Топографічні особливості локалізації грибів роду Candida, виділених з суббіотопів ротової порожнини практично здорових осіб

Автор(и)

  • Nadiia Osypchuk Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Тараса Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0001-9512-0483

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.153466

Ключові слова:

гриби роду Candida, Candida albicans, кандидоз, кандиданосійство, топографічні особливості

Анотація

Мета дослідження. Встановлення топографічних особливостей локалізації грибів роду Candida, виділених з суббіотопів ротової порожнини практично здорових осіб без клінічних ознак кандидозу.

Методи. В роботі використані наступні методи: мікроскопічні; мікологічні – культуральні дослідження штамів з біоматеріалу від практично здорових осіб; біохімічні – з метою проведення видової ідентифікації грибів роду Candida; статистично-аналітичні методи.

Результати дослідження. Під час експерименту було досліджено 292 суббіотопи ротової порожини. Забір матеріалу здійснювали з слизової оболонки щоки, кута роту, слизової оболонки поверхні язика та піднебіння. За результатами проведених досліджень рівень кандиданосійства на слизовій оболонці порожнини рота у практично здорових осіб без клінічних ознак кандидозу становить 56,4 %. Рівень кандиданосійства на дорсальній поверхні язика становить 38,46 %, ретромолярній ділянці щоки – 30,77 %, кута рота – 18,8 %, зони піднебіння – 11,97 %. Серед усіх ізольованих штамів переважає в усіх 4-х суббіотопах C. albicans – 76,07 %. Нами було відмічено, що у 8 осіб в біотопі ротової порожнини, але в різних суббіотопах виділено два види роду Candida – C. krusei та С. albicans, та в 7 осіб – C. glabrata та С. albicans. Крім того, в 5 суббіотопах виявлено співіснування двох видів кандид.

Висновки.

1. Рівень кандиданосійства в біотопі ротової порожнини серед практично здорових осіб без клінічних ознак кандидозу становить 56,4 %. Рівень кандиданосійства біотопу ротової порожнини в практично здорових осіб без клінічних проявів кандидозу значно підвищився за останні 5 років.

2. Серед ідентифікованих штамів превалюючим є Сandida albicans – 76,07 %.

3. Найбільший показник колонізації, порівняно з іншими суббіотопами спостерігається на дорсальній поверхні язика – 38,46 %. Під час дослідження у 5 суббіотопах виявлено співіснування двох видів кандид. У 8 осіб в біотопі ротової порожнини, але в різних суббіотопах виділено два види роду Candida – C. krusei та С. albicans, та в 7 осіб – C. glabrata та С. albicans, що підтверджує важливість встановлення топографічних особливостей локалізації грибів в ротовій порожнині для раціональності використання антимікотиків при потребі

Біографія автора

Nadiia Osypchuk, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Тараса Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601

Асистент

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології

Посилання

  1. Nikolaenko, M. V., Timokhina, T. Kh. (2012). Novyy podkhod k izucheniyu biologicheskoy aktivnosti Candida krusei. Vestnik Tyumenskogo gosudarstvennogo universiteta, 6, 164–170.
  2. KHmel'nitskiy, O. K. (2000). O kandidoze slizistykh obolochek. Arkhiv patologii, 62, 3–10.
  3. Popova, A. L., Dvoryanskiy, S. A., Yagovkina, N. V. (2013). Sovremennye aspekty lecheniya i profilaktiki vul'vovaginal'nogo kandidoza (obzor literatury). Vyatskiy medtsinskiy vestnik, 4, 31–36.
  4. Molokov, V. D., Galchenko, V. M. (2009). Kandidoz polosti rta: uchebn. posobie. Irkutskiy gosudarstvennyy meditsinskiy universitet, 4–5.
  5. Shcherbak, O. M., Andrieieva, I. D., Kazmіrchuk, V. V., Volkov, H. O. (2011). Chutlyvіst drіzhdzhepodіbnykh hrybіv rodu Candida do novykh pokhіdnykh 4N-pіrydo[4`,3`:5,6]pіrano[2,3-d] pіrymіdynu. Svіt medytsyny ta bіolohіi, 3, 41–44.
  6. Fedotov, V. P. (2012). Aktual'nye problemy kandidoza (razmyshleniya mikologa-dermatovenerologa – po dannym literatury i sostvennykh issledovaniy). Dermatovenerologiya. Kosmetologiya. Seksopatologiya, 1, 4, 103–128.
  7. Aylamazyan, E. K., SHipitsyna, E. V., Savicheva, A. M. (2016). Mikrobiota zhenshchin i iskhody beremennosti // ZHurnal akusherstva i zhenskikh bolezniy, LXV, 4, 6–14.
  8. Shyrobokov, V. P., Yankovskyi, D. S., Dyment, H. S.; Kalpyn, A. H. (Ed.) (2009). Mikrobna ekolohiia z kolorovym atlasom. Kyiv: Typohrafiia NMU, 173.
  9. Machohan, V. R. (2014). Mikroflora porozhnyny rota ta yii rol u patohenezi heneralizovanoho parodontytu. Visnyk problem biolohii i medytsyny, 4 (4 (116)), 24–28.
  10. Vrynchanu, N. O. (2016). Kandydoz. Problemy ta perspektyvy antyfunhalnoi terapіi (chastyna I). Farmakolohіia ta lіkarska toksykolohіia, 6 (51), 3–11.
  11. Pavlenko E. Yu., Ziyadinova M. S. (2011). Mesto kandidozov v infektsionnoy patologi na sovremennom etape. Krymskiy zhurnal eksperrimental'noy i klinicheskoy meditsiny, 1 (2 (2)), 63–66.
  12. Lesovoy, V. S., Lipnitskiy, A. V., Ochkurova, O. M. (2003). Kandidoz rotovoy polosti (obzor) // Problemy meditsinskoy mikologii, 5 (1), 21–26.
  13. Miedviedieva, M. B., Matviichuk, N. O. (2012). Oralne kandydonosiistvo u praktychno zdorovykh osib molodoho viku. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia «Medytsyna», 1 (43), 45–47.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-31

Як цитувати

Osypchuk, N. (2018). Топографічні особливості локалізації грибів роду Candida, виділених з суббіотопів ротової порожнини практично здорових осіб. ScienceRise: Biological Science, (6 (15), 14–18. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.153466

Номер

Розділ

Біологічні науки