Сезонна динаміка cполук мангану і феруму у поверхневих водах водозабору Відсічне р. Тетерів

Автор(и)

  • Еlla Аrystarkhova Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Украна 10008, Україна https://orcid.org/0000-0002-7523-4608

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.146274

Ключові слова:

Mn, Fe, сезонні коливання, абіотичні показники, біотичні показники, кореляційні зв'язки

Анотація

Мета дослідження – визначення у поверхневих водах водозабору Відсічне р. Тетерів у 2012-2014 роках особливостей сезонної динаміки концентрацій cполук Мангану (Мn) і Феруму (Fe) та з'ясування їх кореляційних зв'язків з температурою води, водневим показником (рН), вмістом розчиненого кисню (РК), а також чисельністю домінуючих угруповань планктонних водоростей.

Методи. З водозабору (під час проведення заходів з очищення та поглиблення його донної частини) відбирали проби води (1 дм3), у яких визначали концентрації cполук Мn й Fe колориметричними методами, РК – за допомогою вимірювача DO 4000, значення водневого показника – рН-метром, температуру – ртутним термометром. Для вивчення складу фітопланктону проводили гідробіологічний аналіз. Статистичну обробку даних здійснювали за програмою MO Excel 2003.

Результати досліджень. Концентрація у воді сполук Mn перевищувала ГДКВ і мала два пікові значення влітку. Сполуки Fe також зустрічались у надмірній кількості, проте кожного року їх пік припадав на інший сезон. Виявлено вірогідні кореляції сильного і середнього ступенів концентрацій у воді Mn з температурою та РК. Показано тенденцію посилення кореляційних зв'язків концентрацій цих сполук із синьозеленими водоростями та послаблення – із зеленими. Взаємозв'язки сполук Fe із зазначеними показниками були загалом слабкішими порівняно із Mn, особливо з рН та планктонними водоростями. І лише у 2014-му році значення коефіцієнтів кореляцій Fe з темепературою та РК суттєво зросли.

Висновки. Встановлено, що у воді водозабору концентрації сполук Mn й Fe впродовж більшості сезонів переважали ГДКВ (0,1 та 0,3 мг/дм3 відповідно) у 2-8 разів. Найбільший вміст Mn припадав виключно на літні місяці, а Fe – на різні пори року. Зміни концентрацій Mn були значно сильніше пов'язані з температурою води (0,7029, р≤0,01 – у 2012-му і 0,6702, р≤0,05 – 2013-му роках) та РК (-0,6272, р≤0,05 – у 2012-му, -0,8752, р≤0,0001 – 2013-му і -0,6349, р≤0,05 – 2014-му роках), ніж зміни концентрацій Fe. Кореляційні зв'язки сполук Fe з цими показниками досягли вірогідності лише у 2014-му році (0,7326 та -0,7469 відповідно, р≤0,01). Сполуки Mn і Fe мали з усіх угруповань фітопланктону вірогідні зв'язки лише з синьозеленими водоростями (ціанобактеріями): Mn (0,6808, р≤0,05) – у 2014-му році та Fe (0,7410, р≤0,01) – у 2012-му році. За трирічний період досліджень зафіксовано послаблення зв'язків Mn з температурою води (на 28,54 %) і чисельністю зелених водоростей (на 65,63 %) та посилення – з чисельністю синьозелених (на 77,95 %), а також зростання залежності концентрацій сполук Fe від температури (на 79,12 %) та РК (на 95,77 %). Більшість з виявлених тенденцій (крім сезонної динамики Mn і його кореляційних зв'язків з температурою, РК та чисельністю синьозеленых) були нетиповими для водозабору і виникли, найімовірніше, внаслідок проведення заходів з очищення донної частини водойми та її поглиблення, що потягнуло за собою низку порушень стану водного середовища, у тому числі призвело у грудні 2012-го року до аномального підвищення чисельності синьозелених водоростей (до 91,06 тис. кл./дм3)

Біографія автора

Еlla Аrystarkhova, Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Украна 10008

Кандидат биологичних наук, доцент

Кафедра екологічної безпеки та економіки природокористування

Посилання

  1. Zapolskyi, А. K., Shumigay, I. V. (2015). Okhorona vod vid vysnazhennia i sabrudnennia. Аgroecologichnyi zhurnal, 3, 6–15.
  2. Lur'ie, U. U. (Ed.) (1973). Unifizyrovannyie metody analisa vod. Moscow: Isdatiel'stvo Chimia, 376.
  3. Snizhko, S. І. (2001). Оtsinka ta рrognosuvannia iakosti pryrodnykh vod. Kyiv: Nika-Tsentr, 264.
  4. Bren', N. V. (1999). Ispol'sovanie besposvonochnykh dlia monitoringa sagriasneniia vodnyh ekosystem tiazholymi metallami. Hydrobiologicheskiy zhurnal, 35, 75–88.
  5. Pinkina, Т. V. (2007). Dzherela nadkhodzhennia vazhkykh metaliv u prisni vodoymy ta yikh risnjbichnyy vplyv nа hidrobiontiv. Voda: problemy ta shliakhy vyrishennia. Zhytomyr, 80–84.
  6. Kot, І. S., Trokhymenko, І. А., Dyka, І. О., Myslyva, T. M. (2012). Vazhki metaly u vodakh i torfakh Zhytomyrs'koho Polissia. Nauka. Molod'. Ekologia-2012. Zhytomyr, 181–186.
  7. Arunakumara, K. K. I. U., Zhang, X. (2008). Heavy metal bioaccumulation and toxicity with special reference to microalgae. Journal of Ocean University of China, 7 (1), 60–64. doi: http://doi.org/10.1007/s11802-008-0060-y
  8. Bergkemper, V., Weisse, T. (2017). Phytoplankton response to the summer 2015 heat wave – a case study from prealpine Lake Mondsee, Austria. Inland Waters, 7 (1), 88–99. doi: http://doi.org/10.1080/20442041.2017.1294352
  9. Dudnik, S. V. (2014). Vodna toksykologia. P. 2: Ichtiotoksykologia. Kyiv, 108.
  10. Malik, A., Grohmann, E., Akhtar, R. (Eds.) (2014). Environmental Deterioration and Human Health: Natural and anthropogenic determinants. Dordrecht: Springer, 8–16. doi: https://doi.org/10.1007/978-94-007-7890-0
  11. River watch. Manual for public environmental monitoring (2015). Saint Petersburg: Friends of the Baltics. Coalition Clean Baltics, 32.
  12. Biliavskiy, H. О., Butchenko, L. І. (2006). Osnovy ekolohii: teoria ta praktykum. Kyiv: Libra, 368.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-01

Як цитувати

Аrystarkhova Е. (2018). Сезонна динаміка cполук мангану і феруму у поверхневих водах водозабору Відсічне р. Тетерів. ScienceRise: Biological Science, (5 (14), 10–14. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.146274

Номер

№ 5 (14) (2018)

Розділ

Біологічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Еlla Аrystarkhova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.