Вихід аберацій хромосомного типу у онкогінекологічних хворих при променевій терапії на апараті РОКУС-АМ та лінійному прискорювачі Clinac 600C

Автор(и)

  • Tetiana Sypko ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» вул. Пушкінська, 82, м. Харків, Україна, 61024, Україна https://orcid.org/0000-0002-1788-9235
  • Nataliya Maznyk ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» вул. Пушкінська, 82, м. Харків, Україна, 61024, Україна https://orcid.org/0000-0002-3216-1330
  • Nataliya Pshenichna ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» вул. Пушкінська, 82, м. Харків, Україна, 61024, Україна https://orcid.org/0000-0002-6119-1117
  • Viktor Starenkiy ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» вул. Пушкінська, 82, м. Харків, Україна, 61024, Україна https://orcid.org/0000-0002-6600-3381
  • Olena Sukhina ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» вул. Пушкінська, 82, м. Харків, Україна, 61024, Україна https://orcid.org/0000-0002-1272-0764
  • Iryna Krugova ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» вул. Пушкінська, 82, м. Харків, Україна, 61024, Україна https://orcid.org/0000-0002-6676-3321

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.146337

Ключові слова:

аберації хромосомного типу, лімфоцити, онкогінекологічні хворі, дистанційна променева терапія

Анотація

Мета: Визначення рівня аберацій хромосомного типу у онкогінекологічних хворих впродовж променевої терапії в залежності від джерела опромінення.

Методи: Обстежено групу з 36 онкогінекологічних хворих до початку лікування, в середині курсу та наприкінці дистанційної гамма-терапії 60Со на апараті РОКУС-АМ та мегавольтної терапії на лінійному прискорювачі Clinac 600C. Культивування лімфоцитів проводили за стандартною методикою впродовж 50–54 год. Аберації хромосомного типу виявляли за допомогою класичного цитогенетичного аналізу.

Результати дослідження: Визначено особливості змін рівня аберацій хромосомного типу у лімфоцитах онкогінекологічних хворих під час дистанційної гамма-терапії 60Со на апараті РОКУС-АМ та мегавольтної терапії на лінійному прискорювачі Clinac 600C. Показано перевищення рівня цитогенетичних пошкоджень хромосомного типу над спонтанним у хворих до початку променевого лікування. Частота аберацій хромосомного типу в обох групах досить монотонно збільшувалась від початку до закінчення курсу променевого лікування, проте темпи росту відрізнялись в залежності від джерела опромінення і були вище у пацієнтів, що отримували променеву гамма-терапію 60Со. Спектр клітин з нестабільними абераціями хромосомного типу розширювався в ході променевої терапії. В середині курсу спостерігали клітини з 1–7 пошкодженнями для обох груп хворих. В кінці курсу кількість аберацій на аберантну клітину варіювала від 1 до 11 для пацієнтів після лікування на апараті РОКУС-АМ та від 1 до 9 – для хворих після курсу променевої терапії на лінійному прискорювачі. Розподіли частот аберацій хромосомного типу були наддисперсними відносно статистики Пуассона впродовж всього курсу променевого лікування в обох обстежуваних групах.

Висновки: Вивчення радіаційно-індукованих аберацій хромосомного типу виявило схожі риси та відмінності в характері накопичення цих цитогенетичних пошкоджень в групах хворих в залежності від джерела опромінення. Результати дослідження свідчать про відсутність очікувано більшого генотоксичного впливу на лімфоцити пацієнтів при опроміненні на лінійному прискорювачі у порівнянні з апаратом РОКУС-АМ, не зважаючи на різницю у щільності опромінення. Отримані дані є вкрай важливими для коректної оцінки ефектів локального фракціонованого опромінення у непухлинних клітинах пацієнтів

Біографії авторів

Tetiana Sypko, ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» вул. Пушкінська, 82, м. Харків, Україна, 61024

Науковий співробітник

Лабораторія радіаційної цитогенетики

Nataliya Maznyk, ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» вул. Пушкінська, 82, м. Харків, Україна, 61024

Доктор біологічних наук, завідувач лабораторії

Лабораторія радіаційної цитогенетики

Nataliya Pshenichna, ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» вул. Пушкінська, 82, м. Харків, Україна, 61024

Молодший науковий співробітник

Лабораторія радіаційної цитогенетики

Viktor Starenkiy, ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» вул. Пушкінська, 82, м. Харків, Україна, 61024

Доктор медичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділенням

Відділення променевої терапії

Olena Sukhina, ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» вул. Пушкінська, 82, м. Харків, Україна, 61024

Доктор медичних наук, професор, головний науковий співробітник

Відділення променевої терапії

Iryna Krugova, ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» вул. Пушкінська, 82, м. Харків, Україна, 61024

