Вміст деяких біоелементів в органах і тканинах експериментальних тварин за умов нітратної інтоксикації

Автор(и)

  • Larisa Nechytaylo Івано-Фанківський національний медичний університет вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018, Україна
  • Anna Yerstenyuk Івано-Фанківський національний медичний університет вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.146936

Ключові слова:

макроелементи, мікроелементи, іони важких металів, натрію нітрат, печінка, нирки, селезінка, білі щури

Анотація

Мета дослідження. Проаналізувати вміст деяких біоелементів та кумулятивні властивості іонів важких металів (на прикладі кадмію) за нітратної інтоксикації.

Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були білі щури, яких було поділено на дві групи: І- контрольна, ІІ- дослідна (отримували водний розчин NaNO3 з питною водою в дозі 1/10 DL50). Інтоксикацію здійснювали впродовж 10 діб. Забір матеріалу (ниркова тканина, печінка та селезінка) проводили на 1-шу, 14-ту та 28-му доби після завершення введення токсиканта. Рівень макро- та мікроелементів визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115ПК. Отримані результати піддавали статистичній обробці з використанням комп’ютерної програми Statistika.

Результати. За умови впливу NaNO3 відмічено підвищення рівня Са в нирковій тканині, печінці та селезінці порівняно з контрольною групою тварин. Одночасно вміст Мg в печінці знижувався протягом усього періоду спостереження, а в нирках і селезінці - на 1-шу добу експерименту. Дослідженняесенціальних мікроелементів, такихяк Zn іCu, дозволили встановити наступний характер змін: рівень Zn у печінці зростав на 1- та 14-ту добу, однак на 28-му знижувався, тоді як в нирковій тканині та селезінці зростав на 28-му добу порівняно з контрольною групою тварин. Вміст Сuзростав на 28-му добу в селезінці та печінці, тоді яку нирковій тканині концентрація Сu була нижчою значень контрольної групи. Аналіз рівня кадмію показав, що за дії NaNO3 вміст Сd у селезінці, печінці та нирковій тканині щурів перевищував показники інтактних в 3–3,8 рази.

Висновки.Встановлено, що в організмі експериментальних тварин за умови нітратної інтоксикації спостерігається розвиток дисмікроелементозу, який характеризується змінами рівнів життєво важливих макро- та мікроелементів в органах та тканинах, що має важливе значення для регуляції обмінних процесів. Також показано зростання здатності іонів кадмію акумулюватися в досліджених органах і тканинах

Біографії авторів

Larisa Nechytaylo, Івано-Фанківський національний медичний університет вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018

Асистент

Кафедра біологічної та медичної хімії

Anna Yerstenyuk, Івано-Фанківський національний медичний університет вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018

Доктор біологічних наук, професор

Кафедра біологічної та медичної хімії

Посилання

  1. Panasenko, T., Krasnorutskaya, K. I. (2016). Content of nitrate ions in food products of vegetable origin. Current issues of biology, ecology and chemistry, 12 (2), 103–112.
  2. Khomenko, Yu. G., Bondarenko, І. V., Bilik, L. І., Dzhulai, O. S. (2011). Medico-ecological problem of human’s total nitrates contamination by drinking water and food products and ways of its solution. Actual problems of transport medicine, 23 (1), 82–86.
  3. Nechyatilo, L. Ya., Erstenyuk, A. M. (2011). Comparative analysis of the chemical composition of the water of the plain zone of the Precarpathian Region. Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic". Chemistry series, technology of substances and their application, 700, 282–286.
  4. Nechytaylo, L. Ya. (2014). Dynamics of Changes in the Content of Nitratesin the Drinking Water of the Precarpathian Region and Study of the Effect of Nitrate intoxication on the Micro- and Macro-Elemental Structure of the Liver of Experimental Animals. Biology of Animals, 16 (4), 200.
  5. Wimalawansa, S. J. (2010). Nitric oxide and bone. Annals of the New York Academy of Sciences, 1192 (1), 391–403. doi: http://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2009.05230.x
  6. Belenichev, I. F., Zhernova, G. A. (2009). Free radical damage mechanisms mitochondria when exposed to excess NO. Actual nutrition of the pharmaceutical and medical science and practice, 2 (XXII), 38–40.
  7. Gubsky, Yu. І., Levitsky, E. L., Olar, V. V. (2010). Molecular Mechanisms of Klіtini for the Day of Biocidal Xenobiotics: The radicals, necrosis, apoptosis. Ukrainian Biochemical Journal, 82 (4 (2)), 9–11.
  8. Stakhurska, I. O., Prishlyak, A. M. (2014). Intensyvnist methemohlobin utvorennia u shchuriv riznoi stati za umovy toksychnoho urazhennia natriiu nitrytom. Medical chemistry, 16 (3), 128.
  9. Korda, M. M., Yaroshenko, T. Ya. (2005). Rol oksydu azotu v patohenezi urazhennia pechinky ksenobiotykamy. Medical chemistry, 3,74–79.
  10. Marushko, Yu. V., Tarynska, O. L., Olefir, T. I., Asonov, A. O. (2010). Nakopychennia kadmiiu ta yoho vplyv na orhanizm dytyny. Klinichna pediatriia, 5 (26), 49–52.
  11. Pustovit, S. V. (2010). Biological principle and mechanisms of regulation of medical and biological development. Modern problems of toxicology, 4, 5–9.
  12. Pykhteeva, E. G., Potapov, E. A., Bol'shoy, D. V., Pykhteeva, E. D. (2011). In vitro modelirovanie deystviya kadmiya na epitelial'nye kletki pri predvaritel'noy induktsii metallotioneina in vivo. Aktual'nye problemy transportnoy meditsiny, 2 (24), 88–93.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-09

Як цитувати

Nechytaylo, L., & Yerstenyuk, A. (2018). Вміст деяких біоелементів в органах і тканинах експериментальних тварин за умов нітратної інтоксикації. ScienceRise: Biological Science, (5 (14), 27–30. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.146936

Номер

Розділ

Біологічні науки