Вплив гібереліну на мезоструктурну організацію листка, накопичення та перерозподіл асимілятів та елементів живлення у рослин аґрусу (Grossularia reclinat) в зв’язку з продуктивністю культури
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.158224Ключові слова:
аґрус, гібереліни, фотосинтетичний апарат, мезоструктура, донорно-акцеторна система, морфогенез, вуглеводи, елементи мінерального живлення, урожайність, якість продукціїАнотація
Встановлено вплив гіберелової кислоти на морфогенез, мезоструктурну організацію листка, накопичення та перерозподіл різних форм вуглеводів, азоту, фосфору і калію між органами рослин аґрусу сорту Машенька в зв’язку з продуктивністю культури.
Метою дослідження було з’ясувати особливості морфогенезу, формування листкового апарату, накопичення та перерозподілу асимілятів та азотовмісних сполук між органами рослин аґрусу за дії гіберелової кислоти в зв’язку з продуктивністю культури.
Матеріали та методи. Рослини обробляли одноразово в період бутонізації 0,005 %-м розчином гіберелевої кислоти у фазу бутонізації. Вміст вуглеводів визначали йодометричним методом, азоту - за Кельдалем, фосфору - за інтенсивністю утворення фосфорно - моліфбденового комплексу, калію - полум’яно - фотометричним, вміст хлорофілів - спектрофотометрично.
Результати. Під впливом препарату відбувалося формування більш потужної донорної сфери внаслідок розростання хлоренхіми за рахунок збільшення об’єму і лінійних розмірів клітин стовпчастої і губчастої асиміляційної тканини. Це призводило до посиленого утворення асимілятів, збільшення в пагонах вмісту неструктурних вуглеводів (цукри + крохмаль). Обробка гібереліном сприяла оптимізації надходження азоту, фосфору та калію в пагони. Встановлена значна депонувальна потужність стебла у тимчасовому резервуванні аксимілятів та елементів живлення рослин аґрусу з наступною реутилізацією їх на процеси карпогенгезу. Зміни характеру донорно-акцепнорних відносин у рослинах аґрусу під впливом гіберелової кислоти зумовлювали перерозподіл потоків асимілятів та елементів живлення від вегетативних органів до плодів, що позитивно впливало на продуктивність культури.
Висновки. Застосування гіберелової кислоти призводило до формування більш потужної донорної сфери, накопичення і тимчасового депонування частини вуглеводів та елементів мінерального живлення у вегетативних органах рослин аґрусу з наступною їх ремобілізацією на потреби формування і росту плодів, що призводило до суттєвого зростання урожайності та покращення якості продукції
Посилання
- Kumar, R., Bakshi, R., Srivastava, J. N., Sarvanan, S. (2012). Influence of plant growth regulators on growth, yield and quality of strawberry (Fragaria × ananassa Duch) cv.Sweet Charlie. Asian Journal of Horticulture, 7 (1), 40–43.
- Greene, D. W. (2010). The development and use of plant bioregulators in tree fruit production. Acta Horticulturae, 884, 31–40. doi: http://doi.org/10.17660/actahortic.2010.884.1
- Vishal, V. C., Thippesha, D., Basavraj, A. K., Vinay, S. P., Chethana, K. (2017). Effect of different plant growth regulators on yield and quality parameters on strawberry (Fragaria x ananassa Duch.). Research in Environment and Life Sciences, 10 (5), 461–463.
- Kuryata, V. G., Kravets, O. O. (2018). Features of morphogenesis, accumulation and redistribution of assimilate and nitrogen containing compounds in tomatoes under retardants treatment. Ukrainian Journal of Ecology, 8 (1), 356–362. doi: http://doi.org/10.15421/2018_222
- Kuryatа, I. V. (2012). The functioning of the donor-acceptor system of plants in the process of germination for the actions of gibberellin and retardants. Physiology and Biochemistry cultivated plants, 44 (6), 484–494.
- Kuryatа, V. G. (2099). Retardants – modifiers of the hormonal status of plants. Plant Physiology: Problems and Development Prospects. Kyiv: Logos, 1, 565–589.
- Bonelli, L. E., Monzon, J. P., Cerrudo, A., Rizzalli, R. H., Andrade, F. H. (2016). Maize grain yield components and source-sink relationship as affected by the delay in sowing date. Field Crops Research, 198, 215–225. doi: http://doi.org/10.1016/j.fcr.2016.09.003
- Yu, S.-M., Lo, S.-F., Ho, T.-H. D. (2015). Source–Sink Communication: Regulated by Hormone, Nutrient, and Stress Cross-Signaling. Trends in Plant Science, 20 (12), 844–857. doi: http://doi.org/10.1016/j.tplants.2015.10.009
- Kiryzy, D. A., Stasik, A. A., Pryadkin, G. A., Shadshina, T. M. (2014). Photosynthesis. Vol. 2. Assimilation of CO 2 and the mechanisms of its regulation. Kyiv: Logos, 478.
- Kuryata, V. G., Polyvanyi, S. V. (2018). Formation and functioning of source-sink relation system of oil poppy under treptolem treatment towards crop productivity. Ukrainian Journal of Ecology, 8 (1), 11–20. doi: http://doi.org/10.15421/2018_182
- Manankova, A. P. (2010). Influence of gibberellin on fruit formation of seed grapes in conditions of Crimea. Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V. I. Vernadsky. Series "Biology, Chemistry", 23 (4 (62)), 151–157.
- Pryadkina, G. A. (2016). Deponuvalna the ability of the stem of modern varieties of winter wheat under changing environmental conditions as a physiological marker of their productivity. Bulletin of the Ukrainian Society of Genetics and Breeders, 14 (2), 44–50.
- Manankova, A. P. (2011). Influence of methods of processing gibberellin on fruit formation of seed varieties of grapes Muscat Amber. Uchenye zapiski Krymsk Engineering Pedagogical University. Biological sciences, 31, 35–38.
- Fagherazzi, A. F., Grimaldi, F., Kretzschmar, A. A., Rufato, L., Lucchi, P., Maltoni, M. L. et. al. (2017). Effects of GA3 on vegetative growth in strawberry. Acta Horticulturae, 1156, 497–500. doi: http://doi.org/10.17660/actahortic.2017.1156.73
- AOAC (2010). Official Methods of Analysis of Association of Analytical Chemist International 18th ed. Rev. 3.2010. Asso. of Analytical Chemist. Gaithersburg.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Halyna Shataliuk, Volodymyr Kuryata
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
