гранулометричний (механічний) склад за умістом фізичної глини змінився з легкого на важкий. На темно-каштановому ґрунті з різнотравно типчаково-ковиловою степовою рослинністю, вміст гумусу збільшився у 1,1 рази, що складає 0,10 %; сформувалося слабокисле середовище, гранулометричний (механічний) склад за вмістом фізичної глини змінився з легкого на середній.

Висновки. Під впливом опаду липи дрібнолистої темно-каштановий ґрунт помітно покращує свої природні властивості, але, при цьому істотно перетвориться середовище існування для рослин, які пристосовані до інших умов. Степова рослинність створює слабокисле середовище, відповідно, гумус і кальцій накопичуються повільно, а магній - інтенсивно.

Темно-каштановий ґрунт має високу ємність поглинання і, певною мірою і до певної межі, виступає у якості природного очищувача біогеоценозу, що потрібно враховувати при формуванні міських екосистем. Підвищення якості темно-каштанового ґрунту за допомогою біологічних засобів рекомендовано здійснювати не тільки шляхом інтенсифікації обміну речовин у системі «ліс–ґрунт», а й шляхом посилення процесів акумуляції, тобто збільшення загальної ємності поглинання лісового біогеоценозу

Біографії авторів

Nina Tsvetkova, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара вул. Гагаріна, 72, м. Дніпро, Україна, 49010

Доктор біологічних наук, професор

Кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології

Inna Saranenko, Херсонський державний університет вул. Університетська, 27, м. Херсон, Україна, 73000

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедри екології та географії

Посилання

  1. Kashtanovi grunty, yikh vlastyvosti i klasyfikatsiia [Chestnut soils, their properties and classification] (2009). Online Zhurnal-Svit porad. Available at: http://poradumo.pp.ua/cikave/61491-kashtanov-runti-yih-vlastivost-klasifkacya.html
  2. Iurkevich, I. D., Aderikho, V. S., Dolskii, V. L. (1998). Lypniaki Belorussii [Lipnjaki of Belarus]. Minsk: Nauka i tekhnika, 174.
  3. Kleopov, Iu. D.; Dobrochaeva, D. N. (Ed.) (1990). Analiz flory shirokolistvennykh lesov Evropeiskoi chasti SSSR [Analysis of the flora of deciduous forests of the European part of the USSR]. Kyiv: Naukova Dumka, 352.
  4. Grin, F.A. (1955) Lipa Tilia L [Linden tree Tilia L]. Flora USSR [Flora of the USSR], 4, 56–111.
  5. Butorina, T. N., Nashchokin, V. D. (1958). Lipa sibirskaia v zapovednike «Stolby» [Tilia sibirica Bayer in the reserve "Stolby"] Tr. Gos. zapovednika «Stolby» [Proceedings of the state reserve "Stolby"], 2, 152–167.
  6. Dubyna, A. O., Saranenko, I. I., Tsvietkova, N. M. (2009). Rozpodil vazhkykh metaliv (Fe, Mn, Cu, Zn, Ni, Pb, Cd) v gruntakh m. Kremenchuka [Distribution of heavy metals (Fe, Mn, Cu, Zn, Ni, Pb, Cd) in soils of Kremenchug]. Suchasni problemy biolohii, ekolohii ta khimii [Modern problems of biology, ecology and chemistry]. Zaporizhzhia: ZNU, 466–467.
  7. Tcvetkova, N. N., Saranenko, I. I., Dubina, A. A., Valashko, I. V. (2005). Osobennosti pogloshcheniia mikroelementov drevesnymi rasteniiami g. Kremenchuga [Features of microelement absorption by woody plants in Kremenchug]. Bіosferno-noosfernoі іdei V.І.Vernadskogo ta ekologo-ekonomіchnі problemi rozvitku regіonіv [Biosphere-Noosphere Ideas of VI Vernadsky and Ecological and Economic Problems of the Regions Development]. Kremenchuk, Ukraine: KDPU, 71–72.
  8. Hnativ, P. S. (2008). Seredovyshche, antropohenni chynnyky y adaptatsiia roslyn [Environment, anthropogenic factors and plant adaptation]. Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu im. Lesi Ukrainky. Seriia: Biolohichni nauky [Scientific herald of Volyn National University named after Lesya Ukrainka. Series: biological sciences], 3, 257–264.
  9. Aleksieieva, A. A., Vinnychenko, O. M. (2012). Bioloho-ekolohichni osoblyvosti predstavnykiv rodu Tilia L. v umovakh stepovoho Prydniprov’ia [Biological and ecological features of the representatives of the genus Tilia L. in the conditions of the steppe Dnieper]. Visti Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova» [News of the «Askaniya-Nova» biosphere reserve], 14, 322–325.
  10. Valashko, I. B., Saranenko, I. I. (2005). Aspects of the biological cycle of substances in the soil-plant-soil system of biogeocenosis cultures of Kremenchug [Aspects of the biological cycle of substances in the soil-plant-soil system of biogeocenosis cultures in Kremenchuk]. Suchasni problemmy fiziolohii ta introduktsii roslyn [Modern problems of physiology and plant introduction]. Dniropetrovsk, 8–9.
  11. Bessonova, V. P. (2001). Metody fitoindykatsii v otsintsi ekolohichnoho stanu dovkillia. Zaporizhzhia: ZDU, 315.
  12. Hlibovytska, N. I. (2012). Fitoindykatsiia mista Ivano-Frankivska za zminoiu morfolohichnykh parametriv Tilia cordata Mill [Phytindication of the city of Ivano-Frankivsk due to changes in morphological parameters of Tilia cordata Mill]. Visnyk Prykarpatskoho natsionalnoho universytetu im. Vasylia Stefanyka. Seriia «Biolohiia» [Bulletin of the Precarpathian National University named after. Vasyl Stefanyk Series "Biology"], 17, 221–225.
  13. Boiko, M. F., Derev’ianko, V. M. et. al. (2011). Cheklist roslyn i hrybiv Botanichnoho sadu Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Kherson: Ailant, 108.
  14. Kostiuchenko, M. M., Mokiienko, O. V. (2013). Laboratornyi praktykum iz vyznachennia fizychnykh ta fizyko-khimichnykh vlastyvostei gruntiv [Laboratory workshop on the determination of physical and physico-chemical properties of soils]. Kyiv, 65. Available at: http://www.geol.univ.kiev.ua/lib/soils_phys_properties_lab.pdf
  15. Sabanin, A. N. (1903). Razlichnye sposoby mehanicheskogo analiza pochv i sposob dvojnogo otmuchivanija s maloi naveskoi [Various methods of mechanical analysis of soils and a method of double soaking with a small sample]. Pochvovedenie, 1, 59–64; 2, 121–128.
  16. Arion, O. V. (2002). Metodychni vkazivky do navchalnoi polovoi praktyky z gruntoznavstva ta heohrafii. Kyiv: KNU im. Tarasa Shevchenka, 35.
  17. Romakin, V. V. (2006). Kompiuternyi analiz danykh: navchalnyi posibnyk. Mykolaiv: MDHU im. Petra Mohyly, 144.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-31

Як цитувати

Tsvetkova, N., & Saranenko, I. (2018). Вплив лісового насадження липи дрібнолистої на основні властивості темно-каштанового ґрунту агробіостанції – ботанічний сад ХДУ. ScienceRise: Biological Science, (4 (13), 31–35. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.141295

Номер

Розділ

Біологічні науки