Аналіз морфологічної мінливості ляща (Abramis brama Linnaeus, 1758) Дніпровсько-Бузької гирлової системи

Автор(и)

  • Konstantin Gеіna Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України вул. Обухівська, 135, м. Київ, Україна, 03164, Україна https://orcid.org/0000-0003-3010-775X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.153464

Ключові слова:

Дніпровсько-Бузька гирлова система, лящ, меристичні, пластичні ознаки, морфологічна мінливість

Анотація

Гідробудівництво на річці Дніпро призвело до кардинальних змін іхтіоценозу пригирлових акваторій. В результаті зарегулювання природного стоку була порушена динамічна рівновага між абіотичними та біотичними параметрами середовища існування гідробіонтів всієї Дніпровсько-Бузької гирлової системи.

Трансформаційні процеси, які тривають до сьогодення, супроводжуються змінами основних структурних характеристик іхтіоценозу, де одним із найбільш цінних представників промислових коропових завжди був лящ - Abramis brama Linnаeus, 1758.

Мета. Провести морфометричний аналіз ляща Дніпровсько-Бузької гирлової системи в сучасних умовах. Порівняти отримані результати з науковими даними за попередні періоди сукцесії екосистеми Дніпровсько-Бузької гирлової системи. Пояснити причини морфологічної мінливості ляща у часі та проаналізувати статевий диморфізм у стаді. п м  т.

Матеріали та методи. Науково-дослідні роботи виконані у відповідності до загальновизнаних в практиці іхтіологічних досліджень методик. Морфологічна мінливість визначена за t-критерієм Стьюдента (td). Для аналізу використані особини ляща з вікових груп п’ятрічок-шістиліток, що дозволило порівняти отримані дані з результатами попередніх досліджень.

Результати. Дослідження меристичних ознак ляща показали, що на теперішній час формули плавців є наступними: D - III 9 (10); A - III 24-26 (27); P - I 16-18; V - II 7-8; C I 19 I, а у бічній лінії нараховується від 53 до 56 лусочок. Отримані результати укладаються в межі аналогічних наукових даних минулого століття.

Встановлено, що найбільш суттєвими зміни пропорцій тіла у ляща в процесі трансформації стоку Дніпра відбуваються за висотою та довжиною спинного плавця (td=7,5-8,7; р<0,05). При цьому відмічено подовшання хвостового стебла (td=10,2; р<0,05) та зменшення антеанальної відстані (td=4,0; р<0,05). Доведена наявність статевого диморфізму у стаді. Серед проаналізованих 22 пластичних ознак достовірна різниця виявлена за 13 показниками. У самців, внаслідок більшої рухливості, анальний плавець розташований ближче до рила (td=3,38; р<0,05), гостріша голова (td=3,77; р<0,05) та нижче тіло (td=3,5; р<0,05) .

Висновки. Порівняльний аналіз сучасних пластичних ознак ляща Дніпровсько-Бузької гирлової системи вказує на зміни пропорцій тіла. На теперішній час достовірно встановлено, що анальний плавець змістився ближче до переднього кінця тіла (td=4,0; р<0,05), що є наслідком кардинального перерозподілу річкового стоку і зниження швидкості течії. Саме така ситуація призвела до подовшання міграційних шляхів ляща Дніпровсько-Бузької гирлової системи та утворення популяції, яка володіє більшою рухливістю

Біографія автора

Konstantin Gеіna, Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України вул. Обухівська, 135, м. Київ, Україна, 03164

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Відділ вивчення біоресурсів водосховищ 

