Вплив хлормекватхлориду на формування фотосинтетичного апарату та продуктивність рослин льону
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.153463Ключові слова:
Linum usitatissimum L ., регулятори росту, ретарданти, фотосинтетичний апарат, продуктивність, структура врожаюАнотація
Застосування ретардантів як антігіббереллінових препаратів призводить до зміи у функціонуванні донорно-акцепторних зв'язків в рослинному організмі та уповільненні ростових процесів. Зниження запиту на асиміляти для росту вегетативних органів призводить до накопичення пластичних речовин з подальшим їх перерозподілом на процеси формування насіння, плодів і органів запасання.
Метою дослідження було встановити вплив хлормекватхлориду як дозволеного в Україні ретарданту на формування листового апарату й продуктивність рослин льону олійного.
Матеріали та методи. Рослини льону олійного сортів Дебют і Орфей одноразово обробляли 0,5%-ним водним розчином хлормекватхлориду в фазу бутонізації. Морфологічні показники вивчали кожні 10 діб. Мезоструктурну організацію визначали для листків одного віку і ярусу. Загальний вміст олії в насінні льону визначали шляхом екстракції.
Результати. Було встановлено, що застосування хлормекватхлориду призводить до потовщення стебла рослин льону. Внесення препарату сприяло формуванню більш потужного фотосинтетичного апарату. При використанні хлормекватхлориду збільшувалася кількість листків на рослині і зменшувалася площа одного листка. Встановлено, що застосування регулятора росту призводило до збільшення розмірів і об'єму клітин палісадної паренхіми, кількості та розмірів хлоропластів в клітинах палісадної і губчастої паренхіми. Подібні зміни в мезоструктурной організації листка сприяли підвищенню продуктивності фотосинтезу, що є важливою передумовою для збільшення врожайності культури. Потоки асимілятов були перенаправлені до генеративних органів – коробочок, число яких збільшувалося при використанні ретарданту за рахунок більш інтенсивного галуження стебла. Також відмічено, що кількість насіння в плодах і маса насіння підвищувалися під дією регулятора росту. Показано, що внесення ретарданту зумовлювало більш інтенсивний синтез резервних речовин в насінні, тому вміст олії в насінні збільшувалася. Необхідно відзначити, що вміст залишкової кількості хлормекватхлориду в насінні значно нижчий за допустимі концентрації.
Висновки. Таким чином, обробка рослин льону олійного хлормекватхлоридом в фазу бутонізації призводить до покращення розвитку листового апарату і формування плодів, що призвело до підвищення врожайності
Посилання
- Kuriata, V. H. (2009). Retardanty – modyfikatory hormonalnoho statusu Roslyn. Fiziolohiia roslyn: problemy ta perspektyvy rozvytku: F 50. Kyiv: Lohos, 565–587.
- Bonelli, L. E., Monzon, J. P., Cerrudo, A., Rizzalli, R. H., Andrade, F. H. (2016). Maize grain yield components and source-sink relationship as affected by the delay in sowing date. Field Crops Research, 198, 215–225. doi: https://doi.org/10.1016/j.fcr.2016.09.003
- Kur'yata, V. G., Hodanickaya, E. A. (2013). Vliyanie hlormekvathlorida na formirovanie fotosinteticheskogo apparata i produktivnost' l'na maslichnogo v usloviyah pravoberezhnoy Lesostepi Ukrainy. Zernobobovye i krupyanye kul'tury, 4 (8), 88–93.
- Kuriata, V. H., Khodanitska, O. O. (2012). Osoblyvosti morfohenezu i produktsiynoho protsesu lonu-kucheriavtsiu za diyi khlormekvatkhlorydu i treptolemu. Fiziologiya i biohimiya kul'tur. rasteniy, 44 (6), 522–528.
- Shevchuk, O. A., Tkachuk, O. O., Holunova, L. A., Kuriata, I. V., Rohalska, L. M., Rohach, V. V. (2006). Ekolohichni aspekty zastosuvannia retardantiv ta etylenprodutsentiv u roslynnytstvi. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. Kotsiubynskoho. Seriya: Heohrafiya, 118–123.
- Kuryata, V. G., Khodanitska, O. O. (2018). Features of anatomical structure, formation and functioning of leaf apparatus and productivity of linseed under chlormequatchloride treatment. Ukrainian Journal of Ecology, 8 (1), 918–926. doi: https://doi.org/10.15421/2018_294
- Rohach, V. V. (2017). Influence of growth stimulants on photosynthetic apparatus, morphogenesis and production process of eggplant (Solanum melongena). Biosystems Diversity, 25 (4). doi: https://doi.org/10.15421/011745
- Khodanitska, O. O. (2012). Rehuliatsiya produktyvnosti ta yakosti produktsiyi lonu oliinoho za dopomohoiu rehuliatoriv rostu z riznym napriamkom diyi. Zb. nauk. prats VNAU. Seriya: Silskohospodarski nauky, 1 (57), 153–157.
- Matsoukis, A., Gasparatos, D., ChronopoulouSereli, A. (2015). Mepiquat chloride and shading effects on specific leaf area and K, P, Ca, Fe and Mn content of Lantana camara L. Emirates Journal of Food and Agriculture, 27 (1), 121. doi: https://doi.org/10.9755/ejfa.v27i1.17450
- Rademacher, W. (2017). Chemical Regulators of Gibberellin Status and Their Application in Plant Production. Annual Plant Reviews Online, 359–403. doi: https://doi.org/10.1002/9781119312994.apr0541
- Koutroubas, S. D., Damalas, C. A. (2016). Morpho-physiological responses of sunflower to foliar applications of chlormequat chloride (CCC). Bioscience Journal, 1493–1501. doi: https://doi.org/10.14393/bj-v32n6a2016-33007
- Cook, S. K. (1992). Evaluation of FD4121A as a growth regulator for linseed. Ann. Appl. Biol., 66–67.
- DeClerg, D. R., Daun, J. K. (2002). Quality of western Canadian flaxseed. Report. Canadian Grain Commission. Winnipeg, MB, Canada, 1–14.
- Diederichsen, A., Raney, J. P. (2006). Seed colour, seed weight and seed oil content in Linum usitatissimum accessions held by Plant Gene Resources of Canada. Plant Breeding, 125 (4), 372–377. doi: https://doi.org/10.1111/j.1439-0523.2006.01231.x
- Drozd, O. M. (2007). Tekhnolohiyi vyroshchuvannia lonu oliynoho // Visnyk ahrarnoi nauky, 7, 24–26.
- AOAC. Official Meethods of Analysis of Association of Analytical Chemist International 18 th ed. Rev. 3 (2010). Asso of Analytical Chemist. Gaithersburg, Maryland, USA.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Olena Khodanitska, Volodymyr Kuryata
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
