Потенційний вплив наночастинок діоксиду церію (Nanoceria) на концентрацію С-реактивного білка і молекул середньої маси на ранозагоюючий процес у щурів
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.159010Ключові слова:
С-реактивний білок, молекули середньої маси, наноцерій, метод Габрієляна, турбідиметріяАнотація
Загоєння ран, яке є звичайним біологічним процесом в нашому організмі, досягається чотирма високоорганізованим стадіями: гемостазом, запаленням, проліферацією і ремоделюванням. Щоб досягти вірного і успішного загоєння рани, всі ці стадії повинні відбуватися у відповідній послідовності протягом певного періоду часу. Багато факторів можуть порушувати одну або кілька стадій цього процесу, що призводить до неправильного загоєння ран.
Мета дослідження. В даній статті досліджується вплив Nanoceria на концентрацію С-реактивного білка і молекул середньої маси в сироватці крові на загоєння площинної рани у щурів.
Матеріали та методи. Ці два фактори вважаються індикаторами ендогенної інтоксикації, тому контроль їх рівня в сироватці крові грає ключову роль в процесі загоєння ран. Експериментальна процедура проводилася методом Габрієляна для вимірювання концентрації молекул середньої маси і турбідиметрії для С-реактивного білка.
Результати. Було показано підвищений рівень МММ в сироватці крові в контрольній групі щурів. Навпаки, де лікування ран було проведено Nanoceria в експериментальній групі, рівень МММ суттєво знижувався в кожний день експерименту до 20-го дня, де відбувалася повна реепітелізація. Також ми продемонстрували збільшення рівня СРБ на 3-й, 6-й, 9-й і 14-й дні експерименту в порівнянні з контролем в сироватці крові всіх експериментальних груп. Відновлення цього показника до нормальних значень спостерігалося в групах тварин, які отримували Nanoceria на 20-й день експерименту, що корелює з повною реепітелізацією.
Висновки. Завдяки ряду переваг Nanoceria, таких як урівноваження деяких факторів росту, антиоксидантних, антимікробних, зниження АФК, СОД, каталази, які були досліджені і були доведені в наших попередніх дослідженнях, ми розглядаємо Nanoceria як перспективний препарат для подальшого дослідження
Посилання
- Sproston, N. R., Ashworth, J. J. (2018). Role of C-Reactive Protein at Sites of Inflammation and Infection. Frontiers in Immunology, 9. doi: http://doi.org/10.3389/fimmu.2018.00754
- Pradhan, A. D., Manson, J. E., Rifai, N., Buring, J. E., Ridker, P. M. (2001). C-reactive protein, interleukin 6, and risk of developing type 2 diabetes mellitus. JAMA, 286 (3), 327–34. doi: http://doi.org/10.1001/jama.286.3.327
- Du Clos, T. W. (2000). Function of C-reactive protein. Annals of Medicine, 32 (4), 274–278. doi: http://doi.org/10.3109/07853890009011772
- Healy, B., Freedman, A. (2006). Infections. BMJ, 332 (7545), 838–841. doi: http://doi.org/10.1136/bmj.332.7545.838
- Kingsley, A., Jones, V. (2008). Diagnosing wound infection: the use of C-reactive protein. Wounds UK, 4 (4), 32–46.
- Mold, C., Nakayama, S., Holzer, T., Gewurz, H., Du Clos, T. (1981). C-reactive protein is protective against Streptococcus pneumoniae infection in mice. Journal of Experimental Medicine, 154 (5), 1703–1708. doi: http://doi.org/10.1084/jem.154.5.1703
- Ishchuk, T. V., Raetska, Y. B., Savchuk, O. M., Ostapchenko, L. I. (2015). Changes in blood protein composition under experimental chemical burns of esophageal development in rats. Biomedical Research and Therapy, 2 (4). doi: http://doi.org/10.7603/s40730-015-0009-x
- Chmielewski, M., Cohen, G., Wiecek, A., Carrero, J. J. (2014). The Peptidic Middle Molecules: Is Molecular Weight Doing the Trick? Seminars in Nephrology, 34 (2), 118–134. doi: http://doi.org/10.1016/j.semnephrol.2014.02.005
- Nikolskaya, V., Memetova, Z. (2013). Level of middle mass molecules in serum and mouth liquid in pregnant women in a state of hyperinsulinism and gestational diabetes mellitus. Scientific Notes of-Taurida National V. I. Vernadsky University. Series “Biology and Chemistry”, 26, 132–137.
- Tupikova, Z., Osipovich, V. (1990). The effect of middle molecules isolated from the serum of burn patients on the state of lipid peroxidation in animal tissues. Voprosy meditsinskoi khimii, 36 (3), 24–26.
- Val'dman, B. M., Volchegorskii, I. A., Puzhevskii, A. S., Iarovinskii, B. G., Lifshits, R. I. (1991). Middle-molecular peptides in blood as endogenous regulators of lipid peroxidation in the normal state and during thermal burns. Voprosy meditsinskoi khimii, 37 (1), 23–26.
- First national congress on Bioethics (2001). Weekly journal «Pharmacy», 308 (37).
- Gabrielyan, N. I., Dmitriev, A. A. (1985). Screening method of middle molecules in biological fluids. Moscow: Medicine, 18.
- Dolgov, V. V., Shevchenko, O. N., Sharyshev, A. A. et. al. (2007). Turbidimetry in laboratory practice. Moscow: Reafarm, 176.
- Neely, A. N., Brown, R. L., Clendening, C. E., Orloff, M. M., Gardner, J., Greenhalgh, D. G. (1997). Proteolytic activity in human burn wounds. Wound Repair and Regeneration, 5 (4), 302–309. doi: http://doi.org/10.1046/j.1524-475x.1997.50404.x
- Doucet, A., Overall, C. (2008). Protease proteomics: Revealing protease in vivo functions using systems biology approaches // Molecular Aspects of Medicine. Vol. 29, Issue 5. P. 339–358. doi: http://doi.org/10.1016/j.mam.2008.04.003
- Ulrich, D., Ulrich, F., Unglaub, F., Piatkowski, A., Pallua, N. (2010). Matrix metalloproteinases and tissue inhibitors of metalloproteinases in patients with different types of scars and keloids. Journal of Plastic, Reconstructive & Aesthetic Surgery, 63 (6), 1015–1021. doi: http://doi.org/10.1016/j.bjps.2009.04.021
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Arefeh Amiri, Nataliia Nikitina, Lyidmila Stepanova, Tetiana Beregova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