Посилання

  1. Shmakov, V. M. (1988). Gidrologo-ekologicheskie aspekty rezhima solnechnoy energii v vodohranilishchah Dneprovskogo kaskada. Kyiv: Naukova dumka, 168.
  2. Zhuravleva, L. A., Zhukinskiy, V. N., Ivanov, A. I. (1976). Vliyanie gidrotekhnicheskogo stroitel'stva na gidrologiyu i kachestvo vody v Dneprovsko-Bugskoy ust'evoy oblasti. Trudy IV Vsesoz. gidrol. s'ezda. Leningrad: Gidrometeoizdat, 9, 146–152.
  3. Pravotorov, B. I., Sarkisyan, V. I., Gorbonos, V. N., Geyna, K. N. (2005). Ulovy i sovremennoe sostoyanie promyslovyh ryb Dneprovsko-Bugskoy ust'evoy oblasti. Rybnoe hozyaystvo Ukrainy, 5 (40), 15–18.
  4. Sherman, I. M., Heina, K. M., Kutishchev, S. V., Kutishchev, P. S. (2013). Ecological transformations of riverine hydroecosystems and current problems of fisheries. Rybohospodarska nauka Ukrainy, 4, 5–16.
  5. Heina, K. M. (2014). Osoblyvosti promyslovoho vykorystannia liashcha Dniprovsko-Buzkoi hyrlovoi systemy. Tavriyskyi naukovyi visnyk, 87, 164–169.
  6. Geyna, K. N. (2013). Kachestvennaya struktura promyslovyh ulovov ryby v Dneprovsko-Bugskoy ust'evoy sisteme v konce XX veka. Materialy dokladov 2-y mezhdunarodnoy nauchnoy konferencii «Vosproizvodstvo estestvennyh populyaciy cennyh vidov ryb». Sankt-Peterburg: FGBNU «GosNIORH», 95–97.
  7. Buzevitch I. (2008). Current state of commercial ichthyofauna of the Kakhovka reservoir. Rybohospodarska nauka Ukrainy, 4, 4–9.
  8. Briuzghin, V. L. (1967). Struktura nerestovykh stad i stan zapasiv osnovnykh promyslovykh ryb u ponyzzi Dnipra. Vplyv zarehulovanoho stoku na biolohiyu ta chyselnist promyslovykh vydiv ryb. Kyiv: Naukova dumka, 91–128.
  9. Vladimirov, V. I., Suhoyvan, P. G., Bugay, K. S. (1965). Razmnozhenie ryb v usloviyah zaregulirovanogo stoka reki. Kyiv: AN USSR, 395.
  10. Buzevych, О. (2008). Biological state of bream population of the Kiev reservoir in conditions of intensive commercial exploitation // Rybohospodarska nauka Ukrainy, 4, 9–13.
  11. Buzevych, I. Yu. (2002). Dynamika vikovoho skladu liashcha Kakhovskoho vodoskhovyshcha. Problemy akvakul'tury i funkcionirovaniya vodnyh ekosistem. Kyiv, 19–20.
  12. Pravdin, I. F. (1966). Rukovodstvo po izucheniyu ryb. Moscow: Pishchevaya promyshlennost', 375.
  13. Aksyutina, Z. M. (1968). Elementy matematicheskoy ocenki rezul'tatov nablyudeniy v biologicheskih i rybohozyaystvennyh issledovaniyah. Moscow: Pishchevaya promyshlennost', 289.
  14. Zinov'ev, E. P. (1972). Morfologicheskie izmeneniya srednekamskogo leshcha pod vliyaniem zaregulirovannogo rechnogo stoka. Uchenye zapiski Permskogo universiteta, 261, 50–67.
  15. Kustarev, G. F. (1969). Biologiya ryb basseyna sredney Kamy. Uchenye zapiski Permskogo universiteta, 195, 3–18.
  16. Movchan, Yu. V., Smyrnov, A. I. (1983). Fauna Ukrainy. Vol. 8. Ryby. Vyp. 2.: Koropovi. Ch. 2: Shemaia, verkhovodka, bystrianka, ploskyrka, abramis, rybets, chekhonia, hirchak, karas, korop, hipoftalmikhtys, arystykhtys. Kyiv: Nauk. dumka, 360.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-31

Як цитувати

Gеіna K. (2018). Аналіз морфологічної мінливості ляща (Abramis brama Linnaeus, 1758) Дніпровсько-Бузької гирлової системи. ScienceRise: Biological Science, (6 (15), 9–14. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.153464

Номер

№ 6 (15) (2018)

Розділ

Біологічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Konstantin Gеіna

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.