Кандидат медичних наук, старший науковий співробітник

Відділення онкогінекології

Посилання

  1. Hudkov, I. M. (2016). Radiobiolohiya. Kyiv: NUBiP Ukrainy, 485.
  2. Ivchuk, V. P., Vincevich, L. V. (2011). Osobennosti luchevogo lecheniya na lineynom uskoritele bol'nyh rakom molochnoy zhelezy І-ІІ stadiy posle organosohranyayushchih operaciy. Radiolohichnyi visnyk, 4, 25–27.
  3. Matyakin, G. G., Chuprik-Malinovskaya, T. P., Nasnikova, I. Yu., Emel'yanov, I. V. (2011). Sovremennye vozmozhnosti luchevoy terapii v onkologii. Kremlevskaya medicina. Klinicheskiy vestnik, 1, 47–51.
  4. González Ferreira, J. A., Jaén Olasolo, J., Azinovic, I., Jeremic, B. (2015). Effect of radiotherapy delay in overall treatment time on local control and survival in head and neck cancer: Review of the literature. Reports of Practical Oncology & Radiotherapy, 20 (5), 328–339. doi: https://doi.org/10.1016/j.rpor.2015.05.010
  5. Magnata, S. P., Serafim, I., Netto, J., Gomes, P., Netto, A. M., Amaral, A. (2002). Unstable chromosome aberrations in peripheral blood lymphocytes from patients with cervical uterine cancer following radiotherapy. Cellular and Molecular Biology (Noisy-le-grand), 48 (7), 809–811.
  6. Brandan, M. E., Perez-Pastenes, M. A., Ostrosky-Wegman, P., Gonsebatt, M. E., Diaz-Perches, R. (1994). Mean Dose to Lymphocytes During Radiotherapy Treatments. Health Physics, 67 (4), 326–329. doi: https://doi.org/10.1097/00004032-199410000-00002
  7. Vuckovic-Dekic, L., Spremo, B., Stanojevic-Bakic, N., Garzicic, B., Durbaba, M. (1994). Immunosuppressive and cytogenetic effects of pelvic irradiation on the peripheral lymphocytes of patients with cervical cancer. One year follow-up. Archivum Immunologiae et Therapiae Experimentalis, 42 (1), 63–66.
  8. Gershkevitsh, E., Hildebrandt, G., Wolf, U., Kamprad, F., Realo, E., Trott, K.-R. (2002). Chromosomal Aberration in Peripheral Lymphocytes and Doses to the Active Bone Marrow in Radiotherapy of Prostate Cancer. Strahlentherapie Und Onkologie, 178 (1), 36–42. doi: https://doi.org/10.1007/s00066-002-0886-y
  9. Cytogenetic Dosimetry: Applications in Preparedness for and Response to Radiation Emergencies (2011). Vienna: International Atomic Energy Agency, 247.
  10. Sypko, T. S., Pshenichna, N. D., Maznyk, N. O. (2015). Mitotychna aktyvnist kultur limfotsytiv krovi onkolohichnykh khvorykh na riznykh etapakh promenevoi terapiyi na liniynomu pryskoriuvachi. Materialy VI zizdu radiobiolohichnoho tovarystva Ukrainy. Kyiv, 118–119.
  11. Sypko, T. S., Pshenichna, N. D., Maznyk, N. O. (2015). Mitotychna aktyvnist v kulturakh limfotsytiv krovi onkolohichnykh khvorykh pid chas hamma-terapiyi 60Co na aparati Rokus-AM. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsiyi z uchastiu mizhnarodnykh spetsialistiv. Kharkiv, 81–82.
  12. Higueras, M., González, J. E., Di Giorgio, M., Barquinero, J. F. (2018). A note on Poisson goodness-of-fit tests for ionizing radiation induced chromosomal aberration samples. International Journal of Radiation Biology, 94 (7), 656–663. doi: https://doi.org/10.1080/09553002.2018.1478012
  13. Atramentova, L. A., Utevskaya, O. M. (2008). Statisticheskie metody v biologii. Gorlovka: «Vidavnictvo Lіhtar», 248.
  14. Semenov, A. V., Vorobcova, I. E. (2016). Chastota hromosomnyh aberraciy v limfocitah perifericheskoy krovi bol'nyh s solidnymi opuholyami. Voprosy onkologii, 62 (3), 485–489.
  15. Mel'nikov, A. A., Vasil'ev, S. A., Smol'nikova, E. V., Urazova, L. N., Musabaeva, L. I., Velikaya, V. V. et. al. (2012). Dynamics chromosomal aberrations and micronuclei in lymphocytes of patients with malignant neoplasms in neutron therapy. Sibirskiy onkologicheskiy zhurnal, 52 (4), 52–56.
  16. Roch-Lefevre, S., Pouzoulet, F., Giraudet, A. L., Voisin, P., Vaurijoux, A., Gruel, G. et. al. (2010). Cytogenetic assessment of heterogeneous radiation doses in cancer patients treated with fractionated radiotherapy. British Journal of Radiology, 83 (993), 759–766. doi: https://doi.org/10.1259/bjr/21022597
  17. Xunclà, M., Barquinero, J. F., Caballín, M. R., Craven-Bartle, J., Ribas, M., de Vega, J. M., Barrios, L. (2008). Cytogenetic damage induced by radiotherapy. Evaluation of protection by amifostine and analysis of chromosome aberrations persistence. International Journal of Radiation Biology, 84 (3), 243–251. doi: https://doi.org/10.1080/09553000801902141

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-09

Як цитувати

Sypko, T., Maznyk, N., Pshenichna, N., Starenkiy, V., Sukhina, O., & Krugova, I. (2018). Вихід аберацій хромосомного типу у онкогінекологічних хворих при променевій терапії на апараті РОКУС-АМ та лінійному прискорювачі Clinac 600C. ScienceRise: Biological Science, (5 (14), 15–21. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.146337

Номер

№ 5 (14) (2018)

Розділ

Біологічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Tetiana Sypko, Nataliya Maznyk, Nataliya Pshenichna, Viktor Starenkiy, Olena Sukhina, Iryna Krugova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